УДК 517.5

§1. Вступ

Нахай $C:=C[a,b]$ – простiр неперервних на $[a,b]$ функцiй $f:\,[a,b]\rightarrow\mathbb{R}$ з рiвномiрною нормою $\|f\|:=\|f\|_{[a,b]}:=\max\limits_{x\in[a,b]}|f(x)|,\ C^{q}:=\{f:\,f^{(q)}\in C\},\ q\in\mathbb{N},$ i нехай $\Delta^{3}:=\Delta^{3}[a,b]$ – множина функцiй $f\in C,$ що мають невiд’ємну третю роздiлену рiзницю в усiх наборах з чотирьох рiзних точок. Зауважимо, що якщо $f\in\Delta^{3},$ то $f\in C^{1}$ i $f^{\prime}$ опукла на $(a,b)$. Функцiї з $\Delta^{3}$ називаються 3-монотонними. Також, якщо $f\in C$ є тричi неперервно диференцiйованою на $(a,b),$ то $f\in\Delta^{3}$ тодi i тiльки тодi, коли $f^{\prime\prime\prime}(x)\geq 0,\ x\in(a,b).$

У статтi йдеться про наближення $f\in\Delta^{3}$ кубiчним сплайном, який теж з $\Delta^{3}$. А саме, ми доводимо Теорему 1.

Теорема 1. Нехай $\{a_{j}\}_{j=0}^{n}\ -$ набiр рiвновiддалених точок вiдрiзку $[a,b],$ а саме $\ a=a_{n}<a_{n-1}<...<a_{0}=b,\ h:=(b-a)/n.$ Якщо функцiя $f\in\Delta^{3},$ то iснують набiр $\{b_{j}\}_{j=0}^{n}$ точок $[a,b]$ такий, що

$$|a_{j}-b_{j}|\leq 3h/2,\quad|b_{j}-b_{j-1}|\geq h/2,$$

i кубiчний сплайн $s\in C^{1}$ з вузлами в точках $b_{j}$ такий, що

$$s\in\Delta^{3},$$

$$\left\|f-s\right\|_{[a_{j},a_{j-1}]}\leq c\,\omega_{4}\left(f,h,[a_{j+4},a_{j-5}]\cap[a,b]\right),\quad j=1,...,n,$$

а отже,

$$\|f-s\|\leq c\,\omega_{4}\left(f,h,[a,b]\right),$$

де $\omega_{4}\left(f,t,[\cdot,\cdot]\right)$ – $4$-й модуль гладкостi $f,\ a_{\nu}=a,\ \nu>n,$ та $a_{\nu}=b,\ \nu<0.$

Тут i надалi $c$ позначають додатнi абсолютнi сталi, що можуть бути рiзними, навiть, якщо вони стоять в одному рядку.

Теорема 1 є частинним випадком [1], де, зокрема, побудовано i сплайн для оцiнки з модулем гладкостi Дiтцiана-Тотiка 4-го порядку. В статтi, пропонується простiша, нiж у [1], конструкцiя сплайна. Вiн, на вiдмiну вiд [1], представлений сумою усiченiх степеневих функцiй, а отже, може бути використаний для побудови 3-монотонного многочлена, що наближатиме функцiю як у (3).

Зауважимо, що навiть питання про справджуванiсть поточкового аналогу (3), тобто оцiнки

$$|f(x)-s(x)|\leq c\,\omega_{4}\left(f,\frac{1}{n^{2}}+\frac{\sqrt{1-x^{2}}}{n},[-1,1]\right),\quad x\in[-1,1],$$

є на сьогоднi вiдкритим для 3-монотонного наближення (здається, що вiдповiдь тут буде негативною, а функцiя $x^{2}\text{\rm sign}(x)\in\Delta^{3}$ буде контрприкладом, хоча ми не придiляємо цьому уваги у статтi). Також зауважимо, що неможливо замiнити $\omega_{4}$ на $\omega_{k},\ k>4,$ у (3) (див. Шведов [2]). Бiльш того, вiдповiднi оцiнки для 3-монотонного наближення у $L_{p}$ нормi з $p<\infty,$ не є вiрними навiть з $\omega_{3}$ замiсть $\omega_{4}$ (див. Коновалов, Левiатан [3] i Бондаренко, Примак [4, Зауваження 5]).

Що стосується $q$-монотонного наближення з $q>3,$ то тут (3) невiрне також, навiть з $\omega_{3}$ замiсть $\omega_{4}$ (див. [1, Теорема 7.4]), хоча для $1$-монотонного i $2$-монотонного наближень вiдповiднi оцiнки справджуються. Таким чином, можна сказати, що оцiнка (3) є "граничною" мiж позитивними i негативними випадками у формозберiгаючому наближеннi, що розглядається. Розгорнутий огляд тематики див. в роботi Копотун, Левiатан, Примак, Шевчук [5].

