Анотацiя

We obtained exact order estimates of approximation of the classes $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$ by entire functions of exponential type with supports of their Fourier transforms in step hyperbolic cross. The error of the approximation estimated in the metric of Lebesgue spaces, $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1<q\leqslant\infty$.

Одержано точнi за порядком оцiнки наближення функцiй з класiв $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ за допомогою цiлих функцiй експоненцiального типу з носiями їх перетворення Фур’є у схiдчастому гiперболiчному хрестi. Похибка наближення оцiнюється в метрицi простору Лебега, $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1<q\leqslant\infty$ .

УДК 517.51

Order estimates of approximative characteristics
of functions from classes $S^{r}_{1,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$

Порядковi оцiнки апроксимативних характеристик
функцiй з класiв $S^{r}_{1,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$

У роботi продовжено вивчення апроксимативних характеристик класiв функцiй Нiкольського–Бєсова $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ [1], [2] у просторi $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$. Встановлено точнi за порядком оцiнки наближення функцiй iз згаданих класiв цiлими функцiями, зi спектром зосередженим на множинi, яка називається схiдчастим гiперболiчним хрестом. Основна увага придiляється випадку, коли $p=1$.

1. Означення класiв функцiй та апроксимативних характеристик. Нехай $\mathbb{R}^{d}$ — $d$-вимiрний евклiдiв простiр з елементами ${\boldsymbol{x}=(x_{1},...,x_{d})}$ i ${(\boldsymbol{x},\boldsymbol{y})=x_{1}y_{1}+...+x_{d}y_{d}}$. Нехай ${L_{q}(\mathbb{R}^{d})}$, ${1\leqslant q\leqslant\infty}$, — простiр вимiрних на $\mathbb{R}^{d}$ функцiй ${f(\boldsymbol{x})=f(x_{1},...,x_{d})}$ зi скiнченною нормою

$$\|f\|_{q}:=\Bigg{(}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\Bigg{)}^{\frac{1}{q}},\ 1\leqslant q<\infty,$$

$$\|f\|_{\infty}:=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|.$$

Для функцiї $f(\boldsymbol{x})\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ визначимо рiзницю $1$-го порядку з кроком $h$ за змiнною $x_{j}$ таким чином:

$$\Delta_{h,j}f(\boldsymbol{x})=f(x_{1},\dots,x_{j-1},x_{j}+h,x_{j+1},\dots,x_{d})-f(\boldsymbol{x})$$

i, вiдповiдно, $l$-го порядку, $l\in\mathbb{N}$,

$$\Delta_{h,j}^{l}f(\boldsymbol{x})=\overbrace{\Delta_{h,j}\dots\Delta_{h,j}}\limits^{l}f(\boldsymbol{x}).$$

Нехай задано вектори $\boldsymbol{h}=(h_{1},\dots,h_{d})$, $h_{j}\in\mathbb{R}$, та ${\boldsymbol{k}=(k_{1},\dots,k_{d})}$, $k_{j}\in\mathbb{Z}_{+}$, $j=\overline{1,d}$. Тодi мiшана рiзниця $\boldsymbol{k}$-го порядку з векторним кроком $\boldsymbol{h}$ визначається рiвнiстю

$$\Delta_{\boldsymbol{h}}^{\boldsymbol{k}}f(\boldsymbol{x})=\Delta_{h_{1},1}^{k_{1}}\Delta_{h_{2},2}^{k_{2}}\dots\Delta_{h_{d},d}^{k_{d}}f(\boldsymbol{x}).$$

Крiм цього покладемо $e_{d}=\{1,2,...,d\}$, ${d\in\mathbb{N}}$, i ${e=\{j_{1},...,j_{m}\}}$, ${m\in\mathbb{N}}$, ${m\leqslant d}$, ${1\leqslant j_{1}<j_{2}<...<j_{m}\leqslant d}$. Задамо невiд’ємний вектор ${\boldsymbol{r}^{e}=(r_{j_{1}},\dots,r_{j_{m}})}$, ${r_{j}\geqslant 0}$, ${j=\overline{1,d}}$, i ${\bar{\boldsymbol{r}}^{e}=(\bar{r}_{1},\dots,\bar{r}_{d})}$, де

$$\bar{r}_{i}=\begin{cases}r_{i},&i\in e;\\ 0,&i\in e_{d}\backslash e.\end{cases}$$

Простори $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant p,\theta\leqslant\infty$, де $\boldsymbol{r}$ — заданий вектор iз невiд’ємними координатами означаються таким чином [2]:

1) якщо $1\leqslant\theta<\infty$, то

$$S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})=\Big{\{}f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\|f\|_{S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}<\infty\Big{\}},$$

де норма задається рiвнiстю

$$\|f\|_{S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}=\|f\|_{p}+\sum\limits_{e\subset e_{d}\atop e\neq\varnothing}\left(\int\limits_{0}^{2}\dots\int\limits_{0}^{2}\prod\limits_{j\in e}h_{j}^{-\theta r_{j}-1}\|\Delta_{\boldsymbol{h}^{e}}^{\boldsymbol{k}^{e}}f(\cdot)\|_{p}^{\theta}\prod\limits_{j\in e}dh_{j}\right)^{\frac{1}{\theta}};$$

2) якщо $\theta=\infty$, то

$$S_{p,\infty}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})=\Big{\{}f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\|f\|_{S_{p,\infty}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}<\infty\Big{\}}$$

i

$$\|f\|_{S_{p,\infty}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}=\|f\|_{p}+\sum\limits_{e\subset e_{d}\atop e\neq\varnothing}\sup\limits_{\boldsymbol{h}>0}\prod\limits_{j\in e}h_{j}^{-r_{j}}\|\Delta_{\boldsymbol{h}^{e}}^{\boldsymbol{k}^{e}}f(\cdot)\|_{p},$$

де $k_{j}>r_{j}\geqslant 0$, $j=\overline{1,d}$. Зазначимо, що простори функцiй $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ при значеннi параметра $\theta=\infty$ збiгаються з просторами $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H(\mathbb{R}^{d})$, якi вперше розглянув С. М. Нiкольський [1], а у випадку $1\leqslant\theta<\infty$ вони були введенi Т. I. Амановим [2].

