Internal energy of many-boson system with three- and four-particle direct correlations taken into account
Abstract
In this paper we calculate kinetic, potential and full energy with three- and four-particle direct correlations taken into account at wide temperature region on the base of the density matrix of the interacting Bose-particles [I. O. Vakarchuk, O. I. Hryhorchak, Journ. Phys. Stud. 3, 3005 (2009)]. In the low temperature limit the obtained expression for the full energy is equal to the wellknown expression for ground state energy in the approximation of ‘‘two sums over the wave vector’’. The results of this work can be applied for the numeric calculation of the heat capacity of liquid 4He in order to check the theoretical and experimental results quantatively, especially in the -transition region.
1 Вступ
Розрахунок внутрiшньої енергiї такої багатобозонної системи, як рiдкий 4He має доволi давню iсторiю. Великою мiрою це пов’язано iз прагненням теоретично описати -подiбний хiд кривої теплоємностi в околi точки фазового переходу. Першi кроки були зробленi в напрямi наближеного обчислення енергiї основного стану i енергетичного спектру цiєї системи ще Боголюбовим [1] майже сiмдесят рокiв тому. Пiзнiше вiн разом iз Зубарєвим у роботi [2] знайшли хвильову функцiю основного стану, а також хвильовi функцiї нижнiх збуджених рiвнiв для слабонеiдеального бозе-газу з допомогою методу колективних змiнних.
В границi зникаюче малої взаємодiї енергiя основного стану бозе-системи була вперше коректно знайдена в роботi [3]. Розрахунок проводився з використанням псевдотенцiалу.
Дослiдження термодинамiчних функцiй основного стану рiдкого 4He, зокрема внутрiшньої енергiї, в наближеннi вищому, нiж наближення Боголюбова, було проведено в рядi робiт [4, 5, 6, 7]. Завдяки цим роботам було показано, що врахування три- та чотиричастинкових кореляцiй покращує значення для енергiї основного стану.
Трохи згодом в роботах [8, 9] з допомогою двочасових температурних функцiй Грiна були отриманi вирази для термодинамiчних функцiй рiдкого 4He в широкотемпературному дiапазонi.
В пiдходi колективних змiнних термодинамiчнi функцiї багатобозонної системи в широкотемпературнiй областi були знайденi в роботi [10]. Розрахунок проводився за допомогою уcереднення з матрицею густини взаємодiючих бозе-частинок в наближеннi парних кореляцiй. Узгодження з експериментальними даними отриманих результатiв для кiнетичної, потенцiальної та повної енергiї є досить добрим [11, 12, 13, 14], однак неповним. Це великою мiрою пов’язано з тим, що для матрицi густини було взято лише наближення парних кореляцiї. Для бiльш точних результатiв потрiбно врахувати три- та чотиричастинковi кореляцiї. Як вiдомо [15, 16], їх внесок в значення термодинамiчних функцiй може виявитися досить значним. Врахування внескiв три- i чотиричастинкових кореляцiй у внутрiшню енергiю багатобозонної системи i є предметом цiєї роботи.
Вивчення термодинамiчних властивостей 4He сьогоднi проводиться не тiльки для рiдкого[19, 18, 17] чи газоподiбного стану [20], багато робiт присвяченi i твердому стану [25, 24, 23, 22, 21]. Активно вивчається термодинамiка плiвок [28, 26, 27] та сумiшей [30, 29], а також поведiнка 4He в рiзних середовищах [33, 32, 31].
Варто також зауважити, що важливе значення у дослiдженнi властивостей рiдкого 4He та вивченнi його термодинамiчних функцiй вiдiграють чисельнi методи розрахунку, зокрема такi як: дифузiйний метод Монте Карло (дослiдження основного стану) [36, 35, 34], метод Монте-Карло з використанням iнтегралiв за траекторiями [37, 39, 38] чи функцiй Грiна [40], ‘‘незмiщений’’ метод Монте-Карло (unbiased Monte Carlo) [41]. При застосуваннi згаданих чисельних методiв постає проблема задання мiжатомного потенцiалу взаємодiї в гелiї. Для цього в рiзний час використовували потенцiал Слетера-Кiрквуда[42], Ленарда-Джонса [44, 43], Азiза-Сламана [45, 46]. Застосовують також потенцiали, якi враховують багаточастинковi кореляцiї, зокрема тричастинковi [47]. Корисним також є потенцiал Аксильрода-Теллера [48], який враховує диполь-диполь-дипольнi взаємодiї та аналiтичний потенцiал Парiша-Дикстри [49]. Iнший пiдхiд до цiєї проблеми був запропований у роботах [8, 50], де мiжатомний потенцiал взаємодiї був вiдновлений за експериментальними даними. Результатами саме цього пiдходу ми скористаємося для проведення чисельних розрахункiв в цiй роботi.