Зауваження 1. Сплайн $s,$ з Теореми 1, iнтерполює $f$ у $a$ i $b,$ але, взагалi кажучи, це не iнтерполяцiйний (у своїх вузлах) сплайн степеня 3. Грубо кажучи, лише "мала" частина його вузлiв залежить вiд $f,$ тодi як решта є точками розбиття $a_{j}.$ Крiм того, точки $a_{j}$ можуть бути "майже рiвновiддаленими", див. Зауваження 2 у кiнцi статтi.

Iсторiя 3-монотонного наближення сплайнами є наступною. Позначимо

$$I:=[-1,1],\quad\|\cdot\|:=\|\cdot\|_{I},\quad\omega_{4}\left(f,t\right):=\omega_{4}\left(f,t,I\right),\quad\rho_{n}(x):=\frac{1}{n^{2}}+\frac{\sqrt{1-x^{2}}}{n}.$$

Нехай $[a,b]=I.$ Для $f\in\Delta^{3}\cap C^{2},$ Коновалов i Левiатан [6] були першими, хто побудував квадратичний сплайн $s_{1}\in\Delta^{3}$ з $n$ рiвномiрними вузлами такий, що

$$\left\|f-s_{1}\right\|\leq c\,n^{-2}\omega_{1}\left(f^{\prime\prime},1/n\right).$$

Примак [7] для $f\in\Delta^{3}$ побудував квадратичний сплайн $s_{2}\in\Delta^{3}$ з $n$ довiльними фiксованими вузлами такий, що, зокрема, для рiвномiрних вузлiв

$$\left\|f-s_{2}\right\|\leq c\,\omega_{3}\left(f,1/n\right).$$

З результiв Шевчука [8], Левiатана i Примака [9, 10] випливає iснування двох сплайнiв $s_{3}$ i $s_{4}$ з $\Delta^{3}\cap C^{3},$ обидва степеня 4 з $n$ рiвномiрними вузлами, таких, що

$$\left\|f-s_{3}\right\|\leq c\,n^{-3}\omega_{2}\left(f^{\prime\prime\prime},1/n\right),\quad n>4,\quad f\in\Delta^{3}\cap C^{3},$$

$$\left\|f-s_{4}\right\|\leq c\,n^{-1}\omega_{4}\left(f^{\prime},1/n\right),\quad n>N(f),\quad f\in\Delta^{3}\ (\subset C^{1}),$$

де $N(f)$ є сталою, що залежить вiд $f.$ Зазначимо, що остання нерiвнiсть є, взагалi кажучи, не вiрною для всiх $n>4.$

Нещодавно Бондаренко, Левiатан i Примак [11] довели першу (i, мабуть, остаточну за порядком наближення) поточкову оцiнку

$$|f(x)-S(x)|\leq c\,\omega_{3}\left(f,\rho_{n}(x)\right),\quad x\in I,$$

з $S,$ що є 3-монотонним квадратичним сплайном по $n$-му чебишевському розбиттi, i з $S,$ що є 3-монотонним многочленом степеня $\leq n$.

§2. Допомiжнi факти.

2.1. Нехай $\{a_{j}\}_{j=0}^{n}$ є множиною з $n+1$ фiксованих точок $a_{j}:\ a=a_{n}<a_{n-1}<...<a_{1}<a_{0}=b,\ \ n\in\mathbb{N}.$ Для кожного $j=q,...,n,\ q\in\mathbb{N},\ q\leq n,$ нехай $L_{q}(x;a_{j};g):=L(x;a_{j},...,a_{j-q};g)$ позначає многочлен Лагранжа степеня $\leq q$, який iнтерполює $g\in C$ у $a_{j},...,a_{j-q}.$

Покладемо

$$S_{q}:=S_{q}(x):=\left\{\begin{aligned} L(x;a_{q},...,a_{0};g),&\quad x\in[a_{q},b],\\ L(x;a_{j},...,a_{j-q};g),&\quad x\in[a_{j},a_{j-1}),\ \ j=q+1,...,n.\end{aligned}\right.$$

Для кожного $j=q,...,n,$ позначимо

$$\Psi_{q}(x,a_{j}):=\left\{\begin{aligned} 0,&\quad\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad x\leq a_{j},\\ \prod\limits^{j}_{k=j-q+1}(x-a_{k}),&\quad\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad x>a_{j},\end{aligned}\right.\quad\quad\Psi_{q}(x,a_{q-1}):\equiv 0.$$

Твердження [12]. Неперервний сплайн $S_{q}$ має на $[a,b]$ наспупне представлення

$$S_{q}(x)=L_{q}(x;a_{n};g)+\sum\limits_{j=q}^{n-1}[a_{j+1},a_{j},...,a_{j-q};g](a_{j-q}-a_{j+1})\Psi_{q}(x,a_{j}),$$

або еквiвалентно,

$$S_{q}(x)=L_{q-1}(x;a_{n};g)+\sum\limits_{j=q}^{n}[a_{j},a_{j-1},...,a_{j-q};g]\left(\Psi_{q}(x,a_{j})-\Psi_{q}(x,a_{j-1})\right),$$

