Метод Лапласа для найпростших даграм пружного розсяння скалярних частинок

.В. Шарф, Т.М. Зеленцова, Н.О. Чудак, О.С. Потнко, Д.А. Пташинський,
К.К. Меркотан, Т.В. Юшкевич, А.О. Млва
Анотацiя

Запропоновано алгоритм застосування методу Лапласа для розрахунку найпростiшої дiаграми Р. Фейнмана з однiєю петлею, що виникає в найпростiшiй скалярнiй теорiї ϕ3superscriptitalic-ϕ3{{\phi}^{3}}. Розрахунок внеску такої дiаграми в амплiтуду розсiяння потребує обчислення чотирикратного iнтегралу по компонентах чотири iмпульсу, що циркулює по петлi. Суть методу Лапласа для розрахунку багатократних iнтегралiв полягає в тому, що якщо модуль пiдiнтегрального виразу має всерединi областi iнтегрування точку достатньо гострого максимуму, то iнтеграл можна замiнити гаусовим iнтегралом шляхом представлення пiдiнтегральної функцiї в видi експоненти вiд її логарифму i розкладу цього логарифму в ряд Тейлора в околi точки максимуму з обмеженням доданками другого ступеню. В роботi показано, що всерединi чотиривимiрної областi iнтегрування є двi двовимiрнi поверхнi, якi не перетинаються мiж собою, i на яких досягається максимум модуля пiдiнтегрального виразу. При цьому виникає проблема, яка полягає в тому, що пiдiнтегральний вираз неаналiтично залежить вiд параметрiв, якi вiдповiдають за обхiд полюсiв. Також неаналiтично вiд цих параметрiв залежать i похiднi вiд логарифму амплiтуди розсiяння. Проте, в роботi показано, що цi неаналiтичностi компенсують одна одну. Так вiдбувається тому, що при наближеннi параметрiв, якi визначають обхiд полюсiв, до нуля, неаналiтичнiсть амплiтуди спрямовує «висоту» максимуму до нескiнченостi, а неаналiтичнiсть похiдних наближує «ширину» максимуму до нуля. Оскiльки основний внесок в iнтеграл робить малий окiл кожної з поверхонь, то в роботi проведено розгляд внеску кожного з цих околiв окремо, а внесок дiаграми в амплiтуду розсiяння розраховано як суму внескiв цих околiв. Для кожного з цих внескiв шляхом переходу до вiдповiдних змiнних iнтегрування вдається виключити неаналiтичнiсть, пiсля чого параметри, якi вiдповiдають за обхiд полюсiв можуть бути наближенi до нуля. В результатi такої процедури три з чотирьох iнтегрувань можна виконати аналiтично i розрахунок внеску дiаграми в амплiтуду розсiяння зводиться до чисельного обчислення однократного iнтегралу в скiнчених границях вiд виразу, який не мiстить неаналiтичностей. Описаний метод розрахунку застосовано до побудови моделi залежностi диференцiйного перерiзу пружного розсiяння dσeldt(t)𝑑subscript𝜎𝑒𝑙𝑑𝑡𝑡\frac{d{{\sigma}_{el}}}{dt}\left(t\right) вiд квадрату переданого чотириiмпульсу t𝑡t– манделстамiвської змiнної. Розрахунок проводився до дiаграм, отриманих в межах методу багаточастинкових полiв. Отриманий результат призводить до скiнченого значення амплiтуди розсiяння при t=0𝑡0t=0 (на вiдмiну вiд теорiї збурень КХД).

Одеський нацiональний полiтехнiчний унiверситет,
  Проспект Шевченка 1, Одеса, 65044, Україна

1 Вступ

На протязi довгого часу дiаграми Фейнмана використовуються як iнструмент для розрахунку спостережних в експериментi квантово-польових процесiв [1], проте достатньо ефективного методу розрахунку внескiв дiаграм з петлями на сьогоднiшнiй день не iснує. Труднощi розрахункiв iнтегралiв, що вiдповiдають дiаграмам Фейнмана разом iз сумнiвами в можливостi застосування теорiї збурень у випадку великих значень константи зв’язку призвели до формулювання рiзних феноменологiчних пiдходiв до розрахункiв експериментальних характеристик розсiяння [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11], що дозволяють уникнути прямих розрахункiв багатовимiрних iнтегралiв по чотириiмпульсах вiртуальних частинок. Серед цих моделей, найбiльш популярними є тi, що пов’язанi з реджiонною теорiєю. Проблеми цих моделей детально розглядалися в роботах [12, 13]. Ще одним напрямком подолання труднощiв, пов’язаних iз розрахунком iнтегралiв, що вiдповiдають багатопетльовим дiаграмам Фейнмана є застосування методу Монте-Карло для багатовимiрних iнтегралiв [14, 15, 16]. Але застосування методу Монте-Карло є складною процедурою, яка потребує великого обсягу чисельних розрахункiв i при цьому є малоефективною з точки зору виявлення фiзичних механiзмiв, вiдповiдальних за ту чи iншу поведiнку величин, що спостерiгаються в експериментi. Метод, який ми збираємось запропонувати в цiй роботi є значно простiшим i потребує значно меншого об’єму обчислень. Цей метод оснований на застосуваннi вiдомого методу Лапласа [17] для багатовимiрних iнтегралiв. Застосування методу Лапласа значно спрощує розрахунки внескiв у перерiзи безпетльових, а також деяких петльових дiаграм Фейнмана [12, 13, 18]. Всi дiаграми, що розглядалися в згаданих роботах мали таку властивiсть, що особливi точки пiдiнтегральних виразiв, до яких застосовувався метод Лапласа, знаходилися поза областю iнтегрування. Це дозволяло малi комплекснi параметри фейнманiвських знаменникiв, якi вiдповiдають за «правильний» обхiд полюсiв (ми будемо позначати їх далi як зазвичай iε𝑖𝜀i\varepsilon), наблизити до нуля ще до розрахунку iнтегралу. При розглядi дiаграм пружного розсiяння, ми не маємо такої спрощеної обставини. Для дiаграм пружного розсiяння в областi iнтегрування можна видiлити такi її пiдмножини, на яких пiдiнтегральний вираз стане нескiнченим i iнтеграл втратить сенс, якщо згаданi малi параметри наблизити до нуля. В такому випадку наблизити параметри до нуля ще до розрахунку iнтегралу неможливо. Тому до проблеми чисельного розрахунку iнтегралу додається проблема чисельного здiйснення граничного переходу. З iншого боку, оскiльки iнтеграл в кiнцевому рахунку iснує, це означає, що нескiнченостi пiдiнтегрального виразу, що виникають при наближеннi iε𝑖𝜀i\varepsilon до нуля повиннi компенсуватися наближенням до нуля мiр цих пiдмножин, на яких цi нескiнченостi досягаються. Тобто при ненульовому, але малому iε𝑖𝜀i\varepsilon до граничного переходу пiдiнтегральний вираз буде мати рiзкий максимум, «висота» якого наближатиметься до нескiнченостi при iε0.𝑖𝜀0i\varepsilon\to 0. Але й «ширина» максимуму також наближатиметься до нуля при iε0𝑖𝜀0i\varepsilon\to 0 i цi два ефекти повиннi компенсувати один одного. Вже ця обставина могла б дозволити застосувати до розрахунку iнтегралу метод Лапласа, в якому роль «ширини» максимуму визначається детермiнантом матрицi других похiдних вiд логарифму пiдiнтегрального виразу в околi точки максимуму. Однак метод Лапласа можна застосувати простiше i математично бiльш обґрунтовано за допомогою алгоритму, який пояснимо на прикладi найпростiших петльових дiаграм пружного розсiяння. Цей алгоритм планується застосовувати для дiаграм пружного розсiяння з довiльною кiлькiстю петель. Метою роботи є запропонувати ефективний метод розрахунку дiаграм Р.Фейнмана i застосувати його на прикладi найпростiшої дiаграми з однiєю петлею. Розглянемо найпростiшу дiаграму пружного розсiяння з однiєю петлею (Рис.1). Оскiльки у експериментах з пружного розсiяння адронiв, наприклад протон-протонного розсiяння, найбiльший iнтерес представляє модель взаємодiючих багаточастинкових [19, 20], бiспiнорного (протонного) i глюбольного полiв. Однак така модель потребує великого об’єму обчислень, тому в данiй роботi ми пропонуємо розглянути модель iз скалярними частинками, яка вiдповiдає розсiянню мезонiв. Аналiтичний вираз, що вiдповiдає дiаграмi на Рис.1 має вид:

A1=G4d4k1Mμ2(P1k)2iε1Mμ2(P2+k)2iε××1MG2k2iε1MG2(P1P3k)2iε.subscript𝐴1superscript𝐺4superscript𝑑4𝑘1superscriptsubscript𝑀𝜇2superscriptsubscript𝑃1𝑘2𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝜇2superscriptsubscript𝑃2𝑘2𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscript𝑘2𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsubscript𝑃1subscript𝑃3𝑘2𝑖𝜀\begin{split}&A_{1}=G^{4}\int{d^{4}k}\frac{1}{{M_{\mu}^{2}-\left({P_{1}-k}\right)^{2}-i\varepsilon}}\frac{1}{{M_{\mu}^{2}-\left({P_{2}+k}\right)^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-k^{2}-i\varepsilon}}\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({P_{1}-P_{3}-k}\right)^{2}-i\varepsilon}}.\\ \end{split} (1)

Позначення Mμsubscript𝑀𝜇{{M}_{\mu}} i MGsubscript𝑀𝐺{{M}_{G}} означають масу мезону i масу глюболу вiдповiдно. Всi величини розглядаються обзрозмiреними на масу мезону. Позначення G𝐺G означає ефективну константу зв’язку. Маса глюболу i константа G𝐺G озглядаються як пiдгiннi параметри задачi.

Refer to caption
Рис. 1: Найпростiша петльова дiаграма пружного розсiяння мезонiв. Горизонтальнi лiнiї вiдповiдають розповсюдженню мезонiв, де P1,P2subscript𝑃1subscript𝑃2{{P}_{1}},{{P}_{2}} - чотириiмпульси вхiдних мезонiв, P3,P4subscript𝑃3subscript𝑃4{{P}_{3}},{{P}_{4}} - чотириiмпульси вихiдних мезонiв, k,P1k,P2+k,P1P3k𝑘subscript𝑃1𝑘subscript𝑃2𝑘subscript𝑃1subscript𝑃3𝑘k,{{P}_{1}}-k,{{P}_{2}}+k,{{P}_{1}}-{{P}_{3}}-k - чотириiмпульси вiртуальних частинок. Подвiйнi лiнiї вiдповiдають зв’язаному стану глюонiв – глюболам.

Якщо ми за допомогою методу Лапласа будемо шукати точки максимуму пiдiнтегрального виразу до iε0𝑖𝜀0i\varepsilon\to 0, то значення пiдiнтегральної функцiї в точцi максимуму буде наближатися до нескiнченностi. Окрiм того, сама функцiя, а вiдтак i її логарифм не можна буде представити рядом Тейлора i обмежитися в цьому рядi доданками другого порядку. Для розв’язку зазначеної проблеми ми пропонуємо наступний пiдхiд. Розглянемо ситуацiю, коли iε𝑖𝜀i\varepsilon ще не наближене до 0, але має мале значення. Пiдiнтегральний вираз в формулi (1) мiстить добуток чотирьох знаменникiв. Пiд «знаменниками» будемо мати на увазi вирази:

Z1=Mμ2(P1k)2,Z2=Mμ2(P2+k)2,Z3=MG2k2,Z4=MG2(P1P3k)2.formulae-sequencesubscript𝑍1superscriptsubscript𝑀𝜇2superscriptsubscript𝑃1𝑘2subscript𝑍2superscriptsubscript𝑀𝜇2superscriptsubscript𝑃2𝑘2formulae-sequencesubscript𝑍3superscriptsubscript𝑀𝐺2superscript𝑘2subscript𝑍4superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsubscript𝑃1subscript𝑃3𝑘2\begin{array}[]{l}Z_{1}=M_{\mu}^{2}-\left({P_{1}-k}\right)^{2},Z_{2}=M_{\mu}^{2}-\left({P_{2}+k}\right)^{2},\\ Z_{3}=M_{G}^{2}-k^{2},Z_{4}=M_{G}^{2}-\left({P_{1}-P_{3}-k}\right)^{2}.\\ \end{array} (2)

Тобто, мова йде про вирази, якi залишилися б у знаменниках дробiв у (1) пiсля граничного переходу iε0𝑖𝜀0i\varepsilon\to 0 . Внаслiдок малостi основний внесок в iнтеграл буде вносити область, в якiй найбiльша кiлькiсть знаменникiв (2) дорiвнює нулю. Якщо цю кiлькiсть позначити як n𝑛n, то на нiй пiдiнтегральний вираз матиме величину 1/εn1/superscript𝜀𝑛{1\mathord{\left/{\vphantom{1{\varepsilon^{n}}}}\right.\kern-1.2pt}{\varepsilon^{n}}} i чим бiльше буде n𝑛n, тим бiльшою буде ця величина.

2 Системи рiвнянь для одночасного обернення в нуль знаменникiв (2)

Оскiльки величина A1,subscript𝐴1{{A}_{1}}, яка визначається спiввiдношенням (1) є Лоренц-iнварiантною, її можна розраховувати в будь-якiй системi вiдлiку. З мiркувань зручностi розрахунку в якостi системи вiдлiку оберемо систему центру мас вихiдних частинок. При цьому третю координатну вiсь системи координат спрямуємо уздовж тривимiрного iмпульсу P1,subscript𝑃1{{\vec{P}}_{1}}, першу оберемо перпендикулярної третiй, але так щоб вона належала площинi iмпульсiв P1subscript𝑃1{{\vec{P}}_{1}} i P3subscript𝑃3{{\vec{P}}_{3}}, а другу - перпендикулярно площинi першої i третьої так, щоб утворилася права система координат.