Далi, замiсть $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ i $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H(\mathbb{R}^{d})$ часто будемо використовувати позначення $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$ та $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H$ вiдповiдно.

У подальшому будемо вважати, що координати вектора $\boldsymbol{r}=(r_{1},\dots,r_{d})$ впорядкованi таким чином: $0<r_{1}=r_{2}=\dots=r_{\nu}<r_{\nu+1}\leqslant\dots\leqslant r_{d}$. Вектору $\boldsymbol{r}=(r_{1},\dots,r_{d})$ поставимо у вiдповiднiсть вектор $\boldsymbol{\gamma}=(\gamma_{1},\dots,\gamma_{d})$, $\gamma_{j}=r_{j}/r_{1}$, $j=\overline{1,d}$, а вектору $\boldsymbol{\gamma}$ — $\boldsymbol{\gamma}^{\prime}$, де $\gamma^{\prime}_{j}=\gamma_{j}$, якщо $j=\overline{1,\nu}$ i $1<\gamma_{j}^{\prime}<\gamma_{j}$, $j=\overline{\nu+1,d}$.

Також дамо означення просторiв Нiкольського–Бєсова функцiй мiшаної гладкостi $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ опосередковано через, так зване, декомпозицiйне представлення елементiв цих просторiв. Уперше декомпозицiйне представлення та вiдповiдне йому нормування з’явилося у роботi С. М. Нiкольського та П. I. Лiзоркiна [3] i, як з’ясувалося пiзнiше, вiдiграло ключову роль у дослiдженнях, якi пов’язанi з апроксимацiєю класiв функцiй. Наведемо спочатку необхiднi означення та позначення.

Нехай $S=S(\mathbb{R}^{d})$ — простiр Л. Шварца основних нескiнченно диференцiйовних на $\mathbb{R}^{d}$ комплекснозначних функцiй $\varphi$, що спадають на нескiнченностi разом зi своїми похiдними швидше за будь-який степiнь функцiї $\left(x_{1}^{2}+\ldots+x_{d}^{2}\right)^{-\frac{1}{2}}$ (див., наприклад, [4]). Через $S^{\prime}$ позначимо простiр лiнiйних неперервних функцiоналiв над $S$. Зазначимо, що елементами простору $S^{\prime}$ є узагальненi функцiї.

Через $\mathfrak{F}\varphi$ та $\mathfrak{F}^{-1}\varphi$ будемо позначати вiдповiдно пряме та обернене перетворення Фур’є функцiй з просторiв $S$ та $S^{\prime}$.

Носiєм узагальненої функцiї $f$ будемо називати замикання $\overline{\mathfrak{N}}$ такої множини точок $\mathfrak{N}\subset\mathbb{R}^{d}$, що для довiльної $\varphi\in S$, яка дорiвнює нулю в $\overline{\mathfrak{N}}$, виконується рiвнiсть $\langle f,\varphi\rangle=0$. Носiй узагальненої функцiї $f$ будемо позначати через $\mbox{supp}\,f$.

Зазначимо, що для $1\leqslant p\leqslant\infty$ iснує природне неперервне вкладення $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ в $S^{\prime}$ i в цьому сенсi функцiї з $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ ототожнюються з елементами з $S^{\prime}$.

Далi нехай $K_{m}(t)=\int_{\mathbb{R}}k_{m}(\lambda)e^{-2\pi i\lambda t}d\lambda$, $m\in\mathbb{Z}_{+}$, $K_{-1}\equiv 0$, де

$$k_{m}(\lambda)=\begin{cases}1,&|\lambda|<2^{m-1},\\ 2(1-\frac{|\lambda|}{2^{m}}),&2^{m-1}\leqslant|\lambda|\leqslant 2^{m},\\ 0,&|\lambda|>2^{m},\end{cases}$$

$$k_{0}(\lambda)=\begin{cases}1-|\lambda|,&0\leqslant|\lambda|\leqslant 1,\\ 0,&|\lambda|>1.\end{cases}$$

Для кожного вектора ${\boldsymbol{s}=(s_{1},...,s_{d})}$, ${s_{j}\in\mathbb{Z}_{+}}$, ${j=\overline{1,d}}$, покладемо

$$A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}\big{(}K_{s_{j}}(x_{j})-K_{s_{j}-1}(x_{j})\big{)},$$ (1)

$$A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})=f(\boldsymbol{x})\ast A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})=\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}f(\boldsymbol{y})A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x}-\boldsymbol{y})d\boldsymbol{y}.$$

Одразу зауважимо, що $A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})$ — блоки Валле Пуссена функцiї $f$. Також для $\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}$ розглянемо множини

$$Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}=\big{\{}\boldsymbol{\lambda}=(\lambda_{1},...,\lambda_{d}):\ \eta(s_{j})2^{s_{j}-1}\leqslant|\lambda_{j}|<2^{s_{j}},\lambda_{j}\in\mathbb{R},\ \ j=\overline{1,d}\big{\}},$$

$$\rho_{+}(\boldsymbol{s}):=\big{\{}\boldsymbol{k}=(k_{1},...,k_{d}):\eta(s_{j})2^{s_{j}-1}\leqslant k_{j}<2^{s_{j}},k_{j}\in\mathbb{Z}_{+},j=\overline{1,d}\big{\}},$$

де $\eta(0)=0$ i $\eta(t)=1,\ t>0$.