де квадратнi дужки позначають роздiленi рiзницi $g.$

Для спрощення i не зменьшуючи загальностi, далi будемо розглядати $[a,b]=I$. Також, замiсть фiгуруючих вище довiльних фiксованих точок $\{a_{j}\}_{j=0}^{n}$ i замiсть рiвновiддалених точок $\{a_{j}\}_{j=0}^{n}$ у Теоремi 1, надалi вiзьмемо рiвновiддаленi, або "майже рiвновiддаленi" точки $\{x_{j}\}_{j=0}^{n},\ n\geq 3,\ -1=x_{n}<x_{n-1}<...<x_{0}=1.$ Позначимо

$$I_{j}:=I_{j,n}:=[x_{j,n},x_{j-1,n}],\quad h_{j}:=h_{j,n}:=x_{j-1,n}-x_{j,n},\quad j=1,...,n.$$

Для $a\in I,$ покладемо

$$\chi(x,a):=\left\{\begin{aligned} 0,\quad&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad x\leq a,\\ 1,\quad&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad x>a,\end{aligned}\right.\quad(x-a)_{+}^{r}:=(x-a)^{r}\,\chi(x,a),\quad r\in\mathbb{N}.$$

Будемо використовувати Твердження [12] тiльки для $q=3$ i $\{x_{j}\}_{j=0}^{n}$. Тобто

$$\Psi_{3}(x,x_{j})=(x-x_{j})(x-x_{j-1})(x-x_{j-2})\chi(x,x_{j})$$

i

$$S_{3}(x)=L_{3}(x;x_{n};g)+\sum\limits_{j=3}^{n-1}[x_{j+1},x_{j},x_{j-1},x_{j-2},x_{j-3};g](x_{j-3}-x_{j+1})\Psi_{3}(x,x_{j}),$$

або еквiвалентно,

$$S_{3}(x)=L_{2}(x;x_{n};g)+\sum\limits_{j=3}^{n}[x_{j},x_{j-1},x_{j-2},x_{j-3};g]\left(\Psi_{3}(x,x_{j})-\Psi_{3}(x,x_{j-1})\right).$$

Нагадаємо, якщо $g\in\Delta^{3},$ то $[a,b,c,d;g]\geq 0$ для будь-яких рiзних $a,b,c$ i $d.$ Зауважимо, що $S_{3}\notin\Delta^{3}$ навiть якщо $g\in\Delta^{3}.$

Будемо використовувати без спецiальних посилань нерiвнiсть Уiтнi $\left\|g-l_{3}\right\|_{[a,b]}\leq\omega_{4}\left(g,(b-a)/4,[a,b]\right),\ a<b,$ де $l_{3}$ – многочлен Лагранжа, що iнтерполює $g$ у $a,\ a+\frac{b-a}{3},\ b-\frac{b-a}{3}$ i $b.$ Зразу вiдзначимо, що нерiвностi

$$\left\|g-S_{3}\right\|_{I_{j}}\leq c\,\omega_{4}\left(g,h_{j},[x_{j},x_{j-3}]\right),\quad j=1,...,n,$$

випливають з (5) ($x_{-1}:=x_{-2}:=1$).

2.2. Доведемо допомiжну Лему 1, яка складає i самостiйний iнтерес, якщо розглядається функцiя $f$ з невiд’ємними роздiленими рiзницями порядку $q,\ q\geq 3.$ Для спрощення сформулюємо i доведемо Лему 1 для $q=3.$ Позначимо

$$\delta_{j}:=\delta_{j}(f):=[x_{j+1},x_{j},x_{j-1},x_{j-2},x_{j-3};f],\quad j=3,...,n-1.$$

$$\Delta_{j}:=\Delta_{j}(f):=[x_{j},x_{j-1},x_{j-2},x_{j-3};f],\quad j=3,...,n.$$

Для спрощення позначень у Лемi 1, обмежимо $j$ значеннями $\{5,4,3\}$ i нехай $x_{5}<x_{4}<...<x_{0}$ – будь-якi фiксованi точки з $\{x_{j}\}_{j=0}^{n}.$

Lemma 1. Якщо $f\in\Delta^{3},$ то

$$(x_{1}-x_{4})(x_{2}-x_{3})\Delta_{4}\leq(x_{2}-x_{5})(x_{3}-x_{4})\Delta_{5}+(x_{0}-x_{3})(x_{1}-x_{2})\Delta_{3}+$$

$$+2\left|\sqrt{(x_{2}-x_{5})(x_{2}-x_{4})\Delta_{5}(x_{0}-x_{3})(x_{1}-x_{3})\Delta_{3}}\right|=:A+2B.$$

Бiльш того, якщо $\Delta_{5}\leq\Delta_{4}\geq\Delta_{3},$ то

$$(x_{1}-x_{4})(x_{2}-x_{3})\Delta_{4}\geq\max\bigl{\{}(x_{0}-x_{3})(x_{1}-x_{2})\Delta_{3}-(x_{2}-x_{5})(x_{2}-x_{4}+x_{2}-x_{3})\Delta_{5},\$$

$$(x_{2}-x_{5})(x_{3}-x_{4})\Delta_{5}-(x_{0}-x_{3})(x_{2}-x_{3}+x_{1}-x_{3})\Delta_{3}\bigl{\}}=:\max\{C,D\}\geq A-2B.$$