Розглянемо системи рiвнянь, якi утворюватимуться, якщо одночасно прирiвняти до нуля два знаменники з тих, що наведенi в (2). Розглянемо спочатку такi комбiнацiї, в яких один iз знаменникiв вiдповiдає горизонтальнiй лiнiї на рис.1, а один - вертикальнiй. Почнемо з пари знаменникiв Z2subscript𝑍2Z_{2} i Z3subscript𝑍3Z_{3}. Якщо записати для цих знаменнникiв вирази по вiдношенню до системи центру мас вихiдних частинок, то отримаємо систему рiвнянь

{Mμ2(s/2+k0)2+(k1)2+(k2)2+(P+k3)2=0,MG2(k0)2+(k1)2+(k2)2+(k3)2=0.casessuperscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠/2superscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃superscript𝑘320superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘320\begin{split}\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{{\sqrt{s}}\mathord{\left/{\vphantom{{\sqrt{s}}2}}\right.\kern-1.2pt}2}+k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({-P+k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right.\end{split} (3)

Оскiльки обидва вирази в лiвiх частинах рiвнянь системи (3) повиннi дорiвнювати нулю, як наслiдок - вони повиннi дорiвнювати один одному:

Mμ2(s/2+k0)2+(k1)2+(k2)2+(Pk3)2==MG2(k0)2+(k1)2+(k2)2+(k3)2.superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠/2superscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃superscript𝑘32absentabsentsuperscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘32\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{{\sqrt{s}}\mathord{\left/{\vphantom{{\sqrt{s}}2}}\right.\kern-1.2pt}2}+k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P-k^{3}}\right)^{2}=\\ =M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}.\\ \end{array} (4)

З цього рiвняння видно, що квадратичнi по компонентам чотириветора k𝑘k доданки однаково входять в обидвi частини рiвностi. Тому iх можна вiдняти вiд обох частин рiвностi. В результатi отримаємо простий зв’язок мiж компонентами k0superscript𝑘0k^{0} i k3superscript𝑘3k^{3}:

k0=2Psk3MG2s.superscript𝑘02𝑃𝑠superscript𝑘3superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑠k^{0}=-\frac{{2P}}{{\sqrt{s}}}k^{3}-\frac{{M_{G}^{2}}}{{\sqrt{s}}}. (5)

Пiдставляючи (5) в друге рiвняння системи (3), отримаємо:

MG2(2Psk3MG2s)2+(k1)2+(k2)2+(k3)2=0.superscriptsubscript𝑀𝐺2superscript2𝑃𝑠superscript𝑘3superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑠2superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘320M_{G}^{2}-\left({-\frac{{2P}}{{\sqrt{s}}}k^{3}-\frac{{M_{G}^{2}}}{{\sqrt{s}}}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0. (6)

Розкриваючи в цьому виразi дужки i видiляючи повний квадрат по k3superscript𝑘3k^{3} пiсля перетворення отримаємо

MG2(1MG24Mμ2)+(k1)2+(k2)2+4Mμ2s(k3MG2P2Mμ2)2=0.superscriptsubscript𝑀𝐺21superscriptsubscript𝑀𝐺24superscriptsubscript𝑀𝜇2superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘224superscriptsubscript𝑀𝜇2𝑠superscriptsuperscript𝑘3superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑃2superscriptsubscript𝑀𝜇220M_{G}^{2}\left({1-\frac{{M_{G}^{2}}}{{4M_{\mu}^{2}}}}\right)+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\frac{{4M_{\mu}^{2}}}{s}\left({k^{3}-\frac{{M_{G}^{2}P}}{{2M_{\mu}^{2}}}}\right)^{2}=0. (7)

Приймаючи умову

MG2Mμsubscript𝑀𝐺2subscript𝑀𝜇M_{G}\leq 2M_{\mu} (8)

як це обговорювалося у вступi, бачимо що у випадку коли реалiзується знак <<менше>> рiвняння (7) не має жодного розв’язку, а у випадку <<дорiвнює>> будемо мати лише одну трiйку чисел k1,k2,k3superscript𝑘1superscript𝑘2superscript𝑘3k^{1},k^{2},k^{3} яка задовольняє цьому рiвнянню, але з одним значенням k0,superscript𝑘0k^{0}, що знайдеться з (5) утворить множину нульової мiри в областi iнтегрування (1) i тому не дасть внеску в iнтеграл. Отже рiвняння системи (3) є несумiсними i знаменники Z2subscript𝑍2Z_{2} i Z3subscript𝑍3Z_{3} одночасно в нуль не обертаються.

Для першого i третього знаменникiв отримуємо систему

{Mμ2(s/2k0)2+(k1)2+(k2)2+(Pk3)2=0,MG2(k0)2+(k1)2+(k2)2+(k3)2=0.casessuperscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠/2superscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃superscript𝑘320superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘320\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{{\sqrt{s}}\mathord{\left/{\vphantom{{\sqrt{s}}2}}\right.\kern-1.2pt}2}-k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P-k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right. (9)

Ця система вiдрiзняється вiд (3) лише замiною k0k0.superscript𝑘0superscript𝑘0k^{0}\to-k^{0}. Роблячи таку замiну отримаємо ту ж систему що й (3), вiдповiдно з тим самим висновком, що така система не має розв’язкiв. Отже перший i третiй знаменники одночасно нулю дорiвнювати не можуть.

Для першого i четвертого знаменникiв отримаємо систему

{Mμ2(s2k0)2+(k1)2+(k2)2+(Pk3)2=0,MG2(k0)2+(Psin(θ)k1)2+(k2)2+(P(1cos(θ))k3)2=0.casessuperscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠2superscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃superscript𝑘320superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑃𝜃superscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃1𝜃superscript𝑘320\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({\frac{{\sqrt{s}}}{2}-k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P-k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({-P\sin\left(\theta\right)-k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right. (10)

Тут якзазвичай θ𝜃\theta позначено кут мiж векторами P1subscript𝑃1\vec{P}_{1} i P3subscript𝑃3\vec{P}_{3} . Або при нашому виборi вiсiв, θ𝜃\theta є кут, який вектор P3subscript𝑃3\vec{P}_{3} утворює з третьою координатною вiссю (кут iз першою вiссю при обговореному виборi системи координат буде π/2θ,𝜋/2𝜃{\pi\mathord{\left/{\vphantom{\pi 2}}\right.\kern-1.2pt}2}-\theta, а з другою -π/2𝜋/2{\pi\mathord{\left/{\vphantom{\pi 2}}\right.\kern-1.2pt}2} )

{sk02Pk3(k0)2+(k1)2+(k2)2+(k3)2=0,MG2+2P2(1cos(θ))+2Psin(θ)k1+2Pcos(θ)k32Pk3(k0)2+(k1)2+(k2)2+(k3)2=0.cases𝑠superscript𝑘02𝑃subscript𝑘3superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘320superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃2𝑃𝜃superscript𝑘1limit-from2𝑃𝜃superscript𝑘32𝑃subscript𝑘3superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘320\left\{\begin{array}[]{l}\sqrt{s}k^{0}-2Pk_{3}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2P\sin\left(\theta\right)k^{1}+2P\cos\left(\theta\right)k^{3}-\\ -2Pk_{3}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right. (11)

Знов прирiвнюючи вирази в лiвих частинах рiвностей (11), як це було зроблено для (3), матимемо:

k0=MG2+2P2(1cos(θ))+2P(sin(θ)k1+cos(θ)k3)s.superscript𝑘0superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃2𝑃𝜃superscript𝑘1𝜃superscript𝑘3𝑠k^{0}=\frac{{M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2P\left({\sin\left(\theta\right)k^{1}+\cos\left(\theta\right)k^{3}}\right)}}{{\sqrt{s}}}. (12)

Пiдставляючи це спiввiдношення в друге з рiвнянь системи (10) отримуємо

MG2+2P2(1cos(θ))+2Psin(θ)k1+2Pcos(θ)k32Pk3(MG2+2P2(1cos(θ))+2Psin(θ)k1+2Pcos(θ)k3s)2++(k1)2+(k2)2+(k3)2=0.superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃2𝑃𝜃superscript𝑘12𝑃𝜃superscript𝑘32𝑃superscript𝑘3superscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃2𝑃𝜃superscript𝑘12𝑃𝜃superscript𝑘3𝑠2superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘320\begin{split}M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2P\sin\left(\theta\right)k^{1}+2P\cos\left(\theta\right)k^{3}-2Pk^{3}-\\ -\left({\frac{{M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2P\sin\left(\theta\right)k^{1}+2P\cos\left(\theta\right)k^{3}}}{{\sqrt{s}}}}\right)^{2}+\\ +\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{split} (13)

Далi зручно перейти до нових координат

{sin(θ)k1+cos(θ)k3=q1,cos(θ)k1sin(θ)k3=q3,k2=q2.cases𝜃superscript𝑘1𝜃superscript𝑘3superscript𝑞1𝜃superscript𝑘1𝜃superscript𝑘3superscript𝑞3superscript𝑘2superscript𝑞2\left\{\begin{array}[]{l}\sin\left(\theta\right)k^{1}+\cos\left(\theta\right)k^{3}=q^{1},\\ \cos\left(\theta\right)k^{1}-\sin\left(\theta\right)k^{3}=q^{3},\\ k^{2}=q^{2}.\\ \end{array}\right. (14)

В цих координатах рiвняння (13) приймає вид

MG2+2P2(1cos(θ))+2Pq12P(cos(θ)q1sin(θ)q3)(MG2+2P2(1cos(θ))+2Pq1s)2+(q1)2+(q2)2+(q3)2=0.superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃2𝑃superscript𝑞12𝑃𝜃superscript𝑞1𝜃superscript𝑞3superscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃2𝑃superscript𝑞1𝑠2superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞320\begin{split}M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2Pq^{1}-2P\left({\cos\left(\theta\right)q^{1}-\sin\left(\theta\right)q^{3}}\right)-\\ -\left({\frac{{M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2Pq^{1}}}{{\sqrt{s}}}}\right)^{2}+\left({q^{1}}\right)^{2}+\left({q^{2}}\right)^{2}+\left({q^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{split} (15)

Видiляючи в цьому спiввiдношеннi повнi квадрати по q1superscript𝑞1q^{1} i q3superscript𝑞3q^{3} пiсля перетворень, отримаємо спiввiдношення:

MG2(1MG24Mμ2)++4Mμ2s(q1+P(2Mμ2(1cos(θ))MG2)2Mμ2)2+(q2)2+(q3+Psin(θ))2=0.superscriptsubscript𝑀𝐺21superscriptsubscript𝑀𝐺24superscriptsubscript𝑀𝜇24superscriptsubscript𝑀𝜇2𝑠superscriptsuperscript𝑞1𝑃2superscriptsubscript𝑀𝜇21𝜃superscriptsubscript𝑀𝐺22superscriptsubscript𝑀𝜇22superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞3𝑃𝜃20\begin{split}&M_{G}^{2}\left({1-\frac{{M_{G}^{2}}}{{4M_{\mu}^{2}}}}\right)+\\ &+\frac{{4M_{\mu}^{2}}}{s}\left({q^{1}+\frac{{P\left({2M_{\mu}^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-M_{G}^{2}}\right)}}{{2M_{\mu}^{2}}}}\right)^{2}+\left({q^{2}}\right)^{2}+\left({q^{3}+P\sin\left(\theta\right)}\right)^{2}=0.\\ \end{split} (16)

З цього спввiдношення видно, що й Z1subscript𝑍1Z_{1} i Z4subscript𝑍4Z_{4} не можуть дорiвнювати нулю одночасно.

Для другого i четвертого знаменникiв отримаємо систему

{Mμ2(s/2+k0)2+(k1)2+(k2)2+(P+k3)2=0,MG2(k0)2+(Psin(θ)k1)2+(k2)2+(P(1cos(θ))k3)2=0.casessuperscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠/2superscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃superscript𝑘320superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑃𝜃superscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃1𝜃superscript𝑘320\begin{split}\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{{\sqrt{s}}\mathord{\left/{\vphantom{{\sqrt{s}}2}}\right.\kern-1.2pt}2}+k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({-P+k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({-P\sin\left(\theta\right)-k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right.\end{split} (17)

яка знов вiдрiзняється вiд (10) лише замiною k0superscript𝑘0k^{0} на k0.superscript𝑘0-k^{0}. Тому вводячи замiсть k0superscript𝑘0k^{0} нову змiнну q0=k0superscript𝑞0superscript𝑘0q^{0}=-k^{0} отримаємо систему, яка не має розв’язкiв. Це означає, що й система (17) також розв’язкiв не має.

Отже можемо зробити висновок, що жоден iз знаменникiв, що вiдповiдають вертикальним лiнiям не дорiвнює одночасно нулю разом з жодним iз знаменникiв, що вiдповiдають горизонтальним лiнiям. Звiдси можемо зробити висновок, що анi всi чотири знаменники, анi жоднi три з них не можуть дорiвнювати нулю одночасно.

Розглянемо тепер можливiсть одночасного обертання в нуль для двох знаменникiв, що вiдповiдають горизонтальним лiнiям дiаграми рис.1, тобто першого i другого знаменникiв. Вiдповiдна система рiвнянь в системi центру мас вихiдних частинок має вид:

{Mμ2((s/2k0)2(k1)2(k2)2(Pk3)2)=0,Mμ2((s/2+k0)2(k1)2(k2)2(P+k3)2)=0.casessuperscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠2superscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃superscript𝑘320superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠2superscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃superscript𝑘320\begin{split}\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{\left({\sqrt{s}}/{2}\;-{{k}^{0}}\right)}^{2}}-{{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}-{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}-{{\left(P-{{k}^{3}}\right)}^{2}}\right)=0,\\ M_{\mu}^{2}-\left({{\left({\sqrt{s}}/{2}\;+{{k}^{0}}\right)}^{2}}-{{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}-{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}-{{\left(-P+{{k}^{3}}\right)}^{2}}\right)=0.\\ \end{array}\right.\end{split} (18)

Враховуючи, що P2=s/4Mμ2superscript𝑃2𝑠/4superscriptsubscript𝑀𝜇2{P^{2}}={s\mathord{\left/{\vphantom{s4}}\right.\kern-1.2pt}4}-M_{\mu}^{2} , цi два рiвняння можна переписати в видi:

{sk0(k0)2+(k1)2+(k2)22Pk3+(k3)2=0,sk0(k0)2+(k1)2+(k2)22Pk3+(k3)2=0.cases𝑠superscript𝑘0superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘222𝑃superscript𝑘3superscriptsuperscript𝑘320otherwise𝑠superscript𝑘0superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘222𝑃superscript𝑘3superscriptsuperscript𝑘320otherwise\begin{cases}\sqrt{s}{{k}^{0}}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}-2P{{k}^{3}}+{{\left({{k}^{3}}\right)}^{2}}=0,\\ -\sqrt{s}{{k}^{0}}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}-2P{{k}^{3}}+{{\left({{k}^{3}}\right)}^{2}}=0.\\ \end{cases} (19)

Вiднiмаючи вiд першого з цих рiвнянь друге отримаємо 2sk0=02𝑠superscript𝑘002\sqrt{s}{{k}^{0}}=0, звiдки k0=0superscript𝑘00k^{0}=0. Пiдставляючи k0=0superscript𝑘00k^{0}=0 в будь-яке з рiвнянь системи (19) пiсля перетворень отримаємо рiвняння (k1)2+(k2)2+(k3P)2=P2.superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘3𝑃2superscript𝑃2{{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{3}}-P\right)}^{2}}={{P}^{2}}.

Отже серед множини стовпцiв виду

k=(k0k1k2k3)𝑘matrixsuperscript𝑘0superscript𝑘1superscript𝑘2superscript𝑘3k=\left(\begin{matrix}{{k}^{0}}\\ {{k}^{1}}\\ {{k}^{2}}\\ {{k}^{3}}\\ \end{matrix}\right)

можемо видiлити пiдмножину тих стовпцiв, компоненти яких задовольняють системi рiвнянь

{k0=0,(k1)2+(k2)2+(k3P)2=P2.casessuperscript𝑘00otherwisesuperscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘3𝑃2superscript𝑃2otherwise\begin{cases}{{k}^{0}}=0,\\ {{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{3}}-P\right)}^{2}}={{P}^{2}}.\\ \end{cases} (20)

Цю пiдмножину будемо далi називати <<пiдмножиною 1 >>. На цiй пiдмножинi першi два знаменникi дорiвнюють нулю i тому ця пiдмножина дає внесок в iнтеграл максимально можливого порядку 1/ε21superscript𝜀2{1}/{{{\varepsilon}^{2}}}\;. В наступному роздiлi ми розглянемо внесок пiдмножини 1 в iнтеграл (1).