Має мiсце таке твердження.

Лема А (див., наприклад, [5]). Нехай $1\leqslant p\leqslant\infty$, тодi для будь-якої функцiї $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ маємо

$$f(\boldsymbol{x})\stackrel{{\scriptstyle L_{p}}}{{=}}\sum A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})$$

i крiм того $\mbox{supp}\,\mathfrak{F}A_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})\subseteq Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}$.

У прийнятих позначеннях простори $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant p,\theta\leqslant\infty$, $\boldsymbol{r}>0$, можна означити таким чином (див., наприклад, [5], [6]):

$$S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B:=\Big{\{}f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\ \|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}<\infty\Big{\}},$$

де

$$\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}\asymp\Bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}^{\theta}\Bigg{)}^{\frac{1}{\theta}}$$ (2)

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

$$\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p}H}\asymp\sup\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}.$$ (3)

Тут i надалi по тексту для додатних величин $A$ i $B$ вживається запис $A\asymp B$, який означає, що iснують такi додатнi сталi $C_{1}$ та $C_{2}$, якi не залежать вiд одного iстотного параметра у величинах $A$ i $B$ (наприклад, у вище наведених спiввiдношеннях (2) i (3) — вiд функцiї $f$), що ${C_{1}A\leqslant B\leqslant C_{2}A}$. Якщо тiльки $B\leqslant C_{2}A$ $\big{(}B\geqslant C_{1}A\big{)}$, то пишемо $B\ll A$ $\big{(}B\gg A\big{)}$. Всi сталi $C_{i}$, $i=1,2,...$, якi зустрiчаються у роботi, залежать, можливо, лише вiд параметрiв, що входять в означення класу, метрики, в якiй оцiнюється похибка наближення, та розмiрностi простору $\mathbb{R}^{d}$.

Окрiм цього нагадаємо, що у випадку $1<p<\infty$ норму функцiй з просторiв $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ можна означити в дещо iншiй формi.

Нехай $A\subset\mathbb{R}^{d}$ — деяка вимiрна множина. Позначимо через $\chi_{{}_{A}}$ характеристичну функцiю множини $A$ i для ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ покладемо

$$\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\boldsymbol{x})=\mathfrak{F}^{-1}(\chi_{Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}}\cdot\mathfrak{F}f).$$

Тодi простори $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$, $1<p<\infty$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$, $\boldsymbol{r}>0$, можна означити таким чином [3]:

$$S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B:=\Big{\{}f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\ \|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}<\infty\Big{\}},$$

де

$$\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}\asymp\Bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}^{\theta}\Bigg{)}^{\frac{1}{\theta}}$$ (4)

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

$$\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p}H}\asymp\sup\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}.$$ (5)

Пiд класом $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ будемо розумiти множину функцiй ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ для яких $\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}\leqslant 1$ i при цьому збережемо для класiв $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ тi ж самi позначення, що i для просторiв $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$.

Як видно з (2) – (5), для $f\in S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ при деякому значеннi $p$, $1<p<\infty$, має мiсце спiввiдношення

$$\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}\asymp\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}.$$ (6)

Перейдемо до означення апроксимативних характеристик, якi розглядаються у роботi.

Нехай $\mathcal{L}\subset\mathbb{Z}^{d}_{+}$ — деяка скiнченна множина. Покладемо

$$Q(\mathcal{L})=\bigcup\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathcal{L}}Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}$$

i позначимо

$$G\big{(}Q(\mathcal{L})\big{)}=\Big{\{}f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d}):\ \mbox{supp}\mathfrak{F}f\subseteq Q(\mathcal{L})\Big{\}}.$$

Вiдомо, що елементами множини $G\big{(}Q(\mathcal{L})\big{)}$ є цiлi функцiї експоненцiального типу.

Для $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant q\leqslant\infty$, означимо величину

$$E\big{(}f,G\big{(}Q(\mathcal{L})\big{)}\big{)}_{q}:=E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}:=\inf\limits_{g\in G(Q(\mathcal{L}))}\|f(\cdot)-g(\cdot)\|_{q},$$

яка називається найкращим наближенням функцiї $f$ цiлими функцiями з множини $G\big{(}Q(\mathcal{L})\big{)}$. Якщо $F\subset L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ — деякий функцiональний клас, то покладемо

$$E_{Q(\mathcal{L})}(F)_{q}=\sup\limits_{f\in F}E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}.$$ (7)

Далi для $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant q\leqslant\infty$, покладемо

$$S_{Q(\mathcal{L})}f(\boldsymbol{x})=S_{Q(\mathcal{L})}(f,\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathcal{L}}\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\boldsymbol{x}),\ \ \boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}$$

i означимо

$$\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}=\|f(\cdot)-S_{Q(\mathcal{L})}f(\cdot)\|_{q}\ \ \mbox{\T2A\cyrt\T2A\cyra}\ \ \mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(F)_{q}=\sup\limits_{f\in F}\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}.$$ (8)

Нашi дослiдження величин (7) та (8) проводяться у випадку, коли ${F=S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})}$, а множина $Q(\mathcal{L})$ визначається таким чином:

$$Q(\mathcal{L})=Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}=\bigcup\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})\leqslant n}Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*},$$

де $n\in\mathbb{N}$. Множина $Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}$ породжує в $\mathbb{R}^{d}$, так званий, схiдчастий гiперболiчний хрест.

Насамперед зазначимо, що при $1<q<\infty$ i $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ має мiсце спiввiдношення (див., наприклад, [3])

$$E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}\leqslant\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}\leqslant C_{3}E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q},$$ (9)

де $C_{3}\geqslant 1$ — деяка стала.

2. Допомiжнi твердження.