В наших попереднiх статтях [51, 52, 53] були знайденi матриця густини, статистична сума, дво-, три- i чотиричастинковi структурнi фактори в широкому iнтервалi температур iз врахуванням прямих три- та чотиричастинкових кореляцiй. Отриманi результати стали основою розрахунку виразiв для кiнетичної, потенцiальної i повної енергiя багатобозонної системи в наближеннi ‘‘двох сум ха хвильовим вектором’’. Чисельний розрахунок термодинамiчних функцiй проводився з урахуванням ранiше знайденої ефективної маси [54]. Отриманий вираз для повної енергiї в границi низьких температур узгоджується з уже вiдомим результатом [4].
2 Енергiя, розрахована на основi матрицi густини взаємодiючих бозе-частинок без видiлення матрицi густини iдеального бозе-газу
В роботi [52] була знайдена статистична сума багатобозонної системи в наближеннi ‘‘двох сум за хвильовим вектором’’ iз врахуванням прямих три- та чотиричастинкових кореляцiй на основi матрицi густини взаємодiючих бозе-частинок без вiдiлення матрицi густини iдеального бозе-газу у наступному виглядi:
(1) | |||||
де
(2) |
(3) |
— це коефiцiєнт Фур’є енергiї парної взаємодiї мiж частинками, — обернена температура. Явнi вирази для величин , , наведенi у роботi [51, 53].
Якщо скористатися виразом (1) для статистичної суми i згiдно з формулою
(4) |
знайти внутрiшню енергiю багатобозонної системи в наближеннi ‘‘двох сум за хвильовим вектором’’, то виявиться, що в границi низьких температур вона поводиться правильно i переходить у вже вiдомий [4] вираз, натомiсть в границi високих температур дає некоректнi результати. Це пов’язано з тим, що i статистична сума, якою ми скористалися для розрахунку, не переходить у класичний вираз при високих температурах, як це було показано ранiше [52]. Для того, щоб отримати коректний вираз для енергiї, який би давав правильнi результати як в границi низьких, так i в границi високих температур, потрiбно розрахунок енергiї проводити з матрицею густини взаємодiючих бозе-частинок iз видiленою матрицею густини iдеального бозе-газу.
3 Енергiя, розрахована на основi матрицi густини взаємодiючих бозе-частинок з видiленою матрицею густини iдеального бозе-газу
Середню енергiю системи безспiнових бозе-частинок з координатами можна записати наступним чином:
(5) |
де — гамiльтонiан вказаної системи, — оператор кiнетичної, а — потенцiальної енергiї:
(6) |
(7) |
Усереднення проводиться з матрицею густини взаємодiючих бозе-частинок iз врахуванням прямих три- i чотиричастинкових кореляцiй iз видiленою матрицею густини iдеального бозе-газу:
(8) |
де — матриця густини невзаємодiючих бозе-частинок, — фактор, який враховує парнi кореляцiї, а — фактор, який враховує прямi три- i чотиричастинковi кореляцiї.
де пiдсумовування за означає пiдсумовування за всiма перестановками координат частинок. Вираз для величини U має наступний вигляд:
(9) | |||||
де iндекси пробiгають значення . Значення вiдповiдає присутностi штриха бiля вiдповiдної величини, а значення — вiдсутностi;
(10) | |||||
(11) | |||||
(12) |
Явнi вирази для величин є доволi громiздкими i наведенi у роботi [53].
4 Середня кiнетична енергiя
Скористаємося результатами роботи [10] i запишемо вираз для кiнетичної енергiї в наступний спосiб:
(13) |
де
(14) |
Застосувавши теорму Блоха: до написаного вище виразу, знайдемо, що середнє
(15) |
яке у прийнятому нами наближеннi ‘‘двох сум за хвильовим вектором’’ можна подати у виглядi:
(16) |
Перший доданок у написаному виразi був знайдений в роботi [10], а середнє має такий змiст:
(17) |
Це середнє вже було знайдене в роботi [53]:
(18) | |||||
де вiд величини залежать лише парний i тричастинковий структурнi фактори iдеального бозе-газу.