Розглянемо тепер можливiсть рiвностi нулю третього i четвертого знаменникiв одночасно. Перед тим як розглядати вiдповiдну систему рiвнянь зручно зробити замiну змiнних iнтегрування. Пiсля замiни маємо

A1=G4d4q1Mμ2(12(P1+P3)q)2iε1Mμ2(12(P4+P2)+q)2iε1MG2(12(P1P3)+q)2iε1MG2(12(P1P3)q)2iε.subscript𝐴1superscript𝐺4superscript𝑑4𝑞1superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript12subscript𝑃1subscript𝑃3𝑞2𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript12subscript𝑃4subscript𝑃2𝑞2𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscript12subscript𝑃1subscript𝑃3𝑞2𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscript12subscript𝑃1subscript𝑃3𝑞2𝑖𝜀\begin{split}&{{A}_{1}}={G^{4}}\int{{{d}^{4}}q}\frac{1}{M_{\mu}^{2}-{{\left(\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}+{{P}_{3}}\right)-q\right)}^{2}}-i\varepsilon}\frac{1}{M_{\mu}^{2}-{{\left(\frac{1}{2}\left({{P}_{4}}+{{P}_{2}}\right)+q\right)}^{2}}-i\varepsilon}\\ &\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left(\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}-{{P}_{3}}\right)+q\right)}^{2}}-i\varepsilon}\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left(\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}-{{P}_{3}}\right)-q\right)}^{2}}-i\varepsilon}.\\ \end{split} (21)

Також спростити подальший розгляд можна спецiальним вибором напрямкiв координатних вiсiв в системi центру мас вихiдних частинок. Але можна ввести новi зручнiшi координати. Оскiльки

|P1|=|P2|=|P3|=|P4|=s/4Mμ2Psubscript𝑃1subscript𝑃2subscript𝑃3subscript𝑃4𝑠4superscriptsubscript𝑀𝜇2𝑃\left|{{{\vec{P}}}_{1}}\right|=\left|{{{\vec{P}}}_{2}}\right|=\left|{{{\vec{P}}}_{3}}\right|=\left|{{{\vec{P}}}_{4}}\right|=\sqrt{{s}/{4}\;-M_{\mu}^{2}}\equiv P

то паралелограм, побудований на векторах P1subscript𝑃1{{\vec{P}}_{1}} i P3subscript𝑃3{{\vec{P}}_{3}} є ромбом i його дiагоналi, уздовж яких напрямленi вектори P1+P3subscript𝑃1subscript𝑃3{{\vec{P}}_{1}}+{{\vec{P}}_{3}} i P1P3subscript𝑃1subscript𝑃3{{\vec{P}}_{1}}-{{\vec{P}}_{3}} є перпендикулярними. Тому зручно вiсь 3 спрямувати уздовж вектору P1P3subscript𝑃1subscript𝑃3{{\vec{P}}_{1}}-{{\vec{P}}_{3}}, а вiсь 1 – уздовж P1+P3subscript𝑃1subscript𝑃3{{\vec{P}}_{1}}+{{\vec{P}}_{3}}. Вiсь 2 залишається спрямувати перпендикулярно площинi 1 i 3 так, щоб утворилася права система. Окрiм того оскiльки P4=P3,P2=P1formulae-sequencesubscript𝑃4subscript𝑃3subscript𝑃2subscript𝑃1{{\vec{P}}_{4}}=-{{\vec{P}}_{3}},{{\vec{P}}_{2}}=-{{\vec{P}}_{1}}, вектор P4+P2subscript𝑃4subscript𝑃2{{\vec{P}}_{4}}+{{\vec{P}}_{2}}, напрямлений протилежно P1+P3subscript𝑃1subscript𝑃3{{\vec{P}}_{1}}+{{\vec{P}}_{3}}, тобто у вiд’ємному напрямку вiсi 1. Тодi

12(P1P3)=(00012|P1P3|),12(P1+P3)=(s/212|P1+P3|00),12(P2+P4)=(s/212|P1+P3|00).formulae-sequence12subscript𝑃1subscript𝑃3matrix00012subscript𝑃1subscript𝑃3formulae-sequence12subscript𝑃1subscript𝑃3matrix𝑠212subscript𝑃1subscript𝑃30012subscript𝑃2subscript𝑃4matrix𝑠212subscript𝑃1subscript𝑃300\begin{split}&\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}-{{P}_{3}}\right)=\left(\begin{matrix}0\\ 0\\ 0\\ \frac{1}{2}\left|{{{\vec{P}}}_{1}}-{{{\vec{P}}}_{3}}\right|\\ \end{matrix}\right),\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}+{{P}_{3}}\right)=\left(\begin{matrix}{\sqrt{s}}/{2}\;\\ \frac{1}{2}\left|{{{\vec{P}}}_{1}}+{{{\vec{P}}}_{3}}\right|\\ 0\\ 0\\ \end{matrix}\right),\\ &\frac{1}{2}\left({{P}_{2}}+{{P}_{4}}\right)=\left(\begin{matrix}{\sqrt{s}}/{2}\;\\ -\frac{1}{2}\left|{{{\vec{P}}}_{1}}+{{{\vec{P}}}_{3}}\right|\\ 0\\ 0\\ \end{matrix}\right).\\ \end{split} (22)

Компоненти цих стовпцiв можна виразити через iнварiанти Манделстама:

12(P1P3)=(000|t|/2),12(P1+P3)=(s/2P2|t|/400),12(P2+P4)=(s/2P2|t|/400).formulae-sequence12subscript𝑃1subscript𝑃3matrix000𝑡2formulae-sequence12subscript𝑃1subscript𝑃3matrix𝑠2superscript𝑃2𝑡40012subscript𝑃2subscript𝑃4matrix𝑠2superscript𝑃2𝑡400\begin{split}&\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}-{{P}_{3}}\right)=\left(\begin{matrix}0\\ 0\\ 0\\ {\sqrt{\left|t\right|}}/{2}\;\\ \end{matrix}\right),\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}+{{P}_{3}}\right)=\left(\begin{matrix}{\sqrt{s}}/{2}\;\\ \sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}\\ 0\\ 0\\ \end{matrix}\right),\\ &\frac{1}{2}\left({{P}_{2}}+{{P}_{4}}\right)=\left(\begin{matrix}{\sqrt{s}}/{2}\;\\ -\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}\\ 0\\ 0\\ \end{matrix}\right).\\ \end{split} (23)

З урахуванням цих спiввiдношень, внесок дiаграми рис.1 може бути записаний в видi, в якому третiй i четвертий знаменники приймають найбiльш простий вид:

A1=G4+𝑑q0+𝑑q1+𝑑q2+𝑑q31Mμ2(s/2q0)2+(P2|t|/4q1)2+(q2)2+(q3)2iε1Mμ2(s/2+q0)2+(P2|t|/4q1)2+(q2)2+(q3)2iε1MG2(q0)2+(q1)2+(q2)2+(|t|/2+q3)2iε1MG2(q0)2+(q1)2+(q2)2+(|t|/2q3)2iε.subscript𝐴1superscript𝐺4superscriptsubscriptdifferential-dsuperscript𝑞0superscriptsubscriptdifferential-dsuperscript𝑞1superscriptsubscriptdifferential-dsuperscript𝑞2superscriptsubscriptdifferential-dsuperscript𝑞31superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠2superscript𝑞02superscriptsuperscript𝑃2𝑡4superscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞32𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠2superscript𝑞02superscriptsuperscript𝑃2𝑡4superscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞32𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑞02superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscript𝑡2superscript𝑞32𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑞02superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscript𝑡2superscript𝑞32𝑖𝜀\begin{split}&{{A}_{1}}={{G}^{4}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{0}}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{1}}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{2}}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{3}}}\\ &\frac{1}{M_{\mu}^{2}-{{\left({\sqrt{s}}/{2}\;-{{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left(\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-{{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}-i\varepsilon}\\ &\frac{1}{M_{\mu}^{2}-{{\left({\sqrt{s}}/{2}\;+{{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left(\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-{{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}-i\varepsilon}\\ &\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({\sqrt{\left|t\right|}}/{2}\;+{{q}^{3}}\right)}^{2}}-i\varepsilon}\\ &\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({\sqrt{\left|t\right|}}/{2}\;-{{q}^{3}}\right)}^{2}}-i\varepsilon}.\\ \end{split} (24)

Вiдповiдно, вимагаючи щоб третiй i четвертий знаменники дорiвнювали нулю, отримаємо систему рiвнянь

{MG2+|t|/4(q0)2+(q1)2+(q2)2+(q3)2+|t|q3=0,MG2+|t|/4(q0)2+(q1)2+(q2)2+(q3)2|t|q3=0..casesotherwisesuperscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscriptsuperscript𝑞02superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞32𝑡superscript𝑞30otherwisesuperscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscriptsuperscript𝑞02superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞32𝑡superscript𝑞30\begin{cases}&M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}+\sqrt{\left|t\right|}{{q}^{3}}=0,\\ &M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}-\sqrt{\left|t\right|}{{q}^{3}}=0.\\ \end{cases}. (25)

Розв’язуючи цю систему отримаємо умови на пiдмножину множини стовпцiв

q=(q0q1q2q3),𝑞matrixsuperscript𝑞0superscript𝑞1superscript𝑞2superscript𝑞3q=\left(\begin{matrix}{{q}^{0}}\\ {{q}^{1}}\\ {{q}^{2}}\\ {{q}^{3}}\\ \end{matrix}\right),

по компонентах яких здiйснюється iнтегрування в (24), на якiй дорiвнюють нулю одночасно третiй i четвертий знаменники. Цю пiдмножину, яку далi будемо називати << пiдмножиною 2>> утворюють стовпцi, компоненти яких задовольняють системi рiвнянь:

{q3=0,(|t|0)MG2+|t|/4(q0)2+(q1)2+(q2)2=0..casesotherwisesuperscript𝑞30𝑡0otherwisesuperscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscriptsuperscript𝑞02superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞220\begin{cases}&{{q}^{3}}=0,\left(\sqrt{\left|t\right|}\neq 0\right)\\ &M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}=0.\\ \end{cases}. (26)

Умова (|t|0)𝑡0\left(\sqrt{\left|t\right|}\neq 0\right) означає що випадок t=0,𝑡0t=0, ми збираємось розглядати як границю виразу (24) при наближеннi t0.𝑡0t\to-0. Бiльш докладно цю границю ми розглянемо далi. Пiдмножина 2, яка визначається рiвняннями (26) також як i розглянута вище пiдмножина 1 вносить в iнтеграл (24), або в (21) внесок найбiльшого можливого порядку 1/ε21superscript𝜀2{1}/{{{\varepsilon}^{2}}}\;. Розглянемо тепер послiдовно внески пiдмножин 1 i 2 в iнтеграл, що вiдповiдає дiаграмi рис.1.

3 Розрахунок внеску пiдмножини 1 в iнтеграл для дiаграми рис.1

Для опису внеску пiдмножини 1 зручно розглядати iнтеграл в змiнних iнтегрування k,𝑘k, тобто в видi iнтеграла (1), в той час як для пiдмножини 2 буде зручнiше виходити з представлення iнтегралу в видi (21). Обираючи вiсi координат таким чином щоб вiсь 3 була спрямована уздовж вектору P1,subscript𝑃1\vec{P_{1}}, вiсь 1 була спрямована перпендикулярно вiсi 3 в тiй площинi, в якiй лежать всi чотири вектори P1,P2,P3,P4,subscript𝑃1subscript𝑃2subscript𝑃3subscript𝑃4\vec{P_{1}},\vec{P_{2}},\vec{P_{3}},\vec{P_{4}}, а вiсь 2 була перпендикулярна цiй площинi i утворювала з вiсями 1 i 3 праву систему координат, для iнтеграла (1) отримаємо вираз:

A1=G4+𝑑k0+𝑑k1+𝑑k2+𝑑k31Mμ2((s2k0)2(k1)2(k2)2(Pk3)2)iε1Mμ2((s2+k0)2(k1)2(k2)2(P+k3)2)iε1MG2(k0)2+(k1)2+(k2)2+(k3)2iε1MG2(k0)2+(Psin(θ)k1)2+(k2)2+(P(1cos(θ))k3)2iεsubscript𝐴1superscript𝐺4superscriptsubscriptdifferential-dsubscript𝑘0superscriptsubscriptdifferential-dsubscript𝑘1superscriptsubscriptdifferential-dsubscript𝑘2superscriptsubscriptdifferential-dsubscript𝑘31superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠2superscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃superscript𝑘32𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑠2superscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃superscript𝑘32𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘32𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑃𝜃superscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃1𝜃superscript𝑘32𝑖𝜀\begin{split}&A_{1}=G^{4}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{0}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{1}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{2}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{3}}\\ &\frac{1}{{M_{\mu}^{2}-\left({\left({\frac{{\sqrt{s}}}{2}-k^{0}}\right)^{2}-\left({k^{1}}\right)^{2}-\left({k^{2}}\right)^{2}-\left({P-k^{3}}\right)^{2}}\right)-i\varepsilon}}\\ &\frac{1}{{M_{\mu}^{2}-\left({\left({\frac{{\sqrt{s}}}{2}+k^{0}}\right)^{2}-\left({k^{1}}\right)^{2}-\left({k^{2}}\right)^{2}-\left({-P+k^{3}}\right)^{2}}\right)-i\varepsilon}}\\ &\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\\ &\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({-P\sin\left(\theta\right)-k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\\ \end{split} (27)

Пiсля перетворень з урахуванням спiввiдношення P2=s/4Mμ2superscript𝑃2𝑠/4superscriptsubscript𝑀𝜇2P^{2}={s\mathord{\left/{\vphantom{s4}}\right.\kern-1.2pt}4}-M_{\mu}^{2} iнтеграл можна переписати в видi:

A1=G4+dk0+dk1+dk2+dk3××1+sk0(k0)2+(k1)2+(k2)22Pk3+(k3)2iε××1sk0(k0)2+(k1)2+(k2)22Pk3+(k3)2iε××1MG2(k0)2+(k1)2+(k2)2+(k3)2iε××1MG2(k0)2+(Psin(θ)k1)2+(k2)2+(P(1cos(θ))k3)2iε.subscript𝐴1superscript𝐺4superscriptsubscript𝑑subscript𝑘0superscriptsubscript𝑑subscript𝑘1superscriptsubscript𝑑subscript𝑘2superscriptsubscript𝑑subscript𝑘31𝑠superscript𝑘0superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘222𝑃superscript𝑘3superscriptsuperscript𝑘32𝑖𝜀1𝑠superscript𝑘0superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘222𝑃superscript𝑘3superscriptsuperscript𝑘32𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscriptsuperscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscriptsuperscript𝑘32𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑃𝜃superscript𝑘12superscriptsuperscript𝑘22superscript𝑃1𝜃superscript𝑘32𝑖𝜀\begin{split}&A_{1}=G^{4}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{0}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{1}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{2}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{3}}\times\\ &\times\frac{1}{{+\sqrt{s}k^{0}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}-2Pk^{3}+\left({k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{-\sqrt{s}k^{0}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}-2Pk^{3}+\left({k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({-P\sin\left(\theta\right)-k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}.\\ \end{split} (28)

Далi зручно перейти в iнтегралi до сферичних координат q,θ1,φ,𝑞subscript𝜃1𝜑q,\theta_{1},\varphi, якi введемо у звичайний спосiб:

q3=qcos(θ1),q2=qsin(θ1)sin(φ),q1=qsin(θ1)cos(φ)formulae-sequencesubscript𝑞3𝑞subscript𝜃1formulae-sequencesubscript𝑞2𝑞subscript𝜃1𝜑subscript𝑞1𝑞subscript𝜃1𝜑q_{3}=q\cos\left({\theta_{1}}\right),q_{2}=q\sin\left({\theta_{1}}\right)\sin\left(\varphi\right),q_{1}=q\sin\left({\theta_{1}}\right)\cos\left(\varphi\right) (29)

Пiсля замiни (29) iнтеграл (28) приймає вид:

A1=G4+dk00+q2dq0πsin(θ1)dθ102πdφ××1+sk0(k0)2+q2P2iε1sk0(k0)2+q2P2iε××1MG2(k0)2+q2+2Pqcos(θ1)+P2iε××1MG2(k0)2+P2+q2+2Psin(θ)qsin(θ1)cos(φ)+2Pcos(θ)qcos(θ1)iεsubscript𝐴1superscript𝐺4superscriptsubscript𝑑subscript𝑘0superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript0𝜋subscript𝜃1𝑑subscript𝜃1superscriptsubscript02𝜋𝑑𝜑1𝑠superscript𝑘0superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑞2superscript𝑃2𝑖𝜀1𝑠superscript𝑘0superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑞2superscript𝑃2𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑞22𝑃𝑞subscript𝜃1superscript𝑃2𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑃2superscript𝑞22𝑃𝜃𝑞subscript𝜃1𝜑2𝑃𝜃𝑞subscript𝜃1𝑖𝜀\begin{split}&A_{1}=G^{4}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{0}}\int\limits_{0}^{+\infty}{q^{2}dq}\int\limits_{0}^{\pi}{\sin\left({\theta_{1}}\right)d\theta_{1}}\int\limits_{0}^{2\pi}d\varphi\times\\ &\times\frac{1}{{+\sqrt{s}k^{0}-\left({k^{0}}\right)^{2}+q^{2}-P^{2}-i\varepsilon}}\frac{1}{{-\sqrt{s}k^{0}-\left({k^{0}}\right)^{2}+q^{2}-P^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+q^{2}+2Pq\cos\left({\theta_{1}}\right)+P^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+P^{2}+q^{2}+2P\sin\left(\theta\right)q\sin\left({\theta_{1}}\right)\cos\left(\varphi\right)+2P\cos\left(\theta\right)q\cos\left({\theta_{1}}\right)-i\varepsilon}}\\ \end{split} (30)

Сенс переходу до сферичних координат полягає в тому що пiдмножина 1 тепер описується дуже простими рiвняннями:

{k0=0,q=P.casessuperscript𝑘00otherwise𝑞𝑃otherwise\begin{cases}k^{0}=0,\\ q=P.\\ \end{cases} (31)

Отже, кожна точка областi iнтегрування визначається чотирма координатами

(k0qθ1φ)superscript𝑘0missing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpression𝑞missing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionsubscript𝜃1missing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpression𝜑missing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpressionmissing-subexpression\left({\begin{array}[]{*{20}c}{k^{0}}\\ q\\ {\theta_{1}}\\ \varphi\\ \end{array}}\right)

Якщо взяти довiльну точку, що належить пiдмножинi 1, то координати k0superscript𝑘0{k^{0}} i q𝑞q визначаються системою (31). Координати θ1subscript𝜃1\theta_{1} i φ𝜑\varphi можуть бути довiльними в звичайних iнтервалах для сферичних змiнних. Отже змiнюючи θ1subscript𝜃1\theta_{1} i φ𝜑\varphi ми будемо зсуватися з обраної точки уздовж пiдмножини 1, а змiнюючи k0superscript𝑘0{k^{0}} i q𝑞q ми будемо змiщуватися iз вiдповiдної поверхнi в областi iнтегрування в (30). Отже уздовж поверхнi (31) пiдiнтегральний вираз має максимум величиною 1/ε21superscript𝜀2{1}/{{{\varepsilon}^{2}}}\;. При цьому <<ширина максиму>> визначається залежнiстю пiдiнтегрального виразу вiд змiнних k0superscript𝑘0{k^{0}} i q𝑞q. Як обговорювалося ранiше у вступi, ця <<ширина максиму>> є по ε𝜀\varepsilon для кожної з цих змiнних. Це буде далi пiдтверджено бiльш докладними мiркуваннями. Але перед тим буде зручно вiддiлити внесок пiдмножини 1 вiд внеску пiдмножини 2, бо iнтеграл (30) мiстить внески обох пiдмножин.