Доведення. Використовуючи одно з представлень роздiлених рiзниць [13], (див. також у [14, с.14]), ми, для фiксованого $y\in(x_{3},x_{2}),$ запишемо

$$\Delta_{4}(f) =(x_{2}-x_{4})[x_{4},x_{3},y,x_{2};f]\Delta_{4}\bigl{(}(x-x_{3})(x-y)\chi(x,x_{3})\bigl{)}+$$

$$+(x_{1}-x_{3})[x_{3},y,x_{2},x_{1};f]\Delta_{4}\bigl{(}(x-y)(x-x_{2})\chi(x,y)\bigl{)}=$$

$$=\frac{y-x_{4}}{x_{1}-x_{4}}[x_{4},x_{3},y,x_{2};f]+\frac{x_{1}-y}{x_{1}-x_{4}}[x_{3},y,x_{2},x_{1};f],$$

$$\Delta_{5}(f) =\frac{y-x_{5}}{x_{2}-x_{5}}[x_{5},x_{4},x_{3},y;f]+\frac{x_{2}-y}{x_{2}-x_{5}}[x_{4},x_{3},y,x_{2};f],$$

$$\Delta_{3}(f) =\frac{y-x_{3}}{x_{0}-x_{3}}[x_{3},y,x_{2},x_{1};f]+\frac{x_{0}-y}{x_{0}-x_{3}}[y,x_{2},x_{1},x_{0};f].$$

Отже,

$$\Delta_{4}(f) =\frac{(y-x_{4})(x_{2}-x_{5})}{(x_{2}-y)(x_{1}-x_{4})}\Delta_{5}(f)-\frac{(y-x_{4})(y-x_{5})}{(x_{2}-y)(x_{1}-x_{4})}[x_{5},x_{4},x_{3},y;f]+$$

$$+\frac{(x_{1}-y)(x_{0}-x_{3})}{(y-x_{3})(x_{1}-x_{4})}\Delta_{3}(f)-\frac{(x_{1}-y)(x_{0}-y)}{(y-x_{3})(x_{1}-x_{4})}[y,x_{2},x_{1},x_{0};f].$$

Оскiльки $y\in(x_{3},x_{2})$ i $f\in\Delta^{3}$ ($[a,b,c,d;f]\geq 0$), то маємо

$$\Delta_{4}\leq\min_{x_{3}<y<x_{2}}\left\{\frac{(y-x_{4})(x_{2}-x_{5})}{(x_{2}-y)(x_{1}-x_{4})}\Delta_{5}+\frac{(x_{1}-y)(x_{0}-x_{3})}{(y-x_{3})(x_{1}-x_{4})}\Delta_{3}\right\}.$$

Знайшовши цей мiнiмум, бачимо, що $y_{\min}\in[x_{3},x_{2}]$ для будь-яких $\Delta_{5},\Delta_{3}\geq 0$ i тому ми пишемо (9), беручи до уваги збiжнiсть роздiлених рiзниць.

Доведемо першу нерiвнiсть у (10). Нехай $\max\{C,D\}=C.$ Припустимо обернене, що

$$(x_{1}-x_{4})(x_{2}-x_{3})\Delta_{4}<C.$$

З (11) маємо

$$\frac{(x_{2}-y)(x_{1}-x_{4})}{(y-x_{4})(x_{2}-x_{5})}\left(\Delta_{4}-\frac{(x_{1}-y)(x_{0}-x_{3})}{(y-x_{3})(x_{1}-x_{4})}\Delta_{3}\right)\leq\Delta_{5},\quad y\in(x_{3},x_{2}).$$

Разом з (12) це породжує

$$E_{1}\Delta_{4}:=\left((x_{1}-x_{4})(x_{2}-x_{3})+(x_{2}-x_{4}+x_{2}-x_{3})\frac{(x_{2}-y)(x_{1}-x_{4})}{y-x_{4}}\right)\Delta_{4}<$$

$$\left((x_{0}-x_{3})(x_{1}-x_{2})+(x_{2}-x_{4}+x_{2}-x_{3})\frac{(x_{2}-y)(x_{1}-y)(x_{0}-x_{3})}{(y-x_{4})(y-x_{3})(x_{1}-x_{4})}\right)\Delta_{3}=E_{2}\Delta_{3}.$$

Оскiльки $\{x_{j}\}_{j=0}^{n}$ є рiвновiддаленi, або "майже рiвновiддаленi" , тобто такi, що iснує $[a,b]\subset(x_{3},x_{2}),$ для якого $E_{1}\geq E_{2}>0$ з $y\in[a,b],$ то остання нерiвнiсть протирiчить нерiвностi $\Delta_{4}\geq\Delta_{3}$ (зазначимо, що $a$ i $b,$ як нулi деякої параболи, можуть бути росташованi дуже близько один до одного i у найгiршому випадку порушення рiвномiрностi точок $x_{j},$ $a=b$). Випадок $C<D$ доводиться аналогiчно.

Друга нерiвнiсть у (10) очевидна. Дiйсно, якщо $C\geq D,$ то $(x_{0}-x_{3})(x_{1}-x_{3})\Delta_{3}\geq(x_{2}-x_{5})(x_{2}-x_{4})\Delta_{5}$ i тому $A-2B\leq A-2|\sqrt{((x_{2}-x_{5})(x_{2}-x_{4})\Delta_{5})^{2}}|=C.$ Лему 1 доведено.

2.3. Зафiксуємо $n>3,\ j=3,...,n-1$ i будь-якi $a,c,b\in[x_{j+3},x_{j-5}]\cap I,\ a<c<b.$ Позначимо

$$\widehat{h}_{1}:=c-a,\quad\widehat{h}_{2}:=b-c,\quad\widetilde{h}_{1}:=b-x_{j}+b-x_{j-1}+b-x_{j-2},$$

$$\widetilde{h}_{2}:=(b-x_{j})(b-x_{j-1})+(b-x_{j})(b-x_{j-2})+(b-x_{j-1})(b-x_{j-2}),$$

$$\widetilde{h}_{3}:=(b-x_{j})(b-x_{j-1})(b-x_{j-2}).$$

Означимо функцiю $\varphi_{j}\in C^{1},$ спiвпадаючу з $\Psi_{3}(x,x_{j})$ майже скрiзь,

$$\varphi_{j}:=\varphi_{j}(x):=\varphi_{j}(x,a,c,b):=\alpha_{j}(x-a)_{+}^{3}+\beta_{j}(x-c)_{+}^{3}+\gamma_{j}(x-c)_{+}^{2}+(1-\alpha_{j}-\beta_{j})(x-b)_{+}^{3},$$

де

$$\alpha_{j}=\frac{\widetilde{h}_{1}\widehat{h}_{2}^{2}-2\widetilde{h}_{2}\widehat{h}_{2}+3\widetilde{h}_{3}}{3\widehat{h}_{1}^{2}(\widehat{h}_{1}+\widehat{h}_{2})},$$

$$\beta_{j}=\frac{\widetilde{h}_{1}\widehat{h}_{2}(\widehat{h}_{1}+\widehat{h}_{2})(2\widehat{h}_{1}-\widehat{h}_{2})-\widetilde{h}_{2}(\widehat{h}_{1}^{2}-2\widehat{h}_{2}^{2}+2\widehat{h}_{1}\widehat{h}_{2})-3\widetilde{h}_{3}(\widehat{h}_{2}-\widehat{h}_{1})}{3\widehat{h}_{1}^{2}\widehat{h}_{2}^{2})},$$

$$\gamma_{j}:=\widetilde{h}_{1}-3\alpha_{j}(\widehat{h}_{1}+\widehat{h}_{2})-3\beta_{j}\widehat{h}_{2}.$$

Зауважимо, що

$$\varphi_{j}(x)=\int\limits_{-1}^{x}\int\limits_{-1}^{t}\varphi_{j}^{\prime\prime}(u)dudt.$$

Коментар. Числа $\alpha_{j}$ i $\beta_{j}$ обранi з двох вiдповiдних умов так, щоб мати (13) (перша робить рiвним нулю добуток всiх коефiцiєнтiв бiля $(x-\cdot)^{1}$ у представленнi $\Psi_{3}$ сумою $(x-\cdot)^{r},\ r=0,1,2,3,$ а друга робить те саме з усiма вiльними коефiцiєнтами, включаючи той, що утворюється першою умовою).

Таким чином,

$$\varphi_{j}(x,a,c,b)=\Psi_{3}(x,x_{j}),\quad x\in I\setminus[\min\{a,x_{j}\},b]=:I\setminus\widehat{I}_{j},$$

i якщо $h_{j}\leq\widehat{h}_{1}<10h_{j}$ i $h_{j}\leq\widehat{h}_{2}<10h_{j},$ то

$$\left\|\Psi_{3}(\cdot,x_{j})-\varphi_{j}\right\|=\left\|\Psi_{3}(\cdot,x_{j})-\varphi_{j}\right\|_{\widehat{I}_{j}}\leq c\,h_{j}^{3}.$$

§3. Доведення Теореми 1.

Конструкцiя кубiчного 3-монотонного сплайну

3.1. Скрiзь надалi $f\in\Delta^{3}.$ Нехай $n>4.$ Для кожного $j=4,...,n-1$ позначимо $\Lambda_{j}:=(x_{j-3}-x_{j})\Delta_{j}$ i якщо

$$\Delta_{j+1}\leq\Delta_{j}>\Delta_{j-1},$$

то будемо писати $j\in W.$ Для кожного $j\in W$ позначимо точку

$$d_{j}:=\frac{(x_{j}+x_{j-1})\Lambda_{j+1}+(x_{j-1}+x_{j-2})\Lambda_{j}+(x_{j-2}+x_{j-3})\Lambda_{j-1}}{2(\Lambda_{j+1}+\Lambda_{j}+\Lambda_{j-1})},$$

що є центром параболи

$$P_{j}(x):=\Lambda_{j+1}(x-x_{j})(x-x_{j-1})+\Lambda_{j}(x-x_{j-1})(x-x_{j-2})+\Lambda_{j-1}(x-x_{j-2})(x-x_{j-3})=$$

$$=\bigl{(}\Lambda_{j+1}+\Lambda_{j}+\Lambda_{j-1}\bigl{)}(x-d_{j})^{2}+H_{j},$$

де $H_{j}:=\Lambda_{j+1}(d_{j}-x_{j})(d_{j}-x_{j-1})+\Lambda_{j}(d_{j}-x_{j-1})(d_{j}-x_{j-2})+\Lambda_{j-1}(d_{j}-x_{j-2})(d_{j}-x_{j-3}).$ Беручи до уваги першу нерiвнiсть у (10), нехай "майже рiвновiддаленi"  $x_{j}$ є такi, що

$$d_{j}\in I_{j-1},\quad j\in W$$

(для рiвновiддалених $x_{j}$ таке включення гарановано). Введемо

$$Z:=\left\{j-1,j-2:\ j\in W\right\}$$

(тобто, всi пари iндексiв, що вiдповiдають кiнцям промiжку у (17)). Використовуючи (9) i (10), легко перевiрити, що

$$\overline{H}_{j}\geq H_{j}\geq 0,\quad j\in W,$$

де $\overline{H}_{j}$ є найбiльшим значенням $H_{j},$ коли $\Lambda_{j}(x_{j-2}-x_{j-1})=\Lambda_{j+1}(x_{j-1}-x_{j})+\Lambda_{j-1}(x_{j-3}-x_{j-2}).$ Аналогiчно, якщо у (9) ми маємо рiвнiсть, то $H_{j}=0.$

Нехай

$$D:=\left\{d_{j}:\ j\in W\right\}.$$

Вiдзначимо, що точки з $D$ розташованi на розбиттi $x_{j}$ при наймнi через один iнтервал. Iншими словами, для будь-якого $j\in W,$ iндекси $j\pm 1,$ що вiдповiдають розбиттю $x_{j},$ не належать $W$ (у гiршому випадку тiльки $j\pm 2$ можуть бути у $W$). Зокрема, беручи до уваги (17), зауважимо, що якщо будь-яке

$$j\in\left\{3,4,...,n-1\right\}=:J$$

є таким, що $\Delta_{j+1}\leq\Delta_{j},$ то завжди $(x_{j},x_{j-1})\cap D=\emptyset,$ а якщо воно таке, що $\Delta_{j+1}>\Delta_{j},$ то завжди $(x_{j-1},x_{j-2})\cap D=\emptyset.$ Останнi два зауваження будуть використовуватися без спецiальних посилань.

Позначимо

$$V:=J\setminus\bigl{(}W\cup\left\{j-1:\ j\in W\right\}\bigl{)}.$$

Замiтимо, що $V=\left\{j:\ j-1\in J\setminus Z\right\}.$

Введемо

$$Y:=\left\{y_{i}\right\}_{i=0}^{k}:=\left\{x_{j}:\ j\in(J\cup\{1,2\})\setminus Z\right\}\cup D\cup\{-1,1\},$$

де точки $y_{i}$ перенумеровано у зворотньому порядку i $n-[n/3]-1\leq k\leq n.$

Далi, для кожного $j\in J,$ введемо нову функцiю $\Psi_{j}=\Psi_{j}(x)\in C^{1}.$ Для кожного $j\in V,$ через $i(j)$ позначимо такий iндекс $i,$ при якому $y_{i}=x_{j-1},$ i покладемо

$$\Psi_{j}(x):=\left\{\begin{aligned} \varphi_{j}(x,y_{i(j)},y_{i(j)-1},y_{i(j)-2}),&\quad\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad\Delta_{j+1}\leq\Delta_{j},\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\ \ \,\hfill(19)\\ \varphi_{j}(x,y_{i(j)+2},y_{i(j)+1},y_{i(j)}),&\quad\text{\T2A\cyrii\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrk\T2A\cyrsh\T2A\cyre.}\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\quad\hfill(20)\end{aligned}\right.$$

Для кожного $j\in W,$ через $i^{*}(j)$ позначимо такий iндекс $i,$ при якому $y_{i}=d_{j},$ i покладемо

$$\Psi_{j}(x):=\varphi_{j}(x,y_{i^{*}(j)+1},y_{i^{*}(j)},y_{i^{*}(j)-1}),$$

$$\Psi_{j-1}(x):=\varphi_{j-1}(x,y_{i^{*}(j)+1},y_{i^{*}(j)},y_{i^{*}(j)-1}).$$

Означення $\Psi_{j},\ j\in J,$ завершено. Покладемо

$$\Psi_{2}(x):=\Psi_{3}(x,x_{2})=0,\quad\Psi_{n}(x):=\Psi_{3}(x,x_{n})=(x-x_{n})(x-x_{n-1})(x-x_{n-2}).$$

Таким чином, неперервно диференцiйовний на $I$ кубiчний сплайн

$$s(x):=L_{3}(x;x_{n};f)+\sum\limits_{j=3}^{n-1}\delta_{j}(f)\,(x_{j-3}-x_{j+1})\,\Psi_{j}(x),$$

або еквiвалентно,

$$s(x):=L_{2}(x;x_{n};f)+\sum\limits_{j=3}^{n}\Delta_{j}(f)\,\left(\Psi_{j}(x)-\Psi_{j-1}(x)\right),$$

має свої вузли лише в $Y$.

3.2. Доведем (3). Оскiльки

$$h_{j^{*}}\leq|y_{i}-y_{i-1}|<4\,h_{j^{*}},\quad j=1,...,k,$$

де $h_{j^{*}}$ є довжина будь-якого найблищого до $y_{i}$ промiжку $I_{j}$ (з двох можливих), то оцiнка (3) випливає з (8), (6), (23), (14), (15) i оцiнки

$$\left|\delta_{j}\right|\leq c\frac{\omega_{4}(f,h_{j})}{h_{j}^{4}},\quad j=3,...,n-1,$$

див., наприклад, [14, с.54]. А саме, якщо $x\in I_{j^{*}},$ то

$$\left|f(x)-s(x)\right|\leq\left|f(x)-S_{3}(x)\right|+\left|S_{3}(x)-s(x)\right|\leq$$

$$\leq c\,\omega_{4}(f,1/n)+\sum\limits_{j=3}^{n-1}|\delta_{j}|(x_{j-3}-x_{j+1})\left|\Psi_{3}(x,x_{j})-\Psi_{j}(x)\right|=$$

$$=c\,\omega_{4}(f,1/n)+\sum\limits_{j=\max\{3,j^{*}-5\}}^{\min\{n-1,j^{*}+4\}}|\delta_{j}|(x_{j-3}-x_{j+1})\left|\Psi_{3}(x,x_{j})-\Psi_{j}(x)\right|\leq c\,\omega_{4}(f,1/n).$$

Отже, оцiнку (3) доведено с одночасним доведенням (2).

Покажимо (1), тобто перевiремо, що $s^{\prime\prime}(x)$ неспадає на $I.$ Заувжимо, що в усiх $\Psi_{j},$

$$\text{\rm sign}\gamma_{j}=\left\{\begin{aligned} 1,&\quad\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad\Delta_{j+1}\leq\Delta_{j},\\ -1,&\quad\text{\T2A\cyrii\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrk\T2A\cyrsh\T2A\cyre,}\end{aligned}\right.\quad\quad j\in J.$$

Це буде зручно побачити разом з наступним. Нехай $j\in V^{+}\ (V^{-}),$ якщо справджується (19) ((20)), вiдповiдно, тобто $V=V^{+}\cup V^{-}.$ Беручи до уваги (25), замiтимо, що у $\Psi_{j}$ з $j\in V^{+},\ \ \alpha_{j}+\beta_{j}\geq 0$ завдяки рiвновiддаленому, або "майже рiвновiддаленому" розбиттю $x_{j},$ тодi як $\alpha_{j}\geq 0$ завжди (для всiх $x_{j}$). Обидва числа (тобто, $\alpha_{j}+\beta_{j}$ i $\alpha_{j}$) $\leq 1.$ Аналогiчно, якщо $j\in V^{-},$ то $\alpha_{j}\leq 1$ завдяки $x_{j},$ тодi як $\alpha_{j}+\beta_{j}\leq 1$ завжди. Обидва числа $\geq 0.$ Будемо використовувати цi чотири зауваження зi спецiальним посиланням $(*).$

Зауваження 2. Саме цi симетричнi умови, разом з (17) i Лемою 1, накладають обмеження на розбиття $x_{j}.$ Для рiвновiддалених точок вони гарантовано виконуються, на вiдмiну, скажiмо, вiд чєбишевського розбиття бiля кiнцiв iнтервалу (у центральнiй частинi чєбишевського розбиття теж все добре).

Стосовно чисел $\alpha_{j}$ i $\alpha_{j}+\beta_{j}$ у (21) а також $\alpha_{j-1}$ i $\alpha_{j-1}+\beta_{j-1}$ у (22), замiтемо, що вони суттєво залежать тiльки вiд розташування центрального вузла $y_{i^{*}(j)}=d_{j}.$ А саме, якщо $d_{j}$ знаходиться бiля правого кiнця $I_{j-1}$ (див. (17)), то $\alpha_{j}$ i $\alpha_{j}+\beta_{j}$ "хорошi" , тобто задовольняють $(*)$ з $j\in V^{+},$ тодi як $1\leq\alpha_{j-1}+\beta_{j-1}<1.5$ "поганi"  (тобто не задовольняють $(*)$) i $0\leq\alpha_{j-1}<0.5,$ iнакше (якщо бiля лiвого кiнця) $\alpha_{j-1}$ i $\alpha_{j-1}+\beta_{j-1}$ "хорошi" , тодi як $-0.5<\alpha_{j}\leq 0$ i $1\leq\alpha_{j}+\beta_{j}<1.5$ "поганi". (Фактично, $1.5$ i $-0.5$ це грубi числа.) Будемо посилатись на "поганi"  властивостi через $(**)$.

Таким чином, з (24) i (26) зразу помiтимо, що

$$s^{\prime\prime}(y_{i}-)\leq s^{\prime\prime}(y_{i}+),\quad y_{i}\in Y.$$

Далi зазначимо, що суму у (24) зручно розглядати у спадному порядку, тобто вiд $n$ до $3,$ як i дивитися на неспаднiсть $s^{\prime\prime}$ а нi на невiд’ємнiсть $s^{\prime\prime\prime}$ на кожному $(y_{i},y_{i-1}).$ Переконаємося, що

$$s^{\prime\prime}(x)\nearrow,\quad x\in(y_{i},y_{i-1}),\ i=1,...,k.$$

Нехай $a_{j}\ (b_{j})$ позначає найменший (найбiльший) вузол з трьох вузлiв кожної $\Psi_{j},$ вiдповiдно. Замiтемо, що

$$\Psi_{j}^{\prime\prime}(x)-\Psi_{j-1}^{\prime\prime}(x)=\left\{\begin{aligned} 0,&\quad\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad x\in(-\infty,a_{j}],\\ 2(x_{j-3}-x_{j}),&\quad\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad x\in[b_{j-1},+\infty),\end{aligned}\right.\quad\quad j=4,...,n.$$

Видiлемо з (24) три доданки

$$\Delta_{j+1}\bigl{(}\Psi_{j+1}^{\prime\prime}(x)-\Psi_{j}^{\prime\prime}(x)\bigl{)}+\Delta_{j}\bigl{(}\Psi_{j}^{\prime\prime}(x)-\Psi_{j-1}^{\prime\prime}(x)\bigl{)}+\Delta_{j-1}\bigl{(}\Psi_{j-1}^{\prime\prime}(x)-\Psi_{j-2}^{\prime\prime}(x)\bigl{)}=:\overline{P}_{j}^{\prime\prime}(x),$$

i розглянемо

$$x\in(y_{i(j)+1},y_{i(j)})\cup(y_{i(j)},y_{i(j)-1})=:\widetilde{I}_{i(j)+1}\cup\widetilde{I}_{i(j)}=:\overline{I}_{i(j)}.$$

Маємо три приципових ситуацiї: 1) якщо $j+1\in V^{-},$ то $j\in V;$ 2) якщо $j+1\in V^{+},$ то $j\in V^{+}$ (i нiколи до $V^{-}$); 3) $j+1\in V\cup\{\nu-1:\ \nu\in W\},\ \ j\in W,\ \ j-2\in V\cup W.$ Першi два випадки є подiбнi, тому перевiремо тiльки другий. Зауважимо, що $\Psi_{j+1}$ i $\Psi_{j}$ мають тiльки два спiльних вузла $y_{i(j)}$ i $y_{i(j)-1}.$ Беручи до уваги (30) i (19), запишемо

$$s^{\prime\prime}(x)=A(x-y_{i(j)})+B=A(x-x_{j-1})+B\nearrow,\quad x\in\widetilde{I}_{i(j)},$$

де $A\geq(\Delta_{j+1}-\Delta_{j+2})(\alpha_{j+1}+\beta_{j+1})+(\Delta_{j}-\Delta_{j+1})\alpha_{j}\geq 0$ завдяки тому, що $\Delta_{j+2}\leq\Delta_{j+1}\leq\Delta_{j}$ разом з $(*),$ а $B$ є невiд’ємна стала оскiльки є (29).

Для отримання (28), у складному випадку 3), скористаємося тим, що "хорошi" властивостi $(*)$ у сумi з "поганими"  $(**)$ будь-що разом дадуть (28). Бiльш точно, беручи до уваги (14) i (15), розглянемо для (31) три головнi спiввiдношення (13), (18) i (25). Нагадаємо, у цьому випадку $y_{i(j)}=y_{i^{*}(j)}=d_{j}.$ Завдяки (13) маємо

$$\int\limits_{-1}^{x}\int\limits_{-1}^{t}\overline{P}_{j}^{\prime\prime}(u)dudt=P_{j}(x)\chi(x,d_{j}),\quad x\in I\setminus\overline{I}_{i^{*}(j)},$$

i бiльш того,

$$\int\limits_{-1}^{x}\ \overline{P}_{j}^{\prime\prime}(t)dt=P_{j}^{\prime}(x)\chi(x,d_{j}),\quad x\in I\setminus\overline{I}_{i^{*}(j)}.$$

Оскiльки $\overline{P}_{j}^{\prime\prime}(x)$ має тiльки три вузли i, бiльш того, центральний це $d_{j}$ (тобто, центр $P_{j}$), то рiвностi (33) i (32) з $H_{j}\geq 0$ не можуть бути вiрними обидвi разом одночасно без (28), див. також (27). У якостi додаткового зауваження, скажимо, що нерiвнiсть (25) дає достатнi вiдстанi мiж цими трьома вузлами, щоб сформувати досить гарно обмежене число $\overline{H}_{j}$ (див. (18)) у (32) без того, щоб зруйнувати (28) на $\overline{I}_{i^{*}(j)}$. Твердження (28), а отже i (1), доведено. Теорему 1 доведено.