В результатi для величини отримаємо такий вираз:
(19) | |||||
Тепер перейдiмо до розрахунку наступних середнiх i , вираз для яких легко записати, скориставшись результатами роботи [10]:
Якщо перейти до представлення колективних змiнних, то для величин i отримаємо наступнi вирази:
(20) | |||||
(21) | |||||
Знак середнього тут знову має змiст усереднення з матрицею густини взаємодiючих бозе-частинок iз врахуванням прямих три- та чотиричастинкових кореляцiй:
Зауважимо також, що
(22) | |||||
(23) |
(24) |
де
(25) |
Явнi вирази для величин , , наведенi в Додатку 1. Величини , , були знайденi ранiше [53].
5 Середня потенцiальна енергiя
В представленнi колективних змiнних потенцiальна енергiя (7) запишеться так:
(29) |
Беручи до уваги явний вигляд для величини [53], а також рiвнiсть
(30) |
для середнього значення потенцiальної енергiї отримаємо наступний вираз:
(31) | |||||
З написаного вище виразу потрiбно виключити величину . Зробити це можна з допомогою рiвностi [10]:
(32) |
де — швидкiсть першого звуку в бозе-системi при температурi абсолютного нуля, — кiлькiсть частинок, — маса частинки, — енергiя основного стану в наближеннi ‘‘двох сум за хвильовим вектором’’. Вираз для ми отримаємо трохи згодом i покажемо, що вiн збiгається з вiдомим результатом [4].
Отож для величини будемо мати:
Тут — це густина бозе-системи. Явнi вирази для величин наведенi в Додатку 2.
Якщо тепер зi знайдених середнiх , , видiлити тiльки внески вiд парних кореляцiй i додати їх, то ми отримаємо вираз для середньої енергiї в наближеннi парних кореляцiй, який збiгається з уже вiдомим [10]:
(33) | |||||
6 Кiнетична, потенцiальна i повна енергiя в границi низьких температур
В границi низьких температур парний структурний фактор iдеального бозе-газу рiвний одиницi, а його похiдна по оберненiй температурi рiвна нулю. Враховуючи вiдомi вирази для дво- i тричастинкового структурного фактора в границi низьких температур [53], а також те, що
(34) |
де
(35) |
(36) | |||||
(37) |
для середньої кiнетичної енергiї в границi низьких температур знайдемо такий вираз:
(38) | |||||
Аналогiчно, для середньої потенцiальної енергiї будемо мати:
(39) | |||||
Додавши вирази для середнiх значень кiнетичної i потенцiальної енергiй та провiвши необхiднi перетворення, ми отримаємо величину середнього значення повної енергiї в границi низьких температур в такому виглядi:
(40) | |||||
Цей вираз для основного стану багатобозонної системи збiгається зi знайденим ранiше [4].
7 Кiнетична, потенцiальна i повна енергiя в границi високих температур
В границi високих температур парний, три- i чотиричастинковий структурнi фактори багатобозонної системи переходять у вiдповiднi вирази для iдеального бозе-газу, а всi внески вiд три- i чотиричастинкових кореляцiй стають рiвними нулю [53]. Тому пошук значення кiнетичної енергiї в границi високих температур зводиться до наступної задачi:
(41) |
оскiльки всi iншi доданки у згаданiй вище границi рiвнi нулю. Вираз (41) мiстить величину ( — це хiмiчний потенцiал), яка називається активнiсть. Умову для її визначення можна записати цим рiвнянням:
(42) |
де — число частинок в бозе-системi. В границi високих температур , тому написану вище умову можна подати в такий спосiб:
(43) |
Переходячи в цiй рiвностi вiд пiсумовування до iнтегрування, будемо мати:
(44) |
Звiдси
(45) |
Пiдставивши щойно отриманий результат у рiвнiсть (41), провiвши вiдповiднi спрощення i перейшовши вiд пiдсумовування до iнтегрування, знайдемо, що
(46) |
Ми отримали результат, котрий збiгається з виразом для iдеального газу.
Для значення середньої потенцiальної енергiї в границi високих температур будемо мати:
(47) |
оскiльки
(48) |
Об’єднуючи отриманi результати, для внутрiшньої енергiї багатобозонної системи в границi високих температур здобудемо такий вираз:
(49) |
який збiгається з результатом роботи [55].
8 Чисельнi розрахунки
Для чисельного розрахунку внутрiшньої енергiї рiдкого 4He скористаємося знайденими виразами для (19), (28) i (31). Величину будемо шукати за наведеною вище формулою (5). Щоб виконати поставлену задачу потрiбно вiд пiдсумовування перейти до iнтегрування за вiдомим правилом [56]:
(50) |
У нашому випадку двох сум це правило стане дещо складнiшим:
(51) |
де — це рiвноважна густина бозе-системи. Для такої квантової рiдини як вона рiвна Å-3; швидкiсть першого звуку в рiдкому при нулi температур м/с [57].