Теорема А [2]. Нехай $1\leqslant p,\theta\leqslant\infty$, $1\leqslant p\leqslant q\leqslant\infty$ i маємо такий вектор $\boldsymbol{\rho}$, що $\rho_{j}=r_{j}-\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)>0$, $j=\overline{1,d}$. Тодi, якщо $f\in S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$, то $f\in S_{q,\theta}^{\boldsymbol{\rho}}B(\mathbb{R}^{d})$ i

$$\|f\|_{S_{q,\theta}^{\boldsymbol{\rho}}B(\mathbb{R}^{d})}\ll\|f\|_{S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}.$$

Теорема Б [7, c. 150] . Якщо $1\leqslant p\leqslant q\leqslant\infty$, тодi для цiлої функцiї експоненцiального типу $g_{\boldsymbol{\nu}}\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$, $\boldsymbol{\nu}=(\nu_{1},\ldots,\nu_{2})$, $\nu_{i}\geqslant 0$, $i=\overline{1,d}$, має мiсце нерiвнiсть (рiзних метрик)

$$\|g_{\boldsymbol{\nu}}\|_{L_{q}(\mathbb{R}^{d})}\leqslant 2^{d}\left(\prod\limits_{j=1}^{d}\nu_{k}\right)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}\|g_{\boldsymbol{\nu}}\|_{L_{p}(\mathbb{R}^{d})}.$$

Теорема В (Лiттлвуда – Пелi) (див., наприклад, [7, c. 81]). Нехай задано ${1\!<p<\infty}$. Iснують такi додатнi числа $C_{4},C_{5}$, що для кожної функцiї ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ виконуються спiввiдношення

$$C_{4}\|f\|_{p}\leqslant\Bigg{\|}\Bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)|^{2}\Bigg{)}^{\frac{1}{2}}\Bigg{\|}_{p}\leqslant C_{5}\|f\|_{p}.$$

Лема Б [8]. Нехай задано $1<p<q<\infty$ i $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$. Тодi

$$\|f\|_{q}\ll\bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}^{q}\;2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}(\frac{1}{p}-\frac{1}{q})q}\bigg{)}^{\frac{1}{q}},$$

де $\|\boldsymbol{s}\|_{1}=s_{1}+\ldots+s_{d}$.

Лема Б є аналогом леми, яка вперше була доведена для перiодичного випадку [9, c. 25].

Лема В [9, с. 11]. Має мiсце оцiнка

$$\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})\geqslant n}2^{-\alpha(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})}\asymp 2^{-\alpha n}n^{d-1},\ \ \alpha>0$$

Лема Г [9, с. 11]. Має мiсце оцiнка

$$\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma^{\prime}})\geqslant n}2^{-\alpha(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})}\asymp 2^{-\alpha n}n^{\nu-1},\ \ \alpha>0.$$

3. Наближення цiлими функцiями з носiями їх перетворення Фур’є у схiдчастому гiперболiчному хрестi. Перш нiж перейти до формулювання та доведення основних результатiв, встановимо декiлька допомiжних оцiнок.

Лема 1. Для $A_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})$ мають мiсце такi оцiнки

$$\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}\asymp 2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}},$$ (10)

$$\bigg{\|}\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\bigg{\|}_{\infty}\asymp 2^{n}n^{d-1}.$$ (11)

Доведення.  Врахувавши, що $A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})$ визначається згiдно з формулою (1) та провiвши деякi перетворення для $K_{s_{j}}(x_{j})$, отримаємо

$$A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}\big{(}2\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+1\big{)}}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\times$$

$$\times\big{(}\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+\cos\pi 2^{s_{j}}x_{j}-1\big{)}=\prod\limits_{j=1}^{d}\mathfrak{I}_{j}(x_{j}).$$

Тодi для норми $A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})$ у просторi $L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})$ можемо записати

$$\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}=\sup\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}\bigg{|}\prod\limits_{j=1}^{d}\mathfrak{I}_{j}(x_{j})\bigg{|}=\prod\limits_{j=1}^{d}\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|.$$ (12)

Таким чином для оцiнки норми $A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})$ достатньо буде оцiнити $\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|$, $j=\overline{1,d}$.

Встановимо спочатку оцiнку зверху. Зробимо замiну $\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}=t_{j}$, отримаємо

$$\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|=\sup\limits_{t_{j}\in\mathbb{R}}\left|\frac{2^{s_{j}-2}\sin^{2}t_{j}\big{(}2\cos 2t_{j}+1\big{)}\big{(}\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big{)}}{t_{j}^{2}}\right|\ll$$

$$\ll 2^{s_{j}}\sup\limits_{t_{j}\in\mathbb{R}}\left|9\,\frac{\sin^{2}t_{j}}{t_{j}^{2}}\right|\ll 2^{s_{j}}.$$

Скориставшись останньою оцiнкою i (12), одержуємо

$$\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}\ll\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}}=2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}.$$

Для оцiнки знизу маємо

$$\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|=\sup\limits_{t_{j}\in\mathbb{R}}\left|\frac{2^{s_{j}-2}\sin^{2}t_{j}\big{(}2\cos 2t_{j}+1\big{)}\big{(}\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big{)}}{t_{j}^{2}}\right|\gg$$

$$\gg 2^{s_{j}}\left|\frac{\sin^{2}\frac{\pi}{12}\big{(}2\cos\frac{\pi}{6}+1\big{)}\big{(}\cos\frac{\pi}{6}+\cos\frac{\pi}{3}-1\big{)}}{\left(\frac{\pi}{12}\right)^{2}}\right|\gg 2^{s_{j}}.$$ (13)

Пiдставивши (13) в (12), одержуємо

$$\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}\gg\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}}=2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}.$$

Отже, оцiнку $(\ref{As_infty})$ встановлено.