Для вiддiлення внеску однiєї пiдмножини вiд внеску iншої, розглянемо процедуру, яка проiлюстрована на рис.2,рис.3,рис.4.

Refer to caption
Рис. 2: Схематична iлюстрацiя вихiдної ситуацiї для роздiлення внескiв пiдмножин 1 i 2

Припустимо ε𝜀\varepsilon ще не наближено до нуля, але є малим. Припустимо, що ми маємо функцiю як на рис.2 з двома максимумами. Вiдстань мiж максимумами не є нульовою (в нашому випадку це так внаслiдок доведеного у попередньому роздiлi неперекриття поверхонь, що вiдповiдають пiдмножинам 1 i 2) . При цьому ця вiдстань не зменшується iз зменшенням ε𝜀\varepsilon (неперекриття має мiсце за довiльного значення ε𝜀\varepsilon ). Тому якщо ми вiзьмемо за характерний масштаб ε𝜀\varepsilon, то вiдстань мiж максимумами буде великою. Тодi можна обрати таке достатньо велике додатне число h,h, що на кiнцях промiжку [x0hε,x0+hε]subscript𝑥0𝜀subscript𝑥0𝜀\left[{{x}_{0}}-h\varepsilon,{{x}_{0}}+h\varepsilon\right] (рис.2) функцiя встигає суттєво зменшитися у порiвняннi з її значенням в точцi максимуму. Тодi внеском цього максимуму в iнтеграл вiд функцiї, будемо вважати iнтеграл по промiжку [x0hε,x0+hε].subscript𝑥0𝜀subscript𝑥0𝜀\left[{{x}_{0}}-h\varepsilon,{{x}_{0}}+h\varepsilon\right]. Тобто

+f(x)𝑑x(+f(x)𝑑x)1max+(+f(x)𝑑x)2maxsuperscriptsubscript𝑓𝑥differential-d𝑥superscriptsuperscriptsubscript𝑓𝑥differential-d𝑥1superscriptsuperscriptsubscript𝑓𝑥differential-d𝑥2\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\approx{{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{1\max}}+{{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{2\max}} (32)

Тут (+f(x)𝑑x)1maxsuperscriptsuperscriptsubscript𝑓𝑥differential-d𝑥1{{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{1\max}}i (+f(x)𝑑x)2maxsuperscriptsuperscriptsubscript𝑓𝑥differential-d𝑥2{{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{2\max}} ми позначили внески вiдповiдно першого i другого максимуму. Тодi, виходячи з сказаного:

(+f(x)𝑑x)1maxx0hεx0+hεf(x)𝑑xsuperscriptsuperscriptsubscript𝑓𝑥differential-d𝑥1superscriptsubscriptsubscript𝑥0𝜀subscript𝑥0𝜀𝑓𝑥differential-d𝑥{{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{1\max}}\approx\int\limits_{{{x}_{0}}-h\varepsilon}^{{{x}_{0}}+h\varepsilon}{f\left(x\right)}dx (33)

Якщо тепер зробити замiну x=x0+εy,𝑥subscript𝑥0𝜀𝑦x={{x}_{0}}+\varepsilon y, то мiра iнтегрування мiститиме множник ε𝜀\varepsilon в чисельнику, в той час як максимальне значення пiдiнтегральної функцiї мiститиме аналогiчний множник в знаменнику (рис.2). Пiсля того як цi множники скоротяться можемо перейти до границi ε+0.𝜀0\varepsilon\to+0. Тодi як показано на (рис.2) при переходi до границi ε+0𝜀0\varepsilon\to+0 другий максимум зсувається на нескiнченiсть, i в нас залишається iнтеграл лише вiд першого максимуму в промiжку [h,h]\left[-h,h\right] (рис.3)

Refer to caption
Рис. 3: Внесок множини 1 пiсля замiни змiнних

Тепер ми можемо, знову ж таки в дусi методу Лапласа, наблизити hh до нескiнченостi (рис.4), аналiтично продовжуючи пiдiнтегральну функцiю на всю числову пряму, бо основний внесок в iнтеграл буде вносити достатньо малий окiл точки максимуму.

Refer to caption
Рис. 4: Внесок множини 1 пiсля граничного переходу hh\to\infty

Граничний перехiд h+h\to+\infty позбавляє нас необхiдностi задавати конкретне значення h.h.

Застосуємо тепер описану процедуру до iнтегралу (30). Отже замiсть iнтегралу (30), розглянемо iнтеграл по деякому околу пiдмножини 1, що визначається формулами (31).

A1{1}=G4hεhεdk0PlεP+lεq2dq0πsin(θ1)dθ102πdϕ××1+sk0(k0)2+(qP)(q+P)iε1sk0(k0)2+(qP)(q+P)iε××1MG2(k0)2+q2+2Pqcos(θ1)+P2iε××1MG2(k0)2+P2+q2+2Psin(θ)qsin(θ1)cos(ϕ)+2Pcos(θ)qcos(θ1)iε.superscriptsubscript𝐴11superscript𝐺4superscriptsubscript𝜀𝜀𝑑subscript𝑘0superscriptsubscript𝑃𝑙𝜀𝑃𝑙𝜀superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript0𝜋subscript𝜃1𝑑subscript𝜃1superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕ1𝑠superscript𝑘0superscriptsuperscript𝑘02𝑞𝑃𝑞𝑃𝑖𝜀1𝑠superscript𝑘0superscriptsuperscript𝑘02𝑞𝑃𝑞𝑃𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑞22𝑃𝑞subscript𝜃1superscript𝑃2𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑘02superscript𝑃2superscript𝑞22𝑃𝜃𝑞subscript𝜃1italic-ϕ2𝑃𝜃𝑞subscript𝜃1𝑖𝜀\begin{split}&A_{1}^{\left\{1\right\}}={{G}^{4}}\int\limits_{-h\varepsilon}^{h\varepsilon}{d{{k}_{0}}}\int\limits_{P-l\varepsilon}^{P+l\varepsilon}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{0}^{\pi}{\sin\left({{\theta}_{1}}\right)d{{\theta}_{1}}}\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\times\\ &\times\frac{1}{+\sqrt{s}{{k}^{0}}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+\left(q-P\right)\left(q+P\right)-i\varepsilon}\frac{1}{-\sqrt{s}{{k}^{0}}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+\left(q-P\right)\left(q+P\right)-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+{{q}^{2}}+2Pq\cos\left({{\theta}_{1}}\right)+{{P}^{2}}-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+{{P}^{2}}+{{q}^{2}}+2P\sin\left(\theta\right)q\sin\left({{\theta}_{1}}\right)\cos\left(\phi\right)+2P\cos\left(\theta\right)q\cos\left({{\theta}_{1}}\right)-i\varepsilon}.\\ \end{split} (34)

Тут позначення A1{1}superscriptsubscript𝐴11A_{1}^{\left\{1\right\}} виражає той факт, що ми вiд всього iнтегралу перейшли до iнтегрування по деякому околу пiдмножини 1.1{1}. Додатнi числа hh i l𝑙l визначають ширину цього околу i далi будуть наближенi до нескiнченостi у вiдповiдностi iз описаною ранiше процедурою.

Перейдемо тепер вiд змiнних k0,qsuperscript𝑘0𝑞{{k}^{0}},q до нових змiнних iнтегрування E,x𝐸𝑥E,x за формулами

k0=εE,q=P+εx.formulae-sequencesubscript𝑘0𝜀𝐸𝑞𝑃𝜀𝑥{{k}_{0}}=\varepsilon E,q=P+\varepsilon x. (35)

Тодi замiсть (34) отримаємо

A1{1}=G4hhεdEll(P+εx)2εdx0πsin(θ1)dθ102πdϕ××1sεE(εE)2+εx(P+εx+P)iε××1sεE(εE)2+εx(P+εx+P)iε××1MG2(εE)2+(P+εx)2+2P(P+εx)cos(θ1)+P2iε××(MG2(εE)2+P2+(P+εx)2+2Psin(θ)(P+εx)sin(θ1)cos(ϕ)++2P(P+εx)cos(θ)cos(θ1)iε)1superscriptsubscript𝐴11superscript𝐺4superscriptsubscript𝜀𝑑𝐸superscriptsubscript𝑙𝑙superscript𝑃𝜀𝑥2𝜀𝑑𝑥superscriptsubscript0𝜋subscript𝜃1𝑑subscript𝜃1superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕ1𝑠𝜀𝐸superscript𝜀𝐸2𝜀𝑥𝑃𝜀𝑥𝑃𝑖𝜀1𝑠𝜀𝐸superscript𝜀𝐸2𝜀𝑥𝑃𝜀𝑥𝑃𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscript𝜀𝐸2superscript𝑃𝜀𝑥22𝑃𝑃𝜀𝑥subscript𝜃1superscript𝑃2𝑖𝜀superscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺2superscript𝜀𝐸2superscript𝑃2superscript𝑃𝜀𝑥22𝑃𝜃𝑃𝜀𝑥subscript𝜃1italic-ϕ2𝑃𝑃𝜀𝑥𝜃subscript𝜃1𝑖𝜀1\begin{split}&A_{1}^{\left\{1\right\}}={{G}^{4}}\int\limits_{-h}^{h}{\varepsilon dE}\int\limits_{-l}^{l}{{{\left(P+\varepsilon x\right)}^{2}}\varepsilon dx}\int\limits_{0}^{\pi}{\sin\left({{\theta}_{1}}\right)d{{\theta}_{1}}}\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\times\\ &\times\frac{1}{\sqrt{s}\varepsilon E-{{\left(\varepsilon E\right)}^{2}}+\varepsilon x\left(P+\varepsilon x+P\right)-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{-\sqrt{s}\varepsilon E-{{\left(\varepsilon E\right)}^{2}}+\varepsilon x\left(P+\varepsilon x+P\right)-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left(\varepsilon E\right)}^{2}}+{{\left(P+\varepsilon x\right)}^{2}}+2P\left(P+\varepsilon x\right)\cos\left({{\theta}_{1}}\right)+{{P}^{2}}-i\varepsilon}\times\\ &\times\left(M_{G}^{2}-{{\left(\varepsilon E\right)}^{2}}+{{P}^{2}}+{{\left(P+\varepsilon x\right)}^{2}}+2P\sin\left(\theta\right)\left(P+\varepsilon x\right)\sin\left({{\theta}_{1}}\right)\cos\left(\phi\right)+\right.\\ &{{\left.+2P\left(P+\varepsilon x\right)\cos\left(\theta\right)\cos\left({{\theta}_{1}}\right)-i\varepsilon\right)}^{-1}}\\ &\\ \end{split} (36)

Першi два множника пiдiнтегрального виразу мiстять в знаменниках по одному спiльному множнику ε𝜀\varepsilon. Пiсля їх винесення за дужки, вони можуть бути скороченi з двома множниками якi виникли за рахунок перетворення dk0𝑑superscript𝑘0{{dk}^{0}} i dq.𝑑𝑞dq. Пiсля цього можемо переходити до границi ε+0𝜀0\varepsilon\to+0 i отримаємо

A1{1}=G4P2hhdElldx1(+sE+2Pxi)1(sE+2Pxi)××0πsin(θ1)dθ11MG2+2P2(1+cos(θ1))××02πdϕ1MG2+2P2(1+sin(θ)sin(θ1)cos(ϕ)+cos(θ)cos(θ1)).superscriptsubscript𝐴11superscript𝐺4superscript𝑃2superscriptsubscript𝑑𝐸superscriptsubscript𝑙𝑙𝑑𝑥1𝑠𝐸2𝑃𝑥𝑖1𝑠𝐸2𝑃𝑥𝑖superscriptsubscript0𝜋subscript𝜃1𝑑subscript𝜃11superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21subscript𝜃1superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕ1superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃subscript𝜃1italic-ϕ𝜃subscript𝜃1\begin{split}&A_{1}^{\left\{1\right\}}={{G}^{4}}{{P}^{2}}\int\limits_{-h}^{h}{dE}\int\limits_{-l}^{l}{dx}\frac{1}{\left(+\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\frac{1}{\left(-\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{\pi}{\sin\left({{\theta}_{1}}\right)d{{\theta}_{1}}}\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\cos\left({{\theta}_{1}}\right)\right)}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sin\left({{\theta}_{1}}\right)\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)\cos\left({{\theta}_{1}}\right)\right)}.\\ \end{split} (37)

Як бачимо, пiсля переходу до границi ε+0𝜀0\varepsilon\to+0 маємо суттєве спрощення пiдiнтегрального виразу яке дозволяє вiддiлити iнтегрування по E𝐸E i по x𝑥x вiд iнтегрувань по рештi змiнних. Цей iнтеграл зручно переписати в видi:

+𝑑E+𝑑x1(+sE+2Pxi)1(sE+2Pxi)==1s+𝑑x+𝑑E1(E(2Psx+is))1(E(2sPxis)).superscriptsubscriptdifferential-d𝐸superscriptsubscriptdifferential-d𝑥1𝑠𝐸2𝑃𝑥𝑖1𝑠𝐸2𝑃𝑥𝑖1𝑠superscriptsubscriptdifferential-d𝑥superscriptsubscriptdifferential-d𝐸1𝐸2𝑃𝑠𝑥𝑖𝑠1𝐸2𝑠𝑃𝑥𝑖𝑠\begin{split}&\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dE}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\frac{1}{\left(+\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\frac{1}{\left(-\sqrt{s}E+2Px-i\right)}=\\ &=-\frac{1}{s}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dE}\frac{1}{\left(E-\left(-\frac{2P}{\sqrt{s}}x+\frac{i}{\sqrt{s}}\right)\right)}\frac{1}{\left(E-\left(\frac{2}{\sqrt{s}}Px-\frac{i}{\sqrt{s}}\right)\right)}.\\ \end{split} (38)

Пiсля цього iнтеграл по E𝐸E можна доповнити iнтегралом по пiвколу в верхнiй, або нижнiй пiвплощинi комплексної площини E𝐸E i до отриманого таким чином iнтегралу по замкненому контуру застосувати теорему про лишки. Це призводить до наступного результату:

+𝑑E+𝑑x1(+sE+2Pxi)1(sE+2Pxi)==πis+𝑑x12Psx+issuperscriptsubscriptdifferential-d𝐸superscriptsubscriptdifferential-d𝑥1𝑠𝐸2𝑃𝑥𝑖1𝑠𝐸2𝑃𝑥𝑖𝜋𝑖𝑠superscriptsubscriptdifferential-d𝑥12𝑃𝑠𝑥𝑖𝑠\begin{split}&\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dE}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\frac{1}{\left(+\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\frac{1}{\left(-\sqrt{s}E+2Px-i\right)}=\\ &=-\frac{\pi i}{s}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\frac{1}{-\frac{2P}{\sqrt{s}}x+\frac{i}{\sqrt{s}}}\\ \end{split} (39)

Подальше iнтегрування не викликає проблем i призводить до результату

+𝑑E+𝑑x1(+sE+2Pxi)1(sE+2Pxi)==πi2Psln(+i2Pi2P)=π22Ps.superscriptsubscriptdifferential-d𝐸superscriptsubscriptdifferential-d𝑥1𝑠𝐸2𝑃𝑥𝑖1𝑠𝐸2𝑃𝑥𝑖𝜋𝑖2𝑃𝑠𝑖2𝑃𝑖2𝑃superscript𝜋22𝑃𝑠\begin{split}&\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dE}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\frac{1}{\left(+\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\frac{1}{\left(-\sqrt{s}E+2Px-i\right)}=\\ &=\frac{\pi i}{2P\sqrt{s}}\ln\left(\frac{+\infty-\frac{i}{2P}}{-\infty-\frac{i}{2P}}\right)=-\frac{{{\pi}^{2}}}{2P\sqrt{s}}.\\ \end{split} (40)

В результатi маємо наступний вираз для внеску пiдмножини 1

A1{1}=G4π2P2s0πdθ1sin(θ1)MG2+2P2(1+cos(θ1))××02πdϕ1MG2+2P2(1+sin(θ)sin(θ1)cos(ϕ)+cos(θ)cos(θ1)).superscriptsubscript𝐴11superscript𝐺4superscript𝜋2𝑃2𝑠superscriptsubscript0𝜋𝑑subscript𝜃1subscript𝜃1superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21subscript𝜃1superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕ1superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃subscript𝜃1italic-ϕ𝜃subscript𝜃1\begin{split}&A_{1}^{\left\{1\right\}}=-{{G}^{4}}\frac{{{\pi}^{2}}P}{2\sqrt{s}}\int\limits_{0}^{\pi}{d{{\theta}_{1}}}\frac{\sin\left({{\theta}_{1}}\right)}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\cos\left({{\theta}_{1}}\right)\right)}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sin\left({{\theta}_{1}}\right)\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)\cos\left({{\theta}_{1}}\right)\right)}.\\ \end{split} (41)

Далi зручно ввести замiну

cos(θ1)=z,subscript𝜃1𝑧\cos\left({{\theta}_{1}}\right)=z, (42)

пiсля якої отримаємо:

A11max=G4π2P2s11dz1MG2+2P2(1+z)××02πdϕ1MG2+2P2(1+sin(θ)1z2cos(ϕ)+cos(θ)z).superscriptsubscript𝐴11superscript𝐺4superscript𝜋2𝑃2𝑠superscriptsubscript11𝑑𝑧1superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝑧superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕ1superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃1superscript𝑧2italic-ϕ𝜃𝑧\begin{split}&A_{1}^{1\max}=-{{G}^{4}}\frac{{{\pi}^{2}}P}{2\sqrt{s}}\int\limits_{-1}^{1}{dz}\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+z\right)}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)z\right)}.\\ \end{split} (43)

Iнтеграл по ϕitalic-ϕ\phi може бути перетворений наступним чином:

02π𝑑ϕ1MG2+2P2(1+sin(θ)1z2cos(ϕ)+cos(θ)z)==ππ𝑑ϕ1MG2+2P2(1+sin(θ)1z2cos(ϕ)+cos(θ)z).superscriptsubscript02𝜋differential-ditalic-ϕ1superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃1superscript𝑧2italic-ϕ𝜃𝑧superscriptsubscript𝜋𝜋differential-ditalic-ϕ1superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃1superscript𝑧2italic-ϕ𝜃𝑧\begin{split}&\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)z\right)}=\\ &=\int\limits_{-\pi}^{\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)z\right)}.\\ \end{split} (44)

Далi, пiсля замiни змiнної tg(ϕ/2)=xtgitalic-ϕ2𝑥\operatorname{tg}\left({\phi}/{2}\;\right)=x

ππ𝑑ϕ1MG2+2P2(1+sin(θ)1z2cos(ϕ)+cos(θ)z)==8π(MG2+2P2(1+cos(θ)zsin(θ)1z2))××MG2+2P2(1+cos(θ)z+sin(θ)1z2)(MG2+2P2(1+cos(θ)zsin(θ)1z2))superscriptsubscript𝜋𝜋differential-ditalic-ϕ1superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃1superscript𝑧2italic-ϕ𝜃𝑧8𝜋superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃𝑧𝜃1superscript𝑧2superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃𝑧𝜃1superscript𝑧2superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃𝑧𝜃1superscript𝑧2\begin{split}&\int\limits_{-\pi}^{\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)z\right)}=\\ &=\frac{-8\pi}{\left(M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\cos\left(\theta\right)z-\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\right)\right)}\times\\ &\times\sqrt{\frac{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\cos\left(\theta\right)z+\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\right)}{\left(M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\cos\left(\theta\right)z-\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\right)\right)}}\\ \end{split} (45)

В результатi розрахунок внеску пiдмножини 1 звiвся до одновимiрного iнтегралу в скiнчених границях

A1{1}=G44π3Ps11dz1MG2+2P2(1+z)××MG2+2P2(1+cos(θ)z+sin(θ)1z2)(MG2+2P2(1+cos(θ)zsin(θ)1z2))3/2.superscriptsubscript𝐴11superscript𝐺44superscript𝜋3𝑃𝑠superscriptsubscript11𝑑𝑧1superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝑧superscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃𝑧𝜃1superscript𝑧2superscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺22superscript𝑃21𝜃𝑧𝜃1superscript𝑧232\begin{split}&A_{1}^{\left\{1\right\}}=G^{4}\frac{4{{\pi}^{3}}P}{\sqrt{s}}\int\limits_{-1}^{1}{dz}\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+z\right)}\times\\ &\times\frac{\sqrt{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\cos\left(\theta\right)z+\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\right)}}{{{\left(M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\cos\left(\theta\right)z-\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\right)\right)}^{3/2}}}.\\ \end{split} (46)

Цей iнетеграл вже може бути розраховано, наприклад, методом трапецiй.

4 Розрахунок внеску пiдмножини 2 в iнтеграл для дiаграми рис.1

Для врахування внеску пiдмножини 2, як вже зазначалося, зручно виходити з виразу (24). Пiдiнтегральний вираз в iнтегралi (24) є парною функцiєю вiд q0superscript𝑞0{{q}^{0}}. Тому:

A1=2G40+dq0+dq1+dq2+dq3××1sq0(q0)2+(q1)2+(q2)2+(q3)2|t|/42q1P2|t|/4iε××1sq0(q0)2+(q1)2+(q2)2+(q3)2|t|/42q1P2|t|/4iε××1MG2(q0)2+(q1)2+(q2)2+(q3)2+|t|/4+|t|q3iε××1MG2(q0)2+(q1)2+(q2)2+(q3)2+|t|/4|t|q3iε.subscript𝐴12superscript𝐺4superscriptsubscript0𝑑superscript𝑞0superscriptsubscript𝑑superscript𝑞1superscriptsubscript𝑑superscript𝑞2superscriptsubscript𝑑superscript𝑞31𝑠superscript𝑞0superscriptsuperscript𝑞02superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞32𝑡42superscript𝑞1superscript𝑃2𝑡4𝑖𝜀1𝑠superscript𝑞0superscriptsuperscript𝑞02superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞32𝑡42superscript𝑞1superscript𝑃2𝑡4𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑞02superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞32𝑡4𝑡superscript𝑞3𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsuperscript𝑞02superscriptsuperscript𝑞12superscriptsuperscript𝑞22superscriptsuperscript𝑞32𝑡4𝑡superscript𝑞3𝑖𝜀\begin{split}&{{A}_{1}}=2G^{4}\int\limits_{0}^{+\infty}{d{{q}^{0}}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{1}}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{2}}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{3}}}\times\\ &\times\frac{1}{\sqrt{s}{{q}^{0}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;-2{{q}^{1}}\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{-\sqrt{s}{{q}^{0}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;-2{{q}^{1}}\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}+{\left|t\right|}/{4}\;+\sqrt{\left|t\right|}{{q}^{3}}-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}+{\left|t\right|}/{4}\;-\sqrt{\left|t\right|}{{q}^{3}}-i\varepsilon}.\\ \end{split} (47)

Знов, як i в попередньому роздiлi введемо сферичнi координати (29) з наступною замiною (42). Пiсля таких перетворень, матимемо:

A1=2G40+dq00+q2dq11dz02πdϕ××1sq0(q0)2+(q)2|t|/42q1z2cos(ϕ)P2|t|/4iε××1sq0(q0)2+(q)2|t|/42q1z2cos(ϕ)P2|t|/4iε××1MG2+|t|/4+(q)2(q0)2+|t|qziε××1MG2+|t|/4+(q)2(q0)2|t|qziε.subscript𝐴12superscript𝐺4superscriptsubscript0𝑑superscript𝑞0superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript11𝑑𝑧superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕ1𝑠superscript𝑞0superscriptsuperscript𝑞02superscript𝑞2𝑡42𝑞1superscript𝑧2italic-ϕsuperscript𝑃2𝑡4𝑖𝜀1𝑠superscript𝑞0superscriptsuperscript𝑞02superscript𝑞2𝑡42𝑞1superscript𝑧2italic-ϕsuperscript𝑃2𝑡4𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2superscriptsuperscript𝑞02𝑡𝑞𝑧𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2superscriptsuperscript𝑞02𝑡𝑞𝑧𝑖𝜀\begin{split}&{{A}_{1}}=2{{G}^{4}}\int\limits_{0}^{+\infty}{d{{q}^{0}}}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{-1}^{1}{dz}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\times\\ &\times\frac{1}{\sqrt{s}{{q}^{0}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left(q\right)}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;-2q\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{-\sqrt{s}{{q}^{0}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left(q\right)}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;-2q\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;+{{\left(q\right)}^{2}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+\sqrt{\left|t\right|}qz-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;+{{\left(q\right)}^{2}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}-\sqrt{\left|t\right|}qz-i\varepsilon}.\\ \end{split} (48)

Пiдмножина 2 у введених змiнних задається системою рiвнянь

{z=0(|t|0),q0=MG2+|t|4+(q)2.casesotherwise𝑧0𝑡0otherwisesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2\begin{cases}&z=0\left(\sqrt{\left|t\right|}\neq 0\right),\\ &{{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}.\\ \end{cases} (49)

Внесок околу пiдмножини 2 в iнтеграл (48)(позначатимемо його далi A1{2}superscriptsubscript𝐴12A_{1}^{\left\{2\right\}}) можемо записати в видi:

A1{2}=2G4MG2+|t|4+(q)2hεMG2+|t|4+(q)2+hε𝑑q00+q2𝑑qlεlε𝑑z02π𝑑ϕf(q0,q,z,ϕ)g(q0,q,z,ϕ).superscriptsubscript𝐴122superscript𝐺4superscriptsubscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀differential-dsuperscript𝑞0superscriptsubscript0superscript𝑞2differential-d𝑞superscriptsubscript𝑙𝜀𝑙𝜀differential-d𝑧superscriptsubscript02𝜋differential-ditalic-ϕ𝑓superscript𝑞0𝑞𝑧italic-ϕ𝑔superscript𝑞0𝑞𝑧italic-ϕ\begin{split}A_{1}^{\left\{2\right\}}=2{{G}^{4}}\int\limits_{\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}-h\varepsilon}^{\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+h\varepsilon}{d{{q}^{0}}}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{-l\varepsilon}^{l\varepsilon}{dz}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}f\left({{q}^{0}},q,z,\phi\right)g\left({{q}^{0}},q,z,\phi\right).\end{split} (50)

Тут введено позначення

f(q0,q,z,ϕ)1sq0(q0)2+(q)2|t|/42q1z2cos(ϕ)P2|t|/4iε××1sq0(q0)2+(q)2|t|/42q1z2cos(ϕ)P2|t|/4iε,g(q0,q,z,ϕ)=1MG2+|t|/4+(q)2(q0)2+|t|qziε××1MG2+|t|/4+(q)2(q0)2|t|qziε.formulae-sequence𝑓superscript𝑞0𝑞𝑧italic-ϕ1𝑠superscript𝑞0superscriptsuperscript𝑞02superscript𝑞2𝑡42𝑞1superscript𝑧2italic-ϕsuperscript𝑃2𝑡4𝑖𝜀1𝑠superscript𝑞0superscriptsuperscript𝑞02superscript𝑞2𝑡42𝑞1superscript𝑧2italic-ϕsuperscript𝑃2𝑡4𝑖𝜀𝑔superscript𝑞0𝑞𝑧italic-ϕ1superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2superscriptsuperscript𝑞02𝑡𝑞𝑧𝑖𝜀1superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2superscriptsuperscript𝑞02𝑡𝑞𝑧𝑖𝜀\begin{split}&f\left({{q}^{0}},q,z,\phi\right)\equiv\frac{1}{\sqrt{s}{{q}^{0}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left(q\right)}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;-2q\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{-\sqrt{s}{{q}^{0}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left(q\right)}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;-2q\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-i\varepsilon},\\ &g\left({{q}^{0}},q,z,\phi\right)=\frac{1}{M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;+{{\left(q\right)}^{2}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+\sqrt{\left|t\right|}qz-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;+{{\left(q\right)}^{2}}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}-\sqrt{\left|t\right|}qz-i\varepsilon}.\\ \end{split} (51)

Iнтеграл (50) перепишемо в видi:

A1{2}=2G4MG2+|t|4+(q)2hεMG2+|t|4+(q)2+hεdq00+q2dqlεlεdz02πdϕ××(f(q0,q,z,ϕ)f(q0=MG2+|t|4+(q)2,q,z=0,ϕ))g(q0,q,z,ϕ)++2G40+q2dq02πdϕMG2+|t|4+(q)2hεMG2+|t|4+(q)2+hεdq0lεlεdz××f(q0=MG2+|t|4+(q)2,q,z=0,ϕ)g(q0,q,z,ϕ).superscriptsubscript𝐴122superscript𝐺4superscriptsubscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝑑superscript𝑞0superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript𝑙𝜀𝑙𝜀𝑑𝑧superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕ𝑓superscript𝑞0𝑞𝑧italic-ϕ𝑓formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑞𝑧0italic-ϕ𝑔superscript𝑞0𝑞𝑧italic-ϕ2superscript𝐺4superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕsuperscriptsubscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝑑superscript𝑞0superscriptsubscript𝑙𝜀𝑙𝜀𝑑𝑧𝑓formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑞𝑧0italic-ϕ𝑔superscript𝑞0𝑞𝑧italic-ϕ\begin{split}&A_{1}^{\left\{2\right\}}=2{{G}^{4}}\int\limits_{\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}-h\varepsilon}^{\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+h\varepsilon}{d{{q}^{0}}}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{-l\varepsilon}^{l\varepsilon}{dz}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\times\\ &\times\left(f\left({{q}^{0}},q,z,\phi\right)-f\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}},q,z=0,\phi\right)\right)g\left({{q}^{0}},q,z,\phi\right)+\\ &+2{{G}^{4}}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\int\limits_{\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}-h\varepsilon}^{\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+h\varepsilon}{d{{q}^{0}}}\int\limits_{-l\varepsilon}^{l\varepsilon}{dz}\times\\ &\times f\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}},q,z=0,\phi\right)g\left({{q}^{0}},q,z,\phi\right).\\ \end{split} (52)

Тобто ми додали i вiдняли вiд множника f𝑓f його значення на пiдмножинi 2. Далi, зробимо замiну

q0=MG2+|t|4+(q)2+εE,z=εx.formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝐸𝑧𝜀𝑥{{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+\varepsilon E,z=\varepsilon x. (53)

Пiсля замiни (53), замiсть (52) отримаємо

A1{2}=2G40+q2dq02πdϕhhεdEllεdx××(f(q0=MG2+|t|4+(q)2+εE,q,z=εx,ϕ)f(q0=MG2+|t|4+(q)2,q,z=0,ϕ))××g(q0=MG2+|t|4+(q)2+εE,q,z=εx,ϕ)++2G40+q2dq02πdϕhhεdEllεdx××f(q0=MG2+|t|4+(q)2,q,z=0,ϕ)g(q0=MG2+|t|4+(q)2+εE,q,z=εx,ϕ).superscriptsubscript𝐴122superscript𝐺4superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕsuperscriptsubscript𝜀𝑑𝐸superscriptsubscript𝑙𝑙𝜀𝑑𝑥𝑓formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝐸𝑞𝑧𝜀𝑥italic-ϕ𝑓formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑞𝑧0italic-ϕ𝑔formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝐸𝑞𝑧𝜀𝑥italic-ϕ2superscript𝐺4superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕsuperscriptsubscript𝜀𝑑𝐸superscriptsubscript𝑙𝑙𝜀𝑑𝑥𝑓formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑞𝑧0italic-ϕ𝑔formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝐸𝑞𝑧𝜀𝑥italic-ϕ\begin{split}&A_{1}^{\left\{2\right\}}=2{{G}^{4}}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\int\limits_{-h}^{h}{\varepsilon dE}\int\limits_{-l}^{l}{\varepsilon dx}\times\\ &\times\left(f\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+\varepsilon E,q,z=\varepsilon x,\phi\right)-f\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}},q,z=0,\phi\right)\right)\times\\ &\times g\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+\varepsilon E,q,z=\varepsilon x,\phi\right)+\\ &+2{{G}^{4}}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\int\limits_{-h}^{h}{\varepsilon dE}\int\limits_{-l}^{l}{\varepsilon dx}\times\\ &\times f\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}},q,z=0,\phi\right)g\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+\varepsilon E,q,z=\varepsilon x,\phi\right).\\ \end{split} (54)

Врахуємо, що на пiдмножинi 2

g(q0=MG2+|t|4+(q)2+εE,q,z=εx,ϕ)==1ε2g0(q0=MG2+|t|4+(q)2+εE,q,z=εx,ϕ).𝑔formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝐸𝑞𝑧𝜀𝑥italic-ϕ1superscript𝜀2subscript𝑔0formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝐸𝑞𝑧𝜀𝑥italic-ϕ\begin{split}&g\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+\varepsilon E,q,z=\varepsilon x,\phi\right)=\\ &=\frac{1}{{{\varepsilon}^{2}}}{{g}_{0}}\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+\varepsilon E,q,z=\varepsilon x,\phi\right).\\ \end{split} (55)

При цьому, функцiя g0𝑔0g0 має скiнчену границю при ε+0𝜀0\varepsilon\to+0.

Розкладаючи в ряд Тейлора рiзницю у першому доданку формули (54) матимемо:

A1{2}=2G40+q2dq02πdϕhhdElldx××(fq0(q0=MG2+|t|4+(q)2,q,z=0,ϕ)εE++fz(q0=MG2+|t|4+(q)2,q,z=0,ϕ)εx+()ε2+()ε3+)××g0(q0=MG2+|t|4+(q)2+εE,q,z=εx,ϕ)++2G40+q2dq02πdϕhhdElldx××f(q0=MG2+|t|4+(q)2,q,z=0,ϕ)g0(q0=MG2+|t|4+(q)2+εE,q,z=εx,ϕ).superscriptsubscript𝐴122superscript𝐺4superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕsuperscriptsubscript𝑑𝐸superscriptsubscript𝑙𝑙𝑑𝑥𝑓superscript𝑞0formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑞𝑧0italic-ϕ𝜀𝐸𝑓𝑧formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑞𝑧0italic-ϕ𝜀𝑥superscript𝜀2superscript𝜀3subscript𝑔0formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝐸𝑞𝑧𝜀𝑥italic-ϕ2superscript𝐺4superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕsuperscriptsubscript𝑑𝐸superscriptsubscript𝑙𝑙𝑑𝑥𝑓formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑞𝑧0italic-ϕsubscript𝑔0formulae-sequencesuperscript𝑞0superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝜀𝐸𝑞𝑧𝜀𝑥italic-ϕ\begin{split}&A_{1}^{\left\{2\right\}}=2{{G}^{4}}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\int\limits_{-h}^{h}{dE}\int\limits_{-l}^{l}{dx}\times\\ &\times\left(\frac{\partial f}{\partial{{q}^{0}}}\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}},q,z=0,\phi\right)\varepsilon E+\right.\\ &\left.+\frac{\partial f}{\partial z}\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}},q,z=0,\phi\right)\varepsilon x+\left({}\right){{\varepsilon}^{2}}+\left({}\right){{\varepsilon}^{3}}+\ldots\right)\times\\ &\times{{g}_{0}}\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+\varepsilon E,q,z=\varepsilon x,\phi\right)+\\ &+2{{G}^{4}}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\int\limits_{-h}^{h}{dE}\int\limits_{-l}^{l}{dx}\times\\ &\times f\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}},q,z=0,\phi\right){{g}_{0}}\left({{q}^{0}}=\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}+\varepsilon E,q,z=\varepsilon x,\phi\right).\\ \end{split} (56)

Граничний перехiд ε+0𝜀0\varepsilon\to+0 дозволяє суттєво спростити вираз (56). Цей вираз приймає вид:

A1{2}=G420+q2dq02πdϕhhElldx××1s(MG2+|t|4+(q)2)(MG2+|t|2+2qcos(ϕ)P2|t|4)2××12MG2+|t|4+(q)2E|t|qx+i××12MG2+|t|4+(q)2E+|t|qx+i.superscriptsubscript𝐴12superscript𝐺42superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕsuperscriptsubscript𝐸superscriptsubscript𝑙𝑙𝑑𝑥1𝑠superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2superscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡22𝑞italic-ϕsuperscript𝑃2𝑡4212superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝐸𝑡𝑞𝑥𝑖12superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝐸𝑡𝑞𝑥𝑖\begin{split}&A_{1}^{\left\{2\right\}}=-{{G}^{4}}2\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\int\limits_{-h}^{h}{E}\int\limits_{-l}^{l}{dx}\times\\ &\times\frac{1}{s\left(M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}\right)-{{\left(M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{2}+2q\cos\left(\phi\right)\sqrt{{{P}^{2}}-\frac{\left|t\right|}{4}}\right)}^{2}}}\times\\ &\times\frac{1}{2\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}E-\sqrt{\left|t\right|}qx+i}\times\\ &\times\frac{1}{2\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}E+\sqrt{\left|t\right|}qx+i}.\\ \end{split} (57)

Виконуючи iнтегрування по E,𝐸E, отримаємо:

A1{2}=2G40+q2dq02πdϕlldx1s(MG2+|t|4+(q)2)(MG2+|t|2+2qcos(ϕ)P2|t|4)2××12|t|qx2MG2+|t|4+(q)2(ln(h+i|t|qx2MG2+|t|4+(q)2h+i+|t|qx2MG2+|t|4+(q)2)ln(h+i|t|qx2MG2+|t|4+(q)2h+i+|t|qx2MG2+|t|4+(q)2)).superscriptsubscript𝐴122superscript𝐺4superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕsuperscriptsubscript𝑙𝑙𝑑𝑥1𝑠superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2superscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡22𝑞italic-ϕsuperscript𝑃2𝑡4212𝑡𝑞𝑥2superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑖𝑡𝑞𝑥2superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑖𝑡𝑞𝑥2superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑖𝑡𝑞𝑥2superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2𝑖𝑡𝑞𝑥2superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2\begin{split}&A_{1}^{\{2\}}=2{{G}^{4}}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\int\limits_{-l}^{l}{dx}\frac{1}{s\left(M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}\right)-{{\left(M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{2}+2q\cos\left(\phi\right)\sqrt{{{P}^{2}}-\frac{\left|t\right|}{4}}\right)}^{2}}}\times\\ &\times\frac{1}{2\sqrt{\left|t\right|}qx2\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}\left(\ln\left(\frac{h+\frac{i-\sqrt{\left|t\right|}qx}{2\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}}{h+\frac{i+\sqrt{\left|t\right|}qx}{2\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}}\right)-\ln\left(\frac{-h+\frac{i-\sqrt{\left|t\right|}qx}{2\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}}{-h+\frac{i+\sqrt{\left|t\right|}qx}{2\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}}\right)\right).\\ \end{split} (58)

Далi ми збираємось hh наблизити до нескiнченостi. Будемо перед цим вважати hh великою додатною величиною. Тодi:

ln(1+i|t|qx2hMG2+|t|4+(q)21+i+|t|qx2hMG2+|t|4+(q)2)ln(1i|t|qx2hMG2+|t|4+(q)21i+|t|qx2hMG2+|t|4+(q)2)==2|t|qxhMG2+|t|4+(q)21𝑖𝑡𝑞𝑥2superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞21𝑖𝑡𝑞𝑥2superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞21𝑖𝑡𝑞𝑥2superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞21𝑖𝑡𝑞𝑥2superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞22𝑡𝑞𝑥superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2\begin{split}&\ln\left(\frac{1+\frac{i-\sqrt{\left|t\right|}qx}{2h\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}}{1+\frac{i+\sqrt{\left|t\right|}qx}{2h\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}}\right)-\ln\left(\frac{1-\frac{i-\sqrt{\left|t\right|}qx}{2h\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}}{1-\frac{i+\sqrt{\left|t\right|}qx}{2h\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}}\right)=\\ &=-\frac{2\sqrt{\left|t\right|}qx}{h\sqrt{M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}}}\\ \end{split} (59)

З урахуванням цього результату легко виконати в (58) iнтегрування по x𝑥x. Його результат має вид

A1{2}=2G4lh0+q2dq1(MG2+|t|4+(q)2)××02πdϕ1s(MG2+|t|4+(q)2)(MG2+|t|2+2qcos(ϕ)P2|t|4)2.superscriptsubscript𝐴122superscript𝐺4𝑙superscriptsubscript0superscript𝑞2𝑑𝑞1superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕ1𝑠superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑞2superscriptsuperscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡22𝑞italic-ϕsuperscript𝑃2𝑡42\begin{split}&A_{1}^{\left\{2\right\}}=-2{{G}^{4}}\frac{l}{h}\int\limits_{0}^{+\infty}{{{q}^{2}}dq}\frac{1}{\left(M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}\right)}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\frac{1}{s\left(M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}+{{\left(q\right)}^{2}}\right)-{{\left(M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{2}+2q\cos\left(\phi\right)\sqrt{{{P}^{2}}-\frac{\left|t\right|}{4}}\right)}^{2}}}.\\ \end{split} (60)

Для того, щоб позбавитись залежностi вiд l𝑙l i hh покладемо

l=h+.𝑙l=h\to+\infty. (61)

Для подальшого розрахунку зручно ввести позначення

MG2+|t|4m2(t),superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript𝑚2𝑡M_{G}^{2}+\frac{\left|t\right|}{4}\equiv{{m}^{2}}\left(t\right), (62)

а також замiсть змiнної iнтегрування q𝑞q ввести нову змiнну iнтегрування y::𝑦absenty:

q=m(t)sh(y)𝑞𝑚𝑡sh𝑦q=m\left(t\right)\operatorname{sh}\left(y\right) (63)

Пiсля цих перетворень отримаємо

A1{2}=2G4m(t)02πdϕ××0+dysh2(y)ch(y)1(sch2(y)(m(t)+|t|/4m(t)+2sh(y)cos(ϕ)P2|t|/4)2).superscriptsubscript𝐴122superscript𝐺4𝑚𝑡superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕsuperscriptsubscript0𝑑𝑦superscriptsh2𝑦ch𝑦1𝑠superscriptch2𝑦superscript𝑚𝑡𝑡4𝑚𝑡2sh𝑦italic-ϕsuperscript𝑃2𝑡42\begin{split}&A_{1}^{\left\{2\right\}}=-2\frac{{{G}^{4}}}{m\left(t\right)}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{+\infty}{dy\frac{{{\operatorname{sh}}^{2}}\left(y\right)}{\operatorname{ch}\left(y\right)}}\frac{1}{\left(s{{\operatorname{ch}}^{2}}\left(y\right)-{{\left(m\left(t\right)+{\left|t\right|}/{4m\left(t\right)}\;+2\operatorname{sh}\left(y\right)\cos\left(\phi\right)\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}\right)}^{2}}\right)}.\\ \end{split} (64)

Щоб перейти до iнтегрування в скiнчених границях, яке було б зручно виконати чисельно зробимо замiну:

exp(y)=u.𝑦𝑢\exp\left(-y\right)=u. (65)

Пiсля цiєї замiни отримаємо вираз:

A1{2}=4G4m(t)02πdϕ01du(1u2)2(1+u2)××1(s(1+u2)(1u2)cos(ϕ)s|t|4Mμ22m(t)u(1+|t|/4m2(t)))××1(s(1+u2)+(1u2)cos(ϕ)s|t|4Mμ2+2m(t)u(1+|t|/4m2(t))).superscriptsubscript𝐴124superscript𝐺4𝑚𝑡superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕsuperscriptsubscript01𝑑𝑢superscript1superscript𝑢221superscript𝑢21𝑠1superscript𝑢21superscript𝑢2italic-ϕ𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇22𝑚𝑡𝑢1𝑡4superscript𝑚2𝑡1𝑠1superscript𝑢21superscript𝑢2italic-ϕ𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇22𝑚𝑡𝑢1𝑡4superscript𝑚2𝑡\begin{split}&A_{1}^{\left\{2\right\}}=-4\frac{{{G}^{4}}}{m\left(t\right)}\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\int\limits_{0}^{1}{du\frac{{{\left(1-{{u}^{2}}\right)}^{2}}}{\left(1+{{u}^{2}}\right)}}\times\\ &\times\frac{1}{\left(\sqrt{s}\left(1+{{u}^{2}}\right)-\left(1-{{u}^{2}}\right)\cos\left(\phi\right)\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}-2m\left(t\right)u\left(1+{\left|t\right|}/{4{{m}^{2}}\left(t\right)}\;\right)\right)}\times\\ &\times\frac{1}{\left(\sqrt{s}\left(1+{{u}^{2}}\right)+\left(1-{{u}^{2}}\right)\cos\left(\phi\right)\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}+2m\left(t\right)u\left(1+{\left|t\right|}/{4{{m}^{2}}\left(t\right)}\;\right)\right)}.\\ \end{split} (66)

Отже, iнтеграл по u𝑢u розраховується в скiнчених границях i пiдiнтегральний вираз не має особливостей на промiжку iнтегрування. Розглянемо тепер интегрування по ϕitalic-ϕ\phi. Для цього перепишемо iнтеграл в видi:

A1{2}=4G4m(t)01du(1u2)2(1+u2)1((1u2)s|t|4Mμ2)2××02πdϕ1(cos(ϕ)z1)1(cos(ϕ)z2),superscriptsubscript𝐴124superscript𝐺4𝑚𝑡superscriptsubscript01𝑑𝑢superscript1superscript𝑢221superscript𝑢21superscript1superscript𝑢2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇22superscriptsubscript02𝜋𝑑italic-ϕ1italic-ϕsubscript𝑧11italic-ϕsubscript𝑧2\begin{split}&A_{1}^{\left\{2\right\}}=\frac{4{{G}^{4}}}{m\left(t\right)}\int\limits_{0}^{1}{du\frac{{{\left(1-{{u}^{2}}\right)}^{2}}}{\left(1+{{u}^{2}}\right)}\frac{1}{{{\left(\left(1-{{u}^{2}}\right)\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}\right)}^{2}}}}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{2\pi}{d\phi}\frac{1}{\left(\cos\left(\phi\right)-{{z}_{1}}\right)}\frac{1}{\left(\cos\left(\phi\right)-{{z}_{2}}\right)},\\ \end{split} (67)

де

z1=s(1+u2)2m(t)u(1+|t|4m2(t))(1u2)s|t|4Mμ2,z2=s(1+u2)+2m(t)u(1+|t|4m2(t))(1u2)s|t|4Mμ2.formulae-sequencesubscript𝑧1𝑠1superscript𝑢22𝑚𝑡𝑢1𝑡4superscript𝑚2𝑡1superscript𝑢2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2subscript𝑧2𝑠1superscript𝑢22𝑚𝑡𝑢1𝑡4superscript𝑚2𝑡1superscript𝑢2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2\begin{split}&{{z}_{1}}=\frac{\sqrt{s}\left(1+{{u}^{2}}\right)-2m\left(t\right)u\left(1+\frac{\left|t\right|}{4{{m}^{2}}\left(t\right)}\right)}{\left(1-{{u}^{2}}\right)\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}},\\ &{{z}_{2}}=-\frac{\sqrt{s}\left(1+{{u}^{2}}\right)+2m\left(t\right)u\left(1+\frac{\left|t\right|}{4{{m}^{2}}\left(t\right)}\right)}{\left(1-{{u}^{2}}\right)\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}}.\\ \end{split} (68)

Покажемо, що величина z1subscript𝑧1{{z}_{1}} є бiльшою за 1, а z2subscript𝑧2{{z}_{2}} є меншою за (-1) i таким чином знаменники в iнтегралi (67) не дорiвнюють нулю всюди на промiжку iнтегрування. Розглянемо рiзницю

z11=1(1u2)s|t|4Mμ2(s(um(t)s(1+|t|4m2(t)))2++u2s|t|4Mμ2+s(1m2(t)s(1+|t|4m2(t))2)s|t|4Mμ2).subscript𝑧1111superscript𝑢2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2𝑠superscript𝑢𝑚𝑡𝑠1𝑡4superscript𝑚2𝑡2superscript𝑢2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2𝑠1superscript𝑚2𝑡𝑠superscript1𝑡4superscript𝑚2𝑡2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2\begin{split}&{{z}_{1}}-1=\frac{1}{\left(1-{{u}^{2}}\right)\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}}\left(\sqrt{s}{{\left(u-\frac{m\left(t\right)}{\sqrt{s}}\left(1+\frac{\left|t\right|}{4{{m}^{2}}\left(t\right)}\right)\right)}^{2}}+\right.\\ &\left.+{{u}^{2}}\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}+\sqrt{s}\left(1-\frac{{{m}^{2}}\left(t\right)}{s}{{\left(1+\frac{\left|t\right|}{4{{m}^{2}}\left(t\right)}\right)}^{2}}\right)-\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}\right).\\ \end{split} (69)

Збираючи коефiцiєнти при ступенях змiнної u,𝑢u, чисельник цього виразу може бути переписаний в видi:

s(um(t)s(1+|t|4m2(t)))2+u2s|t|4Mμ2++s(1m2(t)s(1+|t|4m2(t))2)s|t|4Mμ2==(s+s|t|4Mμ2)u22um(t)(1+|t|4m2(t))++ss|t|4Mμ2.𝑠superscript𝑢𝑚𝑡𝑠1𝑡4superscript𝑚2𝑡2superscript𝑢2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2𝑠1superscript𝑚2𝑡𝑠superscript1𝑡4superscript𝑚2𝑡2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2𝑠𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑢22𝑢𝑚𝑡1𝑡4superscript𝑚2𝑡𝑠𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2\begin{split}&\sqrt{s}\left({u-\frac{{m\left(t\right)}}{{\sqrt{s}}}\left({1+\frac{{\left|t\right|}}{{4m^{2}\left(t\right)}}}\right)}\right)^{2}+u^{2}\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}+\\ &+\sqrt{s}\left({1-\frac{{m^{2}\left(t\right)}}{s}\left({1+\frac{{\left|t\right|}}{{4m^{2}\left(t\right)}}}\right)^{2}}\right)-\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}=\\ &=\left({\sqrt{s}+\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}}\right)u^{2}-2um\left(t\right)\left({1+\frac{{\left|t\right|}}{{4m^{2}\left(t\right)}}}\right)+\\ &+\sqrt{s}-\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}.\\ \end{split} (70)

Дискриминант цього квадратичного по u𝑢u виразу дорiвнює

D=4((MG2+|t|4)(1+|t|4MG2+|t|4)2(|t|+4Mμ2)).𝐷4superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript1𝑡4superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡42𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2D=4\left({\left({M_{G}^{2}+\frac{{\left|t\right|}}{4}}\right)\left({1+\frac{{\frac{{\left|t\right|}}{4}}}{{M_{G}^{2}+\frac{{\left|t\right|}}{4}}}}\right)^{2}-\left({\left|t\right|+4M_{\mu}^{2}}\right)}\right). (71)

Цей дискриминант може бути оцiнений наступним чином:

D<4((MG2+|t|4)22(|t|+4Mμ2))=16(MG2Mμ2).𝐷4superscriptsubscript𝑀𝐺2𝑡4superscript22𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇216superscriptsubscript𝑀𝐺2superscriptsubscript𝑀𝜇2D<4\left({\left({M_{G}^{2}+\frac{{\left|t\right|}}{4}}\right)2^{2}-\left({\left|t\right|+4M_{\mu}^{2}}\right)}\right)=16\left({M_{G}^{2}-M_{\mu}^{2}}\right). (72)

Приймаючи що MG<Mμsubscript𝑀𝐺subscript𝑀𝜇M_{G}<M_{\mu} дiстаємо висновку що дискримiнант є вiд’ємний i чисельник виразу (69) не має нулiв на дiйснiй вiсi. Окрiм того, як видно з (70) при u=0𝑢0u=0 цей чисельник приймає значення ss|t|4Mμ2,𝑠𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2\sqrt{s}-\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}, яке є додатним числом. Звiдси маємо, що для будь-якого u𝑢u рiзниця z11subscript𝑧11z_{1}-1 є додатною i z1>1.subscript𝑧11z_{1}>1.

Розглянемо тепер рiзницю

z2(1)==s(u+m(t)s(1+|t|4m2(t)))2+1m2(t)s(1+|t|4m2(t))2(1u2)s|t|4Mμ2+1subscript𝑧21𝑠superscript𝑢𝑚𝑡𝑠1𝑡4superscript𝑚2𝑡21superscript𝑚2𝑡𝑠superscript1𝑡4superscript𝑚2𝑡21superscript𝑢2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇21\begin{split}&z_{2}-\left({-1}\right)=\\ &=-\sqrt{s}\frac{{\left({u+\frac{{m\left(t\right)}}{{\sqrt{s}}}\left({1+\frac{{\left|t\right|}}{{4m^{2}\left(t\right)}}}\right)}\right)^{2}+1-\frac{{m^{2}\left(t\right)}}{s}\left({1+\frac{{\left|t\right|}}{{4m^{2}\left(t\right)}}}\right)^{2}}}{{\left({1-u^{2}}\right)\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}}}+1\\ \end{split} (73)

Цей вираз може бути перетворений таким чином:

z2(1)==(s+s|t|4Mμ2)u2+2um(t)(1+|t|4m2(t))+(ss|t|4Mμ2)(1u2)s|t|4Mμ2.subscript𝑧21𝑠𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2superscript𝑢22𝑢𝑚𝑡1𝑡4superscript𝑚2𝑡𝑠𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇21superscript𝑢2𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2\begin{split}&z_{2}-\left({-1}\right)=\\ &=-\frac{{\left({\sqrt{s}+\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}}\right)u^{2}+2um\left(t\right)\left({1+\frac{{\left|t\right|}}{{4m^{2}\left(t\right)}}}\right)+\left({\sqrt{s}-\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}}\right)}}{{\left({1-u^{2}}\right)\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}}}.\\ \end{split} (74)

Дискримiнант чисельника цього виразу спiвпадає з (71) i, тому є також вiд’ємним. Оскiльки при u=0𝑢0u=0 вираз (74) приймає вiд’ємне значення, то й маємо що z2<(1).subscript𝑧21z_{2}<\left({-1}\right). Отже в iнтегралi (67) знаменник нiде в областi iнтегрування не дорiвнює нулю.

Для подальшого розрахунку зручно ввести позначення

c1=s(1+u2)2m(t)u(1+|t|4m2(t))s|t|4Mμ2,c2=s(1+u2)+2m(t)u(1+|t|4m2(t))s|t|4Mμ2.formulae-sequencesubscript𝑐1𝑠1superscript𝑢22𝑚𝑡𝑢1𝑡4superscript𝑚2𝑡𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2subscript𝑐2𝑠1superscript𝑢22𝑚𝑡𝑢1𝑡4superscript𝑚2𝑡𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2\begin{split}c_{1}=\frac{{\sqrt{s}\left({1+u^{2}}\right)-2m\left(t\right)u\left({1+\frac{{\left|t\right|}}{{4m^{2}\left(t\right)}}}\right)}}{{\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}}},\\ c_{2}=-\frac{{\sqrt{s}\left({1+u^{2}}\right)+2m\left(t\right)u\left({1+\frac{{\left|t\right|}}{{4m^{2}\left(t\right)}}}\right)}}{{\sqrt{s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}}}.\\ \end{split} (75)

Тодi для (68) маємо вирази:

z1=c11u2,z2=c21u2.formulae-sequencesubscript𝑧1subscript𝑐11superscript𝑢2subscript𝑧2subscript𝑐21superscript𝑢2z_{1}=\frac{{c_{1}}}{{1-u^{2}}},z_{2}=\frac{{c_{2}}}{{1-u^{2}}}. (76)

Iнтеграл по ϕitalic-ϕ\phi в (67) може бути записаний в видi

02π𝑑φ1(cos(φ)z1)1(cos(φ)z2)==02π𝑑φ1(exp(iφ)+exp(iφ)2z1)1(exp(iφ)+exp(iφ)2z2)superscriptsubscript02𝜋differential-d𝜑1𝜑subscript𝑧11𝜑subscript𝑧2superscriptsubscript02𝜋differential-d𝜑1𝑖𝜑𝑖𝜑2subscript𝑧11𝑖𝜑𝑖𝜑2subscript𝑧2\begin{split}&\int\limits_{0}^{2\pi}{d\varphi}\frac{1}{{\left({\cos\left(\varphi\right)-z_{1}}\right)}}\frac{1}{{\left({\cos\left(\varphi\right)-z_{2}}\right)}}=\\ &=\int\limits_{0}^{2\pi}{d\varphi}\frac{1}{{\left({\frac{{\exp\left({i\varphi}\right)+\exp\left({-i\varphi}\right)}}{2}-z_{1}}\right)}}\frac{1}{{\left({\frac{{\exp\left({i\varphi}\right)+\exp\left({-i\varphi}\right)}}{2}-z_{2}}\right)}}\\ \end{split} (77)

Пiсля перетворень цей вираз може бути переписаний таким чином:

02π𝑑φ1(cos(φ)z1)1(+cos(φ)z2)==4i02πiexp(iφ)𝑑φ1(exp(iφ))2+12z1exp(iφ)exp(iφ)(exp(iφ))2+12z2exp(iφ)superscriptsubscript02𝜋differential-d𝜑1𝜑subscript𝑧11𝜑subscript𝑧24𝑖superscriptsubscript02𝜋𝑖𝑖𝜑differential-d𝜑1superscript𝑖𝜑212subscript𝑧1𝑖𝜑𝑖𝜑superscript𝑖𝜑212subscript𝑧2𝑖𝜑\begin{split}&\int\limits_{0}^{2\pi}{d\varphi}\frac{1}{{\left({\cos\left(\varphi\right)-z_{1}}\right)}}\frac{1}{{\left({+\cos\left(\varphi\right)-z_{2}}\right)}}=\\ &=-4i\int\limits_{0}^{2\pi}{i\exp\left({i\varphi}\right)d\varphi}\frac{1}{{\left({\exp\left({i\varphi}\right)}\right)^{2}+1-2z_{1}\exp\left({i\varphi}\right)}}\frac{{\exp\left({i\varphi}\right)}}{{{\left({\exp\left({i\varphi}\right)}\right)^{2}+1-2z_{2}\exp\left({i\varphi}\right)}}}\\ \end{split} (78)

Замiною змiнних exp(iφ)=z𝑖𝜑𝑧{\exp\left({i\varphi}\right)=z} цей iнтеграл може бути зведений до iнтегралу по одиничному колу в комплекснiй площинi, до якого може бути застосована теорема про лишки

02π𝑑φ1(cos(φ)z1)1(cos(φ)z2)==4i|z|=1𝑑zz(z22z1z+1)(z22z2z+1).superscriptsubscript02𝜋differential-d𝜑1𝜑subscript𝑧11𝜑subscript𝑧24𝑖subscriptcontour-integral𝑧1differential-d𝑧𝑧superscript𝑧22subscript𝑧1𝑧1superscript𝑧22subscript𝑧2𝑧1\begin{split}&\int\limits_{0}^{2\pi}{d\varphi}\frac{1}{{\left({\cos\left(\varphi\right)-z_{1}}\right)}}\frac{1}{{\left({\cos\left(\varphi\right)-z_{2}}\right)}}=\\ &=-4i\oint\limits_{\left|z\right|=1}{dz}\frac{z}{{\left({z^{2}-2z_{1}z+1}\right)\left({z^{2}-2z_{2}z+1}\right)}}.\\ \end{split} (79)

Для того, щоб видiлити полюси пiдiнтегрального виразу перепишемо його в видi

02π𝑑φ1(cos(φ)z1)1(cos(φ)z2)==4i|z|=1zdz(1z(z1+z121)1z(z1z121)××1z(z2+z221)1z(z2z221)).superscriptsubscript02𝜋differential-d𝜑1𝜑subscript𝑧11𝜑subscript𝑧24𝑖subscriptcontour-integral𝑧1𝑧𝑑𝑧1𝑧subscript𝑧1superscriptsubscript𝑧1211𝑧subscript𝑧1superscriptsubscript𝑧1211𝑧subscript𝑧2superscriptsubscript𝑧2211𝑧subscript𝑧2superscriptsubscript𝑧221\begin{split}&\int\limits_{0}^{2\pi}{d\varphi}\frac{1}{{\left({\cos\left(\varphi\right)-z_{1}}\right)}}\frac{1}{{\left({\cos\left(\varphi\right)-z_{2}}\right)}}=\\ &=-4i\oint\limits_{\left|z\right|=1}{zdz}\left({\frac{1}{{z-\left({z_{1}+\sqrt{z_{1}^{2}-1}}\right)}}\frac{1}{{z-\left({z_{1}-\sqrt{z_{1}^{2}-1}}\right)}}}\right.\times\\ &\left.{\times\frac{1}{{z-\left({z_{2}+\sqrt{z_{2}^{2}-1}}\right)}}\frac{1}{{z-\left({z_{2}-\sqrt{z_{2}^{2}-1}}\right)}}}\right).\\ \end{split} (80)

З урахуванням спiввiдношень z1>1,z2<(1),formulae-sequencesubscript𝑧11subscript𝑧21z_{1}>1,z_{2}<\left({-1}\right), отримаємо розташування полюсiв по вiдношенню до контуру iнтегрування, схематично показане на рис.5.

Refer to caption
Рис. 5: Розташування полюсiв пiдiнтегрального виразу формули (80) з урахуванням виразу (81)

При аналiзi розташування полюсiв ми скористалися спiввiдношеннями

z1z121=1z1+z121,z2+z221=1z2z221.formulae-sequencesubscript𝑧1superscriptsubscript𝑧1211subscript𝑧1superscriptsubscript𝑧121subscript𝑧2superscriptsubscript𝑧2211subscript𝑧2superscriptsubscript𝑧221z_{1}-\sqrt{z_{1}^{2}-1}=\frac{1}{{z_{1}+\sqrt{z_{1}^{2}-1}}},z_{2}+\sqrt{z_{2}^{2}-1}=\frac{1}{{z_{2}-\sqrt{z_{2}^{2}-1}}}. (81)

Оскiльки знаменники в обох виразах за модулем бiльшi за одиницю, вiдповiднi полюси мають модулi меншi за одиницю i, таким чином потрапляють всередину одиничного кола, тобто всередину контуру, по якому вiдбувається iнтегрування. Застосування теореми про лишки призводить до результату

02π𝑑φ1(cos(φ)z1)1(+cos(φ)z2)==4π(z2+z221z221(z2+z221(z1+z121))(z2+z221(z1z121))z1z121z121((z1z121)(z2+z221))((z1z121)(z2z221))).superscriptsubscript02𝜋differential-d𝜑1𝜑subscript𝑧11𝜑subscript𝑧24𝜋subscript𝑧2superscriptsubscript𝑧221superscriptsubscript𝑧221subscript𝑧2superscriptsubscript𝑧221subscript𝑧1superscriptsubscript𝑧121subscript𝑧2superscriptsubscript𝑧221subscript𝑧1superscriptsubscript𝑧121subscript𝑧1superscriptsubscript𝑧121superscriptsubscript𝑧121subscript𝑧1superscriptsubscript𝑧121subscript𝑧2superscriptsubscript𝑧221subscript𝑧1superscriptsubscript𝑧121subscript𝑧2superscriptsubscript𝑧221\begin{split}&\int\limits_{0}^{2\pi}{d\varphi}\frac{1}{{\left({\cos\left(\varphi\right)-z_{1}}\right)}}\frac{1}{{\left({+\cos\left(\varphi\right)-z_{2}}\right)}}=\\ &=4\pi\left({\frac{{z_{2}+\sqrt{z_{2}^{2}-1}}}{{\sqrt{z_{2}^{2}-1}\left({z_{2}+\sqrt{z_{2}^{2}-1}-\left({z_{1}+\sqrt{z_{1}^{2}-1}}\right)}\right)\left({z_{2}+\sqrt{z_{2}^{2}-1}-\left({z_{1}-\sqrt{z_{1}^{2}-1}}\right)}\right)}}-}\right.\\ &\left.{-\frac{{z_{1}-\sqrt{z_{1}^{2}-1}}}{{\sqrt{z_{1}^{2}-1}\left({\left({z_{1}-\sqrt{z_{1}^{2}-1}}\right)-\left({z_{2}+\sqrt{z_{2}^{2}-1}}\right)}\right)\left({\left({z_{1}-\sqrt{z_{1}^{2}-1}}\right)-\left({z_{2}-\sqrt{z_{2}^{2}-1}}\right)}\right)}}}\right).\\ \end{split} (82)

Використовуючи введенi ранiше позначення (75), цей результат зручно переписати в видi

02π𝑑φ1(cos(φ)z1)1(+cos(φ)z2)==4π(1u2)2(1(c2)2(1u2)21(1c2(c2)2(1u2)2c1+(c1)2(1u2)2)××1(c2+(c2)2(1u2)2(c1+(c1)2(1u2)2))1(c1)2(1u2)211c1+(c1)2(1u2)2c2(c2)2(1u2)2××1((c1(c1)2(1u2)2)(c2(c2)2(1u2)2))).superscriptsubscript02𝜋differential-d𝜑1𝜑subscript𝑧11𝜑subscript𝑧24𝜋superscript1superscript𝑢221superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢2211subscript𝑐2superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢22subscript𝑐1superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢221subscript𝑐2superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢22subscript𝑐1superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢221superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢2211subscript𝑐1superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢22subscript𝑐2superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢221subscript𝑐1superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢22subscript𝑐2superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢22\begin{split}&\int\limits_{0}^{2\pi}{d\varphi}\frac{1}{{\left({\cos\left(\varphi\right)-z_{1}}\right)}}\frac{1}{{\left({+\cos\left(\varphi\right)-z_{2}}\right)}}=\\ &=4\pi\left({1-u^{2}}\right)^{2}\left({\frac{1}{{\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}\frac{1}{{\left({1-\frac{{c_{2}-\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}{{c_{1}+\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}}\right)}}\times}\right.\\ &\times\frac{1}{{\left({c_{2}+\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}-\left({c_{1}+\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}\right)}\right)}}-\\ &-\frac{1}{{\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}\frac{1}{{1-\frac{{c_{1}+\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}{{c_{2}-\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}}}\times\\ &\left.{\times\frac{1}{{\left({\left({c_{1}-\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}\right)-\left({c_{2}-\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}\right)}\right)}}}\right).\\ \end{split} (83)

В результатi внесок пiдмножини 2 може бути зведений до одновимiрного несингулярного iнтегралу, який може бути розрахований, наприклад, методом трапецiй:

A1{2}=16πG41m(t)(s|t|4Mμ2)××01du(1u2)2(1+u2)(1(c2)2(1u2)2××1(c2+(c2)2(1u2)2(c1+(c1)2(1u2)2))××1(1c2(c2)2(1u2)2c1+(c1)2(1u2)2)11c1+(c1)2(1u2)2c2(c2)2(1u2)21(c1)2(1u2)2×1((c1(c1)2(1u2)2)(c2(c2)2(1u2)2))).superscriptsubscript𝐴1216𝜋superscript𝐺41𝑚𝑡𝑠𝑡4superscriptsubscript𝑀𝜇2superscriptsubscript01𝑑𝑢superscript1superscript𝑢221superscript𝑢21superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢221subscript𝑐2superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢22subscript𝑐1superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢2211subscript𝑐2superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢22subscript𝑐1superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢2211subscript𝑐1superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢22subscript𝑐2superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢221superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢221subscript𝑐1superscriptsubscript𝑐12superscript1superscript𝑢22subscript𝑐2superscriptsubscript𝑐22superscript1superscript𝑢22\begin{split}&A_{1}^{\left\{2\right\}}=16\pi G^{4}\frac{1}{{m\left(t\right)\left({s-\left|t\right|-4M_{\mu}^{2}}\right)}}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{1}{du\frac{{\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}{{\left({1+u^{2}}\right)}}}\left({\frac{1}{{\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}}\right.\times\\ &\times\frac{1}{{\left({c_{2}+\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}-\left({c_{1}+\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}\right)}\right)}}\times\\ &\times\frac{1}{{\left({1-\frac{{c_{2}-\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}{{c_{1}+\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}}\right)}}-\\ &-\frac{1}{{1-\frac{{c_{1}+\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}{{c_{2}-\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}}}\frac{1}{{\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}}\\ &\left.{\times\frac{1}{{\left({\left({c_{1}-\sqrt{\left({c_{1}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}\right)-\left({c_{2}-\sqrt{\left({c_{2}}\right)^{2}-\left({1-u^{2}}\right)^{2}}}\right)}\right)}}}\right).\\ \end{split} (84)

5 Результати розрахункiв

Наведенi ранiше розрахунки дозволяють сформулювати модель пружного розсiяння мезонiв, яка враховує суму дiаграм, наведених на рис.6. Тобто до дiаграм, розглянутих вище ми додаємо дiаграми, якi вiд них вiдрiзняються замiною мiж собою чотириiмпульсiв P3subscript𝑃3{{P}_{3}} i P4.subscript𝑃4{{P}_{4}}. Окрiм того, як видно з рис.6 додана сума безпетльових дiаграм нижчого порядку. При цьому дiаграми рiзного порядку теорiї збурень входять в суму з рiзними коефiцiєнтами, що пов’язано iз рiзними ступенями константи зв’язку, множникiв (i/(2π)4)𝑖superscript2𝜋4\left({-i}/{{{\left(2\pi\right)}^{4}}}\;\right) що зiставляються лiнiям вiртуальних частинок i вагових коефiцiєнтах дiаграм. Оскiльки з точки зору зiставлення з експериментом, нас цiкавить лише якiсний вид диференцiйного перерiзу пружного розсiяння за квадратом переданого чотириiмпульса, ми можемо розраховувати суму дiаграм на рис.6 з точнiстю до постiйного коефiцiєнта. При проведеннi розрахункiв, ми прийняли, що роль постiйного коефiцiєнта грає множник перед дiаграмами другого порядка. Тобто, цей коефiцiєнт ми виносимо за дужки, так що коефiцiєнти при дiаграмах другого порядку становляться рiвними одиницi. Добуток всiх множникiв при дiаграмах четвертого порядку позначатимемо L.𝐿L. Отже маємо модель з двома пiдгiнними параметрами MGsubscript𝑀𝐺M_{G} i L.𝐿L. Всi величини розглядаються в безрозмiрному видi. Обезрозмiрювання проводилося на масу π0limit-fromsuperscript𝜋0\pi^{0}- мезону, яка дорiвнює 0.135absent0.135\approx 0.135ГеВ. На Рис. 7 наведенi результати розрахунку диференцiйного перерiзу пружного розсiяння за допомогою описаної в роботi моделi з урахуванням дiаграм на Рис. 6. Цi розрахунки проведенi при таких величинах параметрiв s=22.5𝑠22.5\sqrt{s}=22.5 ГеВ,L=0.09𝐿0.09L=0.09,MG=0.05subscript𝑀𝐺0.05M_{G}=0.05. Нажаль, експериментальних даних з мезон-мезонного розсiяння, з якими можна було б порiвняти отриманi результати знайти не вдалося.

Refer to caption
Рис. 6: Сума дiаграм пружного розсiяння мезонiв в розглянутiй моделi
Refer to caption
Рис. 7: Результати розрахунку диференцiйного перерiзу пружного мезон-мезонного розсiяння, розрахованого по описанiй в цiй роботi моделi. По обох вiсях вiдкладено безрозмiрнi величини, t𝑡t обезрозмiрено на квадрат маси π0limit-fromsuperscript𝜋0\pi^{0}- мезону, а dσeldt𝑑subscript𝜎𝑒𝑙𝑑𝑡\frac{d{{\sigma}_{el}}}{dt} на обернений квадрат маси π0limit-fromsuperscript𝜋0\pi^{0}- мезону.

В цiй роботi ми розглянули модель взаємодiючих скалярних полiв, як найбiльш просту для того, щоб сконцентруватися на розробцi методу розрахунку петльової дiаграми. Запропонований в цiй роботi метод можна далi застосовувати до розрахунку петльових амплiтуд розсiяння частинок iз ненульовим спiном, однак при цьому ми очiкуємо прояв механiзмiв утворення зростаючих iз |t|𝑡\left|t\right|, пов’язаних iз суто спiновими ефектами.

Лiтература

  • Feynman [1949] R. P. Feynman. Space-time approach to quantum electrodynamics. Phys. Rev., 76:769–789, Sep 1949. doi: 10.1103/PhysRev.76.769.
  • Pancheri and Srivastava [2017] Giulia Pancheri and Yogendra N. Srivastava. Introduction to the physics of the total cross section at lhc. The European Physical Journal C, 77(3):150, Mar 2017. ISSN 1434-6052. doi: 10.1140/epjc/s10052-016-4585-8.
  • Дрёмин [2013] И. М. Дрёмин. Упругое расcеяние адронов. Усп. физ. наук, 183(1):3–32, 2013. doi: 10.3367/UFNr.0183.201301a.0003.
  • Никитин and Розенталь [1980] Ю. П. Никитин and И. Л. Розенталь. Ядерная физика высоких энергий. Атомиздат, 1980.
  • Gribov [1968] V. N. Gribov. A REGGEON DIAGRAM TECHNIQUE. Sov. Phys. JETP, 26:414–422, 1968. [Zh. Eksp. Teor. Fiz.53,654(1967)].
  • Baker and Ter-Martirosyan [1976] M. Baker and K.A. Ter-Martirosyan. Gribov’s reggeon calculus: Its physical basis and implications. Physics Reports, 28(1):1 – 143, 1976. ISSN 0370-1573. doi: 10.1016/0370-1573(76)90002-8.
  • Кайдалов [2003] А. Б. Кайдалов. Особенность Померанчука и взаимодействия адронов при высоких энергиях. Успехи физических наук, 173(11):1153–1170, 2003. doi: 10.3367/UFNr.0173.200311a.1153.
  • Bourrely et al. [2003] Claude Bourrely, Jacques Soffer, and Tai Tsun Wu. Impact picture phenomenology for π+superscript𝜋\pi^{+} -p, K+superscript𝐾K^{+} -p and pp𝑝𝑝pp, p¯p¯𝑝𝑝\bar{p}p elastic scattering at high-energies. Eur.Phys.J., C28:97–105, 2003. doi: 10.1140/epjc/s2003-01159-7.
  • Fadin et al. [1975] V.S. Fadin, E.A. Kuraev, and L.N. Lipatov. On the pomeranchuk singularity in asymptotically free theories. Physics Letters B, 60(1):50 – 52, 1975. ISSN 0370-2693. doi: 10.1016/0370-2693(75)90524-9.
  • Липатов [2008] Л. Н. Липатов. Бьёркеновская и реджевская асимптотики амплитуд рассеяния в квантовой хромодинамике и суперсимметричных калибровочных моделях. Усп. физ. наук, 178(6):663–668, 2008. doi: 10.3367/UFNr.0178.200806m.0663.
  • Кураев et al. [1977] Э. A. Кураев, Л. Н. Липатов, and В.С. Фадин. Особенность Померанчука в неабелевых калибровочных теориях. ЖЭТФ, 72:377–389, 1977.
  • Шарф et al. [2011] I. В. Шарф, А. В. Тiхонов, Г. О. Сохранний, К. В. Яткiн, M. A. Делiєргiєв, et al. Метод Лапласа для опису непружного розсiяння адронiв i новi механiзми зростання перерiзiв. УФЖ, 56:1151–1164, 2011.
  • Sharph et al. [2012] Igor Sharph, Andrii Tykhonov, Grygorii Sokhrannyi, Maksym Deliyergiyev, Natalia Podolyan, et al. On the Role of Longitudinal Momenta in High Energy Hadron-Hadron Scattering. Central Eur.J.Phys., 10:858–887, 2012. doi: 10.2478/s11534-012-0056-5.
  • Easther et al. [2000] Richard Easther, Gerald Guralnik, and Stephen Hahn. Fast evaluation of feynman diagrams. Phys. Rev. D, 61:125001, May 2000. doi: 10.1103/PhysRevD.61.125001.
  • HEINRICH [2008] GUDRUN HEINRICH. Sector decomposition. International Journal of Modern Physics A, 23(10):1457–1486, 2008. doi: 10.1142/S0217751X08040263.
  • Li et al. [2016] Zhao Li, Jian Wang, Qi-Shu Yan, and Xiaoran Zhao. Efficient numerical evaluation of feynman integrals. Chinese Physics C, 40(3):033103, mar 2016. doi: 10.1088/1674-1137/40/3/033103.
  • Де Брёйн [1961] Н.Г. Де Брёйн. Асимптотические методы в анализе. 1961.
  • Sharf et al. [2012] I.V. Sharf, K.K. Merkotan, N.A. Podolyan, D.A. Ptashynskyy, A.V. Tykhonov, et al. Gluon Loops in the Inelastic Processes in QCD. 2012. arXiv:1210.3490.
  • Chudak et al. [2016] N. Chudak, M. Deliyergiyev, K. Merkotan, O. Potiienko, D. Ptashynskyi, Y Shabatura, G. Sokhrannyi, A. Tykhonov, Y. Volkotrub, I. Sharph, and V. Rusov. Multi-particle quantum fields. Physics Journal, 2(3):181–195, 2016.
  • O. Chudak et al. [2019] N O. Chudak, K K. Merkotan, D A. Ptashynskiy, O S. Potiienko, I Sharph, and V I. Bregid. The calculation of the differential cross section of hadron elastic scattering by transferred four-momentum within the perturbation theory. Journal of Physical Studies, 23, 01 2019. doi: 10.30970/jps.23.1101.