При чисельних розрахунках кiнетичної, потенцiальної i повної внутрiшньої енергiї у виразах, якi вiдтворюють наближення парних кореляцiй, ми використовували ефективну масу атома 4He в рiдинi [54], натомiсть у виразах, якi мiстять двi суми за хвильовим вектором, стоїть ‘‘гола’’ маса. Обгрунтування такого пiдходу наведено в роботi [53].
9 Висновок
В цiй роботi були знайденi вирази для кiнетичної, потенцiальної та повної енергiї в наближеннi ‘‘двох сум за хвильовим вектором’’ iз врахуванням прямих три- i чотиричастинкових кореляцiй в широкотемпературнiй дiлянцi. В границi низьких температур для внутрiшньої енергiї ми отримали вже вiдоме значення [4]. Цi самi слова будуть актуальними i по вiдношенню до границi високих температур. Отриманi вирази є доволi громiздкими. Для їх аналiзу були застосованi чисельнi методи i в результатi здобуто графiчне представлення температурної залежностi кiнетичної, потенцiальної i повної енергiї рiдкого 4He. Результати, якi ми отримали в наближеннi ‘‘двох сум за хвильовим вектором’’ краще узгоджуються з експериментальними даними в порiвняннi з наближенням парних кореляцiй.
10 Додаток 1
(53) | |||||
В написаних вище виразах введенi такi позначення:
11 Додаток 2
Лiтература
- [1] N. N. Bogoliubov, J. Phys. (USSR) 9, 23 (1947).
- [2] Н. Н. Боголюбов, Д. Н. Зубарєв, Журн. эксп. и теор. физ. 28,129 (1955).
- [3] K.A. Brueckner, K.Sawada, Phys.Rev. 106,1117 (1957).
- [4] И. А. Вакарчук, И. Р. Юхновський, Теор. мат. физ. 40,100 (1979); И. А. Вакарчук, О. Л. Гонопольський, И. Р. Юхновський, Теор. мат. физ. 41,77 (1979).
- [5] И.А. Вакарчук, Теор.мат.физ. 65 , 285 (1985); 80,439 (1989); 82, 438 (1990).
- [6] И.А. Вакарчук. П.А.Глушак, Теор.мат.физ. 75, 101 (1988); I. О. Вакарчук, П. А. Глушак, Укр. фiз. журн. 41, 569 (1996).
- [7] П. А. Глушак. Исследование равновесных свойств сверхтекучево гелия-4 при низьких температурах. Кандидатская диссертация. Львов (1992).
- [8] I. O. Vakarchuk, V. V. Babin, A. A. Rovenchak, J. Phys. Stud. 4, 16 (2000);
- [9] I. O. Vakarchuk, A. A. Rovenchak, J. Phys. Stud. 5, 126 (2001); 4, 431 (2001).
- [10] I. О. Вакарчук, Р. О. Притула, А. А. Ровенчак, Журн. фiз. досл. 11, 259 (2007).
- [11] W. L. McMillan, Phys. Rev. A 138, 442 (1965).
- [12] D. Schiff, L. Verlet, Phys. Rev. 160, 208 (1967).
- [13] V. F. Sears, Phys. Rev. B 28, 5109 (1983).
- [14] V. F. Sears, R. D. McCarty, D. G. Friend, NIST Technical Note 1334 (1998).
- [15] Г. Темперли, Дж. Роулисона, Дж. Рашбрука, Физика простих жидкостей (Мир, Москва, 1971).
- [16] К. Крокстон, Физика жидкого состояния (Мир, Москва, 1978).
- [17] H. J. Maris, D. O. Edwards, J. Low. Temp. Phys, 129, 1 (2002).
- [18] T. Lindenau, M. L. Ristig, J. W. Clark, K. A. Gernoth, J. Low. Temp. Phys, 129, 143 (2002).
- [19] D. A. Sergatskov, A. V. Babkin, S. T. P. Boyd, R. A. M. Lee, R. V. Duncan, J. Low. Temp. Phys, 134, 517 (2004).
- [20] S. M. Mosameh, A. S. Sandouqa, H. B. Ghassib, B. R. Joudeh, J. Low. Temp. Phys, 175, 523 (2014).
- [21] B. Krishnamachari and G. V. Chester, Phys. Rev. B 61, 9677 (2000).
- [22] Frédéric Caupin, Tomoki Minoguchi, J. Low. Temp. Phys, 134, 181 (2004).
- [23] E.Kim, M. H. W. Chan, Science 305,1941, (2004); Phys. Rev. Lett. 97,115302, (2006).
- [24] R. B. Hallock, M. W. Ray, Y. Vekhov, J. Low. Temp. Phys, 169, 264 (2012).
- [25] M. H. W. Chan, R. B. Hallock, L. Reatto, J. Low. Temp. Phys, 172, 317 (2013).
- [26] C. E. Campbell, B. E. Clements, E. Krotscheck, and M. Saarela, Phys. Rev. B, 55 3769 (1997)
- [27] Manuel Diaz-Avila, Mark O. Kimball, Francis M. Gasparini, J. Low. Temp. Phys, 134, 613 (2004).
- [28] R. H. Anderson, David Z. Li, M. D. Miller, J. Low. Temp. Phys, 169, 291 (2012).
- [29] R. Folk, G. Moser, J. Low. Temp. Phys, 150, 689 (2008);
- [30] Gunaranjan Chaudhry, J. G. Brisson, J. Low. Temp. Phys, 155, 235 (2009); 158, 806 (2010).
- [31] J. A. Lipa, M. Coleman, D. A. Stricker, J. Low. Temp. Phys, 124, 443 (2001).
- [32] Ali Shams, J. L. DuBois, H. R. Glyde, J. Low. Temp. Phys, 145, 357 (2006).
- [33] M. C. Gordillo, J. Boronat, J. Low. Temp. Phys., 171, 606 (2013).
- [34] J. Boronat, M. C. Gordillo, J. Casulleras, J. Low. Temp. Phys, 126, 199 (2002).
- [35] I. Bešlić, L. Vranješ Markić, S. Kilić, J. Low. Temp. Phys, 143, 257 (2006).
- [36] S. A. Vitiello, J. Low. Temp. Phys, 162, 154 (2011).
- [37] D. M. Ceperley, Rev. Mod. Phys. 67, 279 (1995).
- [38] J. Boronat, K. Sakkos, E. Sola, J. Casulleras, J. Low. Temp. Phys, 148, 845 (2007).
- [39] R. Rota, J. Boronat, J. Low. Temp. Phys, 162, 146 (2011).
- [40] M. H. Kalos, Phys. Rev. 128, 1791 (1962).
- [41] S. Moroni, M. Boninsegni, J. Low. Temp. Phys, 136, 129 (2004).
- [42] J. C. Slater, J. G. Kirkwood, Phys. Rev. 37, 682 (1931).
- [43] Kunimasa Miyazaki and I. M. de Schepper, Phys. Rev. E, 63, 060201(R) (2001).
- [44] J. Egger, E. Krotscheck, R. E. Zillich, J. Low. Temp. Phys, 165, 275 (2011).
- [45] R. A. Aziz, M. J. Slaman, J. Chem.Phys. 94, 8047 (1991).
- [46] R. A. Aziz, M. J. Slaman, A. Koide, A. R. Allnatt, W. J. Meath, Mol. Phys. 77, 321 (1992).
- [47] J. Boronat, J. Casulleras, Phys. Rev. B. 49, 8920(1994).
- [48] B. M. Axilrod, E. Teller, J. Chem. Phys. 11, 299 (1943).
- [49] C. A. Parish, C. E. Dykstra, J. Chem. Phys. 9, 7618 (1994).
- [50] A. А. Ровенчак, Самоузгоджений розрахунок мiжатомних потенцiалiв та термодинамiчних функцiй гелiю-4 в надплиннiй та нормальнiй фазах. Кандидатська дисертацiя. Львiв (2003).
- [51] I. О. Вакарчук, О. I. Григорчак, Журн. фiз. досл. 3, 3005 (2009).
- [52] I. О. Вакарчук, О. I. Григорчак, Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя фiзична. 46, 3 (2011).
- [53] I. О. Вакарчук, О. I. Григорчак, arXiv:1506.03707 (2015).
- [54] I. О. Вакарчук, О. I. Григорчак, В. С. Пастухов, Р. О. Притула, arXiv:1506.03317 (2015).
- [55] I. O. Vakarchuk, J. Phys. Stud. 8, 223 (2004).
- [56] I. Вакарчук, Вступ до проблеми багатьох тiл (Львiвський нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка, Львiв, 1999).
- [57] R. J. Donnelly, C. F. Barenghi, J. Phys. Chem. Ref. Data, 27, 6 (1998).