Перейдемо до встановлення оцiнки $(\ref{As_Sum_infty})$. Оцiнка зверху безпосередньо випливає з $(\ref{As_infty})$ та нерiвностi Мiнковського. Дiйсно

$$\bigg{\|}\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\bigg{\|}_{\infty}\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\asymp 2^{n}n^{d-1}.$$

Для оцiнки знизу маємо

$$\bigg{\|}\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\bigg{\|}_{\infty}=\sup\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}\bigg{|}\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})\bigg{|}=$$

$$=\sup\limits_{\boldsymbol{t}\in\mathbb{R}^{d}}\left|\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}\prod\limits_{j=1}^{d}\frac{2^{s_{j}-2}\sin^{2}t_{j}\big{(}2\cos 2t_{j}+1\big{)}\big{(}\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big{)}}{t_{j}^{2}}\right|\gg$$

$$\gg\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}}\left|\frac{\sin^{2}\frac{\pi}{12}\big{(}2\cos\frac{\pi}{6}+1\big{)}\big{(}\cos\frac{\pi}{6}+\cos\frac{\pi}{3}-1\big{)}}{\left(\frac{\pi}{12}\right)^{2}}\right|\gg$$

$$\gg\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\asymp 2^{n}n^{d-1}.$$

Оцiнку $(\ref{As_Sum_infty})$ встановлено. Лему 1 доведено.

Лема 2. Нехай $1\leqslant p<\infty$, тодi має мiсце оцiнка

$$\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{p}\asymp 2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}.$$ (14)

Доведення.  Згiдно з позначеннями леми 1, можемо записати

$$\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{p}=\bigg{\|}\prod\limits_{j=1}^{d}\mathfrak{I}_{j}(\cdot)\bigg{\|}_{p}=\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\bigg{|}\prod\limits_{j=1}^{d}\mathfrak{I}_{j}(x_{j})\bigg{|}^{p}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{p}}=$$

$$=\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\prod\limits_{j=1}^{d}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|^{p}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{p}}=\left(\prod\limits_{j=1}^{d}\int\limits_{\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|^{p}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}=$$

$$=\left(\prod\limits_{j=1}^{d}\int\limits_{\mathbb{R}}\Big{|}\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}\big{(}2\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+1\big{)}}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\times\right.$$

$$\times\big{(}\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+\cos\pi 2^{s_{j}}x_{j}-1\big{)}\Big{|}^{p}dx_{j}\Bigg{)}^{\frac{1}{p}}$$ (15)

Оцiнимо зверху iнтеграл у спiввiдношеннi (15). Зробивши замiну ${\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}=t_{j}}$, отримаємо

$$\int\limits_{\mathbb{R}}\Big{|}\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}\big{(}2\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+1\big{)}\big{(}\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+\cos\pi 2^{s_{j}}x_{j}-1\big{)}}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\Big{|}^{p}dx_{j}\!\!\leqslant$$

$$\leqslant\int\limits_{\mathbb{R}}\Big{|}\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\Big{|}^{p}dx_{j}=\int\limits_{\mathbb{R}}\frac{2^{(s_{j}-2)(p-1)}}{\pi}\Big{|}\frac{\sin^{2}t_{j}}{t_{j}^{2}}\Big{|}^{p}dt_{j}$$

$$\ll 2^{s_{j}(p-1)}.$$ (16)

Пiдставивши (16) в (15), одержуємо

$$\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{p}\ll\left(\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}(p-1)}\right)^{\frac{1}{p}}=2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}.$$

Тепер оцiнимо знизу iнтеграл у спiввiдношеннi (15). Зробивши замiну ${\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}=t_{j}}$, отримаємо

$$\int\limits_{\mathbb{R}}\Big{|}\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}\big{(}2\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+1\big{)}\big{(}\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+\cos\pi 2^{s_{j}}x_{j}-1\big{)}}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\Big{|}^{p}dx_{j}\!\!=$$

$$=\int\limits_{\mathbb{R}}2^{(s_{j}-2)(p-1)}\Big{|}\frac{\sin^{2}t_{j}\big{(}2\cos 2t_{j}+1\big{)}\big{(}\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big{)}}{t_{j}^{2}}\Big{|}^{p}dt_{j}\gg$$

$$\gg 2^{(s_{j}-2)(p-1)}\int\limits_{\frac{7\pi}{12}}^{\frac{5\pi}{12}}\Big{|}\frac{\sin^{2}t_{j}\big{(}2\cos 2t_{j}+1\big{)}\big{(}\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big{)}}{t_{j}^{2}}\Big{|}^{p}dt_{j}\gg 2^{s_{j}(p-1)}.$$

Врахувавши, що пiдiнтегральна функцiя неперервна на промiжку $\big{[}\frac{5\pi}{12},\frac{7\pi}{12}\big{]}$ та досягає свого найменшого значення, одержуємо

$$\gg 2^{s_{j}(p-1)}\int\limits_{\frac{\pi}{3}}^{\frac{2\pi}{3}}M_{j}^{p}dt_{j}\asymp 2^{s_{j}(p-1)}.$$ (17)

Скориставшись (17), одержуємо

$$\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{p}\gg\left(\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}(p-1)}\right)^{\frac{1}{p}}=2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}.$$

Отже, оцiнку $(\ref{As_p})$ встановлено. Лему 2 доведено.

Теорема 1. Нехай $r_{1}>1$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$. Тодi має мiсце порядкове спiввiдношення

$$\mathcal{E}_{Q_{n}^{\gamma}}\big{(}S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B\big{)}_{\infty}=\sup\limits_{f\in S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B}\|f(\cdot)-S_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f,\cdot)\|_{\infty}\asymp 2^{-n\left(r_{1}-1\right)}n^{(\nu-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}.$$ (18)

Доведення.  Встановимо спочатку оцiнку зверху в (18). Нехай $f\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$. Оскiльки $r_{1}>1$, то на основi теорема А можемо стверджувати, що при деякому $1<q_{0}<\infty$, $f\in S^{\boldsymbol{\rho}}_{q_{0},\theta}B$, де $\rho_{j}=r_{j}-\left(1-\frac{1}{q_{0}}\right)>0$, $j=\overline{1,d}$. Тодi, скориставшись нерiвнiстю Мiнковського, нерiвнiстю рiзних метрик (теорема Б) та (6), можемо записати

$$\|f(\cdot)-S_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f,\cdot)\|_{\infty}=\Big{\|}f(\cdot)-\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})\leqslant n}\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\Big{\|}_{\infty}\leqslant\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{\infty}\ll$$

$$\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\frac{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}{q_{0}}}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{q_{0}}\asymp\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\frac{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}{q_{0}}}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{q_{0}}\ll$$

$$\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\frac{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}{q_{0}}}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{q_{0}}\right)}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}=\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}.$$ (19)

Щоб продовжити оцiнку (19) розглянемо спочатку випадок, коли ${1\leqslant\theta<\infty}$. Тодi, застосувавши нерiвнiсть Гельдера, з вiдповiдною модифiкацiєю при $\theta=\infty$, будемо мати

$$\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}\leqslant\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\times$$

$$\times\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r}-1)\frac{\theta}{\theta-1}}\right)^{1-\frac{1}{\theta}}\ll\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r}-1)\frac{\theta}{\theta-1}}\right)^{1-\frac{1}{\theta}}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})(r_{1}-1)\frac{\theta}{\theta-1}}\right)^{1-\frac{1}{\theta}}=J_{1},$$ (20)

де $\boldsymbol{\bar{\gamma}}=(\bar{\gamma}_{1},\dots,\bar{\gamma}_{d})$ — вектор з координатами $\bar{\gamma}_{j}=(r_{j}-1)/(r_{1}-1)$, $j=\overline{1,d}$, а $\boldsymbol{r}-1$ позначає вектор з координатами $r_{j}-1$, $j=\overline{1,d}$. Якщо $j=\overline{1,\nu}$, то $\bar{\gamma}_{j}=\gamma_{j}$ i $1<\gamma_{j}\leqslant\gamma_{j}$, якщо $j=\overline{\nu+1,d}$. Тому, скориставшись лемою В, отримаємо оцiнку

$$J_{1}\ll 2^{-n(r_{1}-1)}n^{(\nu-1)(1-\frac{1}{\theta})}.$$ (21)

Отже, спiвставивши (19)–(21), отримаємо оцiнку

$$\sup\limits_{f\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B}\|f(\cdot)-S_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f,\cdot)\|_{\infty}\ll 2^{-n(r_{1}-1)}n^{(\nu-1)(1-\frac{1}{\theta})}.$$

Нехай тепер $\theta=\infty$. Тодi, згiдно з означенням класiв $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$ маємо ${\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}\ll 2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}}$, скориставшись лемою В, для (19) можемо записати

$$\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r}-1)}=$$

$$=\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma}>n)}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})(r_{1}-1)}\ll 2^{-n(r_{1}-1)}n^{\nu-1}.$$ (22)

Об’єднавши (21) та (22), одержуємо оцiнку зверху в (18).

Перейдемо до встановлення оцiнки знизу, яку достатньо отримати для випадку $\nu=d$. Розглянемо функцiї

$$f_{1}(x)=C_{6}2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x}),\ \ C_{6}>0,$$

якщо $1\leqslant\theta<\infty$, i

$$f_{2}(x)=C_{7}2^{-nr_{1}}\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x}),\ \ C_{7}>0,$$

якщо $\theta=\infty$.

Переконаємося, що данi функцiї належать класам $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$ i $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\infty}B$ вiдповiдно. Оскiльки, згiдно з лемою 1, при $p=1$ має мiсце оцiнка $\big{\|}A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\big{\|}_{1}\asymp 1$, то

$$\|f_{1}\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B}\asymp\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{1},\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\asymp$$

$$\asymp 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\asymp$$

$$\asymp 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{r_{1}(\boldsymbol{s},1)\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}1\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 1.$$

Для $f_{2}$ будемо мати

$$\|f_{2}\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{1,\infty}}\asymp\sup\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{2},\cdot)\|_{1}\asymp$$

$$\asymp 2^{-nr_{1}}\sup\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\|_{1}\asymp 2^{-nr_{1}}\sup\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\ll 1.$$

Далi, враховуючи вибiр функцiй $f_{1}$ i $f_{2}$, маємо $S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{1},\boldsymbol{x})=0$ i ${S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{2},\boldsymbol{x})=0}$. Таким чином, беручи до уваги оцiнку $(\ref{As_Sum_infty})$, будемо мати

$$\|f_{1}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f,\cdot)\|_{\infty}=\|f_{1}(\cdot)\|_{\infty}\asymp 2^{-n(r_{1}-1)}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)},$$

$$\|f_{2}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f,\cdot)\|_{\infty}=\|f_{2}(\cdot)\|_{\infty}\asymp 2^{-n(r_{1}-1)}n^{d-1}.$$

Оцiнки знизу встановлено.

Теорему 1 доведено.

Теорема 2. Нехай $1<q<\infty$ i $r_{1}>1-\frac{1}{q}$. Тодi для $1\leqslant\theta\leqslant\infty$ мають мiсце порядковi спiввiдношення

$$E_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B)_{q}\asymp\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B)_{q}\asymp 2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}n^{(\nu-1)\left(\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}\right)_{+}},$$ (23)

де $a_{+}=\max\{a;\ 0\}$.

