Степеневi ряди та ряди Лорана
в алгебрi комплексних кватернiонiв
Taylor’s and Laurent’s expansions of -monogenic mappings taking values in the algebra of complex quaternion are obtained and singularities of these mappings are classified.
В алгебре комплексных кватернинионов получены тейлоровские и лорановские разложения -моногенных отображений, классифицированы их особые точки.
1. Вступ. Нехай — алгебра кватернiонiв над полем комплексних чисел
, базис якої складається з одиницi алгебри i елементiв
для яких виконуються наступнi правила множення:
|
|
|
Розглянемо в алгебрi iнший базис , