Deuteron: analytical forms of wave function and density distribution

V.I. Zhaba

Uzhhorod National University, 88000, Uzhhorod, Voloshin Str., 54

Introduction: The deuteron wave function can be presented as the table through the respective massifs of numerically values of radial wave functions. In calculations such arrays of numbers in the texts of programs to operate quite difficult. Therefore a used simpler analytical forms is expedient.

Purpose:::In the received analytical forms of deuteron wave function in coordinate representation it is necessary to calculate density distribution in the deuteron and transition density and compare them among themselves.

Results:::On the received coefficients of the four analytical forms for deuteron wave function for the nucleon-nucleon potential Reid93 are calculated density distribution and transition density. For comparison, similar results are given for Moscow potential.

Conclusion:::Such calculations help to evaluate the correctness of the choice of the analytical form for approximation of the wave function, and also to obtain information about such characteristics of the deuteron as charge form factor, tensor polarization and momentum distribution.

Key words: deuteron, wave function, analytical form, approximation, density distribution, transition density.

Дейтрон: аналитические формы волновой функции и распределение плотности

В.И. Жаба

Ужгородский национальный университет, 88000, Ужгород, ул. Волошина, 54

По полученным ранее коэффициентам четырех аналитических форм волновой функции дейтрона в координатном представлении для нуклон-нуклонного потенциала Reid93 рассчитано распределение плотности в дейтроне и плотность перехода. Такие расчеты помогают оценить корректность выбора аналитической формы для аппроксимации волновой функции, а также получить информацию о таких характеристиках дейтрона как зарядовый форм-фактор, тензорная поляризацию и распределение импульсов.

Ключевые слова: дейтрон, волновая функция, аналитическая форма, аппроксимация, распределение плотности, плотность перехода.

УДК 539.12.01

PACS 03.65.Nk, 13.88.+e, 21.45.Bc

Дейтрон: аналiтичнi форми хвильової функцiї та розподiл густини

В.I. Жаба

Ужгородський нацiональний унiверситет, 88000, Ужгород, вул. Волошина, 54

По отриманим ранiше коефiцiєнтам чотирьох аналiтичних форм хвильової функцiї дейтрона в координатному представленнi для нуклон-нуклонного потенцiалу Reid93 розраховано розподiл густини в дейтронi та густину переходу. Такi розрахунки допомагають оцiнити коректнiсть вибору аналiтичної форми для апроксимацiї хвильової функцiї, а також одержати iнформацiю про такi характеристики дейтрона як зарядовий формфактор, тензорна поляризацiю та розподiл iмпульсiв.

Ключовi слова: дейтрон, хвильова функцiя, аналiтична форма, апроксимацiя, розподiл густини, густина переходу.

Вступ

Дейтрон є найпростiшiм ядром. Вiн складається з двох елементарних частинок - протона i нейтрона. Простота i наочнiсть будови дейтрона робить його зручною лабораторiєю для вивчення i моделювання нуклон-нуклонних сил. На сьогоднi дейтрон добре вивчений експериментально i теоретично. Експериментально визначенi значення статичних характеристик дейтрона добре узгоджуються з експериментальними даними. Однак незважаючи на це, iснують певнi теоретичнi неузгодженостi i проблеми. Наприклад, в деяких роботах хвильова функцiя дейтрона (ХФД) в координатному представленнi має вузли поблизу початку координат [1]. Iснування таких вузлiв основного i єдиного стану дейтрона свiдчить про неузгодженостi i неточностi в реалiзацiї чисельних алгоритмiв в розв’язаннi подiбних задач або про особливостi потенцiальних моделей дейтрона.

Також слiд вiдмiтити, що такi потенцiали NN взаємодiї, як Боннський, Парижський, Московський, потенцiали Неймегенської групи [2], Argonne v18, NLO, NNLO та N3LO, Idaho N3LO чи Oxford мають досить непросту структуру i доволi громiздкий запис. Оригiнальний потенцiал Reid68 був параметризований Неймегенською групою на основi фазового аналiзу i отримав назву Reid93.

Крiм того, ХФД може бути представлена таблично: через вiдповiднi масиви значень радiальних хвильових функцiй. Iнодi при чисельних розрахунках оперувати такими масивами чисел доволi складно i взагалi незручно. I текст програм для чисельних розрахункiв є громiздкий, перевантажений i нечитабельним. Тому є доцiльним отримання бiльш простих аналiтичних форм представлення ХФД. У подальшому по них можна розрахувати формфактори i тензорну поляризацiю, що характеризують структуру дейтрона.

ХФД у зручнiй формi необхiднi для використання у розрахунках як поляризацiйних характеристик дейтрона, так i для оцiнки теоретичних значень спiнових спостережуваних в dp- розсiяннi.

У данiй роботi розглядається вплив вибору аналiтичних форм при апроксимацiї на величини розподiлу густини та густину переходу в дейтронi.

Аналiтичнi форми ХФД

В 2000-x рр. були запропонованi новi аналiтичнi ХФД в координатному представленнi. Серед них слiд вiдмiтити параметризацiї Дубовиченко i Бережного-Корда-Гах [3], а також параметризацiю у видi [4]

{u(r)=ri=1NAieair2,w(r)=ri=1NBiebir2;cases𝑢𝑟𝑟superscriptsubscript𝑖1𝑁subscript𝐴𝑖superscript𝑒subscript𝑎𝑖superscript𝑟2𝑤𝑟𝑟superscriptsubscript𝑖1𝑁subscript𝐵𝑖superscript𝑒subscript𝑏𝑖superscript𝑟2\left\{{\begin{array}[]{l}u(r)=r\sum\limits_{i=1}^{N}{A_{i}e^{-a_{i}r^{2}},}\\ w(r)=r\sum\limits_{i=1}^{N}{B_{i}e^{-b_{i}r^{2}};}\\ \end{array}}\right. (1)

У роботi [5] наявна ще така апроксимацiя iз застосуванням функцiй Лагерра ψ3nsubscript𝜓3𝑛\psi_{3n}

{u(r)=n=0NAnψ3n(r),w(r)=n=0NBnψ3n(r),cases𝑢𝑟superscriptsubscript𝑛0𝑁subscript𝐴𝑛subscript𝜓3𝑛𝑟𝑤𝑟superscriptsubscript𝑛0𝑁subscript𝐵𝑛subscript𝜓3𝑛𝑟\left\{{\begin{array}[]{l}u(r)=\sum\limits_{n=0}^{N}{A_{n}\psi_{3n}(r),}\\ w(r)=\sum\limits_{n=0}^{N}{B_{n}\psi_{3n}(r),}\\ \end{array}}\right. (2)

Крiм форм (1) i (2), у роботах [6] та [7] використано такi аналiтичнi форми вiдповiдно

{u(r)=r3/2i=1NAieair3,w(r)=ri=1NBiebir3.cases𝑢𝑟superscript𝑟32superscriptsubscript𝑖1𝑁subscript𝐴𝑖superscript𝑒subscript𝑎𝑖superscript𝑟3𝑤𝑟𝑟superscriptsubscript𝑖1𝑁subscript𝐵𝑖superscript𝑒subscript𝑏𝑖superscript𝑟3\left\{{\begin{array}[]{l}u(r)=r^{3/2}\sum\limits_{i=1}^{N}{A_{i}e^{-a_{i}r^{3}},}\\ w(r)=r\sum\limits_{i=1}^{N}{B_{i}e^{-b_{i}r^{3}}.}\\ \end{array}}\right. (3)
{u(r)=ri=1NAieair,w(r)=r3i=1NBiebir.cases𝑢𝑟𝑟superscriptsubscript𝑖1𝑁subscript𝐴𝑖superscript𝑒subscript𝑎𝑖𝑟𝑤𝑟superscript𝑟3superscriptsubscript𝑖1𝑁subscript𝐵𝑖superscript𝑒subscript𝑏𝑖𝑟\left\{{\begin{array}[]{l}u(r)=r\sum\limits_{i=1}^{N}{A_{i}e^{-a_{i}r},}\\ w(r)=r^{3}\sum\limits_{i=1}^{N}{B_{i}e^{-b_{i}r}.}\\ \end{array}}\right. (4)

Причому вибiр останньої зумовлений асимптотиками ХФД: χl(r)rl+1similar-tosubscript𝜒𝑙𝑟superscript𝑟𝑙1\chi_{l}(r)\sim r^{l+1}на малих вiдстанях та χl(r)eαrsimilar-tosubscript𝜒𝑙𝑟superscript𝑒𝛼𝑟\chi_{l}(r)\sim e^{-\alpha r}при r𝑟r\to\infty.

Незважаючи на громiздкi i довготривалi розрахунки i мiнiмiзацiї χ𝜒\chi2 (до величини менших за 10)4{}^{-4}), за допомогою формул (1)-(4) проводилась апроксимацiя чисельних значень ХФД для потенцiалiв Неймегенської групи (в тому числлi i для Reid93). Масиви чисел становили 839х2 значень для радiальних ХФД в iнтервалi r𝑟r=0-25 fm.

Коефiцiєнти аналiтичних форм (1)-(4) для потенцiалу Reid93 приведенi в [4, 6, 7, 8] вiдповiдно. Розрахованi ХФД не мiстять надлишкових вузлiв поблизу початку координат. Отриманi по ХФД статичнi параметри i поляризацiйнi характеристики добре узгоджуються з лiтературними теоретичними й експериментальними даними.

Розподiл густини в дейтронi

ХФД є двокомпонентною [9]:

ΨdMd(r)=R0(r)Y011Md+R2(r)Y211Md,superscriptsubscriptΨ𝑑subscript𝑀𝑑𝑟subscript𝑅0𝑟superscriptsubscript𝑌011subscript𝑀𝑑subscript𝑅2𝑟superscriptsubscript𝑌211subscript𝑀𝑑\Psi_{d}^{M_{d}}(r)=R_{0}(r)Y_{011}^{M_{d}}+R_{2}(r)Y_{211}^{M_{d}}, (5)

де R0=u/rsubscript𝑅0𝑢𝑟R_{0}=u/r; R2=w/rsubscript𝑅2𝑤𝑟R_{2}=w/r – радiальнi функцiї S- та D- станiв; YLSJMdsuperscriptsubscript𝑌𝐿𝑆𝐽subscript𝑀𝑑Y_{LSJ}^{M_{d}} - спiн-кутовi функцiї.

У короткому дiапазонi структура дейтрона наочно описується розподiлом густини [9] (або нуклонним розподiлом густини речовини в дейтронi [3]) ρdMd(r,θ)superscriptsubscript𝜌𝑑subscript𝑀𝑑superscript𝑟𝜃\rho_{d}^{M_{d}}(r^{\prime},\theta), який залежить вiд проекцiї Mdsubscript𝑀𝑑M_{d} повного кутового моменту, вiдстанi rsuperscript𝑟r^{\prime} вiд центра мас i полярного кута θ𝜃\theta до rsuperscript𝑟r^{\prime}. Стандартне нормування залежить вiд мiжчастинкової вiдстанi r=2r𝑟2superscript𝑟r=2r^{\prime}

0r2[R02(r)+R22(r)]𝑑r=1;superscriptsubscript0superscript𝑟2delimited-[]superscriptsubscript𝑅02𝑟superscriptsubscript𝑅22𝑟differential-d𝑟1\int\limits_{0}^{\infty}{r^{2}\left[{R_{0}^{2}(r)+R_{2}^{2}(r)}\right]dr}=1;
ρdMd(r)d3r=2.superscriptsubscript𝜌𝑑subscript𝑀𝑑superscript𝑟superscript𝑑3superscript𝑟2\int{\rho_{d}^{M_{d}}(r^{\prime})d^{3}r^{\prime}}=2.