Доведення.  Отримаємо спочатку оцiнку зверху. Оскiльки $f\in S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$ з деяким $\boldsymbol{r}$, ${r_{1}>1-\frac{1}{q}}$, то, згiдно з теоремою A, $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$. Тодi для ${1<q_{0}<q}$, скориставшись лемою Б, а далi застосувавши нерiвнiсть рiзних метрик, отримуємо

$$\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f)_{q}=\|f(\cdot)-S_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f,\cdot)\|_{q}=\bigg{\|}\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\bigg{\|}_{q}\ll$$

$$\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{q_{0}}^{q}2^{\|s\|_{1}\left(\frac{1}{q_{0}}-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{q_{0}}^{q}2^{\|s\|_{1}\left(\frac{1}{q_{0}}-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}\ll$$

$$\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}^{q}2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q_{0}}\right)q}2^{\|s\|_{1}\left(\frac{1}{q_{0}}-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}=$$

$$=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}^{q}2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}=:J_{2}.$$

Для того, щоб продовжити оцiнку $J_{2}$ розглянемо декiлька випадкiв.

Нехай $1<q<\theta<\infty$. Тодi, застосувавши до $J_{2}$ нерiвнiсть Гельдера з показником $\frac{\theta}{q}$ та врахувавши, що $r_{1}>1-\frac{1}{q}$, одержимо

$$J_{2}=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{q}_{1}\,2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})q}\,2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})q}\;2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}\ll$$

$$\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\left(2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})q}\;2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}\leqslant$$

$$\leqslant\|f\|_{S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\left(2^{-\left((\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})-\left(1-\frac{1}{q}\right)\|s\|_{1}\right)}\right)^{\frac{q\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\left(2^{-\left(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r}-\left(1-\frac{1}{q}\right)\right)}\right)^{\frac{q\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\bar{\boldsymbol{\gamma}})\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)\frac{q\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}},$$

де $\bar{\boldsymbol{\gamma}}$ вектор з координатами $\bar{\gamma_{j}}=\frac{r_{j}-1+\frac{1}{q}}{r_{j}-1+\frac{1}{q}}$, $j=\overline{1,d}$. Легко переконатися, що $\bar{\gamma_{j}}=\gamma_{j}$, $j=\overline{1,\nu}$ i $\bar{\gamma_{j}}\geqslant\gamma_{j}$, $j=\overline{\nu+1,d}$. Застосувавши до останньої суми лему Г, отримуємо

$$J_{1}\ll 2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}n^{(\nu-1)\left(\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}\right)}.$$

У випадку $1\leqslant\theta\leqslant q<\infty$, $q\neq 1$, скориставшись нерiвнiстю

$$\left(\sum\limits_{k}|a_{k}|^{v_{2}}\right)^{\frac{1}{v_{2}}}\leqslant\left(\sum\limits_{k}|a_{k}|^{v_{1}}\right)^{\frac{1}{v_{1}}},\ 0<v_{1}\leqslant v_{2}<\infty\ ,$$

(див., [10,  с. 43]), застосувавши нерiвнiсть Гельдера та беручи до уваги, що $r_{1}>1-\frac{1}{q}$, оцiнку $J_{2}$ можемо продовжити таким чином

$$J_{2}\leqslant\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{1}2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}=$$

$$=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll$$

$$\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{1}\right)^{\frac{1}{\theta}}\sup\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}\leqslant$$

$$\leqslant\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B}2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}\leqslant 2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)},$$

де, як i в попередньому випадку, вектор $\bar{\boldsymbol{\gamma}}$ визначається аналогiчно й $\bar{\boldsymbol{\gamma}}\geqslant\boldsymbol{\gamma}$.

Нехай тепер $\theta=\infty$. Тодi для $f\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\infty}B$ згiдно з (3) маємо

$$\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}\ll 2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})},$$

а тому, застосувавши лему Д, отримуємо

$$J_{1}\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})q}2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp$$

$$\asymp 2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}n^{\frac{\nu-1}{q}}.$$

Оцiнки зверху в теоремi встановлено.

Перейдемо до встановлення оцiнок знизу. Для цього при певних значеннях параметрiв $q$ i $\theta$ достатньо вказати функцiї $f\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$, для яких оцiнки знизу величин $\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f)_{q}$ спiвпадають за порядком з оцiнками знизу величин $\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B)_{q}$ в (23). Зауважимо, що достатньо розглянути випадок $\nu=d$, тобто будемо вважати $\gamma_{j}=1$, $j=\overline{1,d}$.

Нехай $1\leqslant\theta\leqslant q$, $q\neq 1$. Розглянемо функцiю

$$f_{3}(\boldsymbol{x})=2^{-r_{1}n}A_{\boldsymbol{\tilde{s}}}^{*}(\boldsymbol{x}),$$

де $\|\boldsymbol{\tilde{s}}\|_{1}=n+1$.

Покажемо, що $f_{3}\in S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$. Маємо

$$\|f_{3}(\cdot)\|_{S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B}\asymp\left(\sum\limits_{s\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{3},\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\asymp$$

$$\asymp 2^{-r_{1}n}\left(2^{(\boldsymbol{\tilde{s}},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{\tilde{s}}}^{*}(\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 2^{-r_{1}n}2^{-r_{1}n}=1.$$

Оскiльки для функцiй $f_{3}(\boldsymbol{x})$ виконується спiввiдношення $S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{3},\boldsymbol{x})=0$, то згiдно з лемою 2, будемо мати

$$\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B)_{q}\gg\|f_{3}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{3},\cdot)\|_{q}=\|f_{3}(\cdot)\|_{q}\asymp 2^{-nr_{1}}\|A_{\boldsymbol{\tilde{s}}}^{*}(\cdot)\|_{q}\asymp$$

$$\asymp 2^{-nr_{1}}2^{n\left(1-\frac{1}{q}\right)}=2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}.$$

У випадку $1<q<\theta<\infty$ розглянемо функцiю

$$f_{4}(\boldsymbol{x})=2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\boldsymbol{x}).$$

Покажемо, що $f_{4}\in S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$. Маємо

$$\|f_{4}(\cdot)\|_{S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B}\asymp\left(\sum\limits_{s\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{4},\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}=$$

$$=2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 1.$$

Врахувавши, що за рахунок вибору функцiй $f_{4}$ виконується спiввiдношення $S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{4},\boldsymbol{x})=0$, будемо мати

$$\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B)_{q}\gg\|f_{4}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{4},\cdot)\|_{q}=\|f_{4}(\cdot)\|_{q}.$$

Оскiльки, як було показано вище $f_{4}\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$, а за умовами теореми ${r_{1}>1-\frac{1}{q}}$, то, згiдно з теоремою A, $f_{4}\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$. Для $\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}$ покладемо

$$\Delta(\boldsymbol{s})=\Big{\{}\boldsymbol{x}:2^{-s_{j}-1}\leqslant x_{j}<2^{-s_{j}},\ j=\overline{1,d}\Big{\}},$$

$\Delta(\boldsymbol{s})\cap\Delta(\boldsymbol{s}^{\prime})=\varnothing$, якщо $\boldsymbol{s}\neq\boldsymbol{s}^{\prime}$, тодi за теоремою В (Лiтлвуда–Пелi) будемо мати

$$\|f_{4}(\cdot)\|_{q}\gg\Bigg{\|}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{4},\cdot)|^{2}\right)^{\frac{1}{2}}\Bigg{\|}_{q}\geqslant$$

$$\geqslant\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{4},\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{q}}.$$

Скориставшись оцiнкою (16) та лемою Д, останню оцiнку можемо продовжити таким чином

$$\|f_{4}(\cdot)\|_{q}\gg 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{q}}\gg$$

$$\gg 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}(q-1)}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp$$

$$\asymp 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}2^{n\frac{q-1}{q}}n^{\frac{d-1}{q}}=2^{-n\left(r_{1}-\left(1-\frac{1}{q}\right)\right)}n^{(d-1)\left(\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}\right)}$$

Насамкiнець розглянемо випадок $\theta=\infty$ i, вiдповiдно, функцiю

$$f_{5}(\boldsymbol{x})=2^{-nr_{1}}\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\boldsymbol{x}).$$

Покажемо, що $f_{5}\in S_{1,\infty}^{\boldsymbol{r}}B$. Маємо

$$\|f_{5}(\cdot)\|_{S_{1,\infty}^{\boldsymbol{r}}B}\asymp\sup\limits_{s\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{5},\cdot)\|_{1}=2^{-nr_{1}}\sup\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\|_{1}\ll 1.$$

Врахувавши, що для функцiй $f_{5}$ виконується спiввiдношення $S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{5},\boldsymbol{x})=0$, аналогiчно до того, як i в попередньому випадку, отримаємо

$$\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B)_{q}\gg\|f_{5}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{5},\cdot)\|_{q}=\|f_{5}(\cdot)\|_{q}\gg$$

$$\gg\Bigg{\|}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{5},\cdot)|^{2}\right)^{\frac{1}{2}}\Bigg{\|}_{q}\geqslant\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{5},\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp$$

$$\asymp 2^{-nr_{1}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{q}}\gg 2^{-nr_{1}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}(q-1)}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp$$

$$\asymp 2^{-nr_{1}}2^{n\frac{q-1}{q}}n^{\frac{d-1}{q}}=2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}n^{\frac{d-1}{q}}.$$

Оцiнки знизу встановлено. Теорему 2 доведено.

На завершення роботи зробимо деякi коментарi, щодо одержаних результатiв.

Точнi за порядком оцiнки величини (7) для класiв Нiкольського $S^{\boldsymbol{r}}_{1}H(\mathbb{R}^{d})$ в метрицi простору $L_{q}$ при $1\leqslant q<\infty$ (теорема 2) встановлено Wang Heping та Sun Youngsheng [5]. Зауважимо, що методи, якi використовувалися для встановлення оцiнок у теоремi 2 при $\theta=\infty$ дещо вiдрiзняються вiд методiв, якi застосовували Wang Heping та Sun Youngsheng. Результат теореми 1 є новим i для класiв Нiкольського, тобто у випадку $\theta=\infty$.

Знаходженню точних за порядком оцiнок величин (7) та (8) у схiдчастому гiперболiчному хрестi для ряду iнших значень параметрiв $p$, $\theta$ та $q$ присвяченi роботи [8], [11], [12]. Дослiдження класiв $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ з точки зору знаходження оцiнок iнших апроксимативних характеристик проводилися, зокрема, у роботах Wang Heping [6], [13], Hans-Jurgen Schmeisser, Winfried Sickel [14] та роботi [15].

Зауважимо, що бiльш iнтенсивно дослiджуються класи Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй як однiєї так i багатьох змiнних. Так, порядковi оцiнки наближення функцiй з даних класiв за допомогою тригонометричних полiномiв з номерами гармонiк iз схiдчастого гiперболiчного хреста встановлювалися в роботах В. М. Темлякова [9], [16], А. С. Романюка [17], [18], [19], Є М. Галєєва [20]. Бiльш детально з дослiдженнями класiв Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй, з точки зору знаходження порядкових оцiнок рiзних апроксимативних характеристик, можна ознайомитися в монографiї А. С. Романюка [21].

На даний час також iнтенсивно дослiджуються й узагальнення класiв Нiкольського–Бєсова з домiнуючою мiшаною похiдною. У цьому напрямi вiдзначимо роботи М. М. Пустовойтова [22], [23], Sun Yongsheng, Wang Heping [24], Н. В. Дерев’янко [25], С. А. Стасюка [26], С. А. Стасюка i С. Я. Янченка [27], С. Я. Янченка [28].

Contact information: Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01601, Kyiv, Ukraine.

E-mail: Yan.Sergiy@gmail.com