Використовуючи (5), для проекцiй Mdsubscript𝑀𝑑M_{d}=0;±plus-or-minus\pm1 отримують розподiл густини ρdMdsuperscriptsubscript𝜌𝑑subscript𝑀𝑑\rho_{d}^{M_{d}} у видi [9]

{ρd0=4π[C0(2r)2C2(2r)P2(cosθ)];ρd±1=4π[C0(2r)+C2(2r)P2(cosθ)];casessuperscriptsubscript𝜌𝑑04𝜋delimited-[]subscript𝐶02superscript𝑟2subscript𝐶22superscript𝑟subscript𝑃2𝜃superscriptsubscript𝜌𝑑plus-or-minus14𝜋delimited-[]subscript𝐶02superscript𝑟subscript𝐶22superscript𝑟subscript𝑃2𝜃\left\{{\begin{array}[]{l}\rho_{d}^{0}=\frac{4}{\pi}\left[{C_{0}(2r^{\prime})-2C_{2}(2r^{\prime})P_{2}(\cos\theta)}\right];\\ \rho_{d}^{\pm 1}=\frac{4}{\pi}\left[{C_{0}(2r^{\prime})+C_{2}(2r^{\prime})P_{2}(\cos\theta)}\right];\\ \end{array}}\right. (6)

де C0=R02+R22subscript𝐶0superscriptsubscript𝑅02superscriptsubscript𝑅22C_{0}=R_{0}^{2}+R_{2}^{2}; C2=2R0R212R22subscript𝐶22subscript𝑅0subscript𝑅212superscriptsubscript𝑅22C_{2}=\sqrt{2}R_{0}R_{2}-\frac{1}{2}R_{2}^{2} – компоненти розподiлу густини; P2subscript𝑃2P_{2} – полiном Лежандра. При кутах θ1=0subscript𝜃10\theta_{1}=0 i θ2=π/2subscript𝜃2𝜋2\theta_{2}=\pi/2 очевидно, що справедлива тотожнiсть ρd0(r,θ2=π/2)=ρd±1(r,θ1=0)superscriptsubscript𝜌𝑑0superscript𝑟subscript𝜃2𝜋2superscriptsubscript𝜌𝑑plus-or-minus1superscript𝑟subscript𝜃10\rho_{d}^{0}(r^{\prime},\theta_{2}=\pi/2)=\rho_{d}^{\pm 1}(r^{\prime},\theta_{1}=0). Крiм розподiлу густини ρdMdsuperscriptsubscript𝜌𝑑subscript𝑀𝑑\rho_{d}^{M_{d}}, внутрiшня структура дейтрона описується також i густиною переходу ρtr±1superscriptsubscript𝜌𝑡𝑟plus-or-minus1\rho_{tr}^{\pm 1} [9]

ρtr±1(r)=2π{R02(2r)12R22(2r)12[2R0(2r)R2(2r)+R22(2r)]P2(cosθ)}.\begin{array}[]{l}\rho_{tr}^{\pm 1}(r^{\prime})=\frac{2}{\pi}\left\{{R_{0}^{2}(2r^{\prime})-\frac{1}{2}R_{2}^{2}(2r^{\prime})-}\right.\\ \left.{-\frac{1}{2}\left[{\sqrt{2}R_{0}(2r^{\prime})R_{2}(2r^{\prime})+R_{2}^{2}(2r^{\prime})}\right]P_{2}(\cos\theta)}\right\}.\\ \end{array} (7)

На Рис. 1-4 приведено величини розподiлу густини (з компонентами С0subscriptС0\T2A\CYRS_{0}, С2)\T2A\CYRS_{2}) та густини переходу, отриманi по ХФД (1)-(4) для потенцiалу Reid93. У залежностi вiд вибору апроксимацiї ХФД розрахованi величини ρdMdsuperscriptsubscript𝜌𝑑subscript𝑀𝑑\rho_{d}^{M_{d}} i ρtr±1superscriptsubscript𝜌𝑡𝑟plus-or-minus1\rho_{tr}^{\pm 1} вiдрiзняються тiльки в областi 0-0.25 fm. Фактично це говорить про те, яка iз застосованих апроксимацiй є ‘‘кращою’’ бiля початку координат, незважаючи на вiдсутнiсть надлишкового вузла ХФД. Для порiвняння на Рис. 5 приведенi величини ρdMdsuperscriptsubscript𝜌𝑑subscript𝑀𝑑\rho_{d}^{M_{d}} i ρtr±1superscriptsubscript𝜌𝑡𝑟plus-or-minus1\rho_{tr}^{\pm 1}, розрахованi по ХФД для Московського потенцiалу [10], яка мiстить надлишковий вузол для S- хвилi (при r𝑟r=0.65 fm). Тому спостерiгається зсув вправо вузлiв та максимумiв величин ρisubscript𝜌𝑖\rho_{i}.

Fig. 1. ρisubscript𝜌𝑖\rho_{i} для потенцiалу Reid93. ХФД (1)

\pdfximage

width 140mm Graph1.JPG\pdfrefximage

Fig. 2. ρisubscript𝜌𝑖\rho_{i} для потенцiалу Reid93. ХФД (2)

\pdfximage

width 140mm Graph2.JPG\pdfrefximage

Fig. 3. ρisubscript𝜌𝑖\rho_{i} для потенцiалу Reid93. ХФД (3)

\pdfximage

width 140mm Graph3.JPG\pdfrefximage

Fig. 4. ρisubscript𝜌𝑖\rho_{i} для потенцiалу Reid93. ХФД (4)

\pdfximage

width 140mm Graph4.JPG\pdfrefximage

Fig. 5. ρisubscript𝜌𝑖\rho_{i} для потенцiалу для Московського потенцiалу

\pdfximage

width 140mm Graph5.JPG\pdfrefximage

Висновки

По отриманим ранiше коефiцiєнтам чотирьох аналiтичних форм ХФД (1)-(4) в координатному представленнi для нуклон-нуклонного потенцiалу Reid93 розраховано величини розподiлу густини ρdMdsuperscriptsubscript𝜌𝑑subscript𝑀𝑑\rho_{d}^{M_{d}} та густина переходу ρtr±1superscriptsubscript𝜌𝑡𝑟plus-or-minus1\rho_{tr}^{\pm 1}.

Розрахунок величин розподiлу густини в дейтронi та густина переходу може слугувати для оцiнки коректностi вибору аналiтичної форми при апроксимацiї ХФД.

Зрештою знання розподiлу густини в дейтронi дозволяє отримати iнформацiю [9] про його зарядовий формфактор i тензорну поляризацiю. Спiн-флiп частина магнiтного формфактору та розподiл iмпульсiв можуть бути одержанi з густини переходу. Це також забезпечить незалежну оцiнку просторових розмiрiв тороїдальної структури в дейтронi та перерiзу d(e,e’p)n- реакцiї в одно фотонному обмiнному наближеннi.

Лiтература

  • [1] Zhaba V.I. Deuteron: properties and analytical forms of wave function in coordinate space // arXiv:nucl-th/1706.08306
  • [2] Stoks V.G.J. et al. Construction of high quality NN potential models // Phys. Rev. C – 1994. – Vol. 49, Iss. 6. – P. 2950–2962.
  • [3] Berezhnoy Yu.A. et al. Deuteron Form Matter-Density Distribution in Deuteron and Diffraction Deuteron-Nucleus Interaction // Intern. Jour. Mod. Phys. E – 2005. – Vol. 14, Iss. 7. – P. 1073–1085.
  • [4] Zhaba V.I. Parameterization of the deuteron wave functions and form factors // World Scientific News – 2017. – Vol. 87. – P. 222–232.
  • [5] Cap F. et al. New method for the solution of the deuteron problem, and its application to a regular potential // Nuovo Cimento – 1955. – Vol. 1, No. 6. – P. 1211–1222.
  • [6] Zhaba V.I. New analytical forms of wave function in coordinate space and tensor polarization of deuteron // Mod. Phys. Lett. A – 2016. – Vol. 31, No. 25. – P. 1650139.
  • [7] Zhaba V.I. New parametrization of the deuteron wave function and calculations of the tensor polarization // arXiv:nucl-th/1603.05174
  • [8] Zhaba V.I. New analytical forms through Laguerre functions for wave function in coordinate space and tensor polarization of deuteron // Electr. Journ. Theor. Phys. – 2016. – Vol. 13, No. 36. – P. 161–170.
  • [9] Forest J.L. et al. Femtometer toroidal structures in nuclei // Phys. Rev. C – 1996. – Vol. 54, Iss. 2. – P. 646–667.
  • [10] Kukulin V.I. et al. Symmetry in the Nucleon-Nucleon Interaction and the Model of Moscow Potential // Prog. Theor. Phys. – 1992. – Vol. 88, No. 2. – P. 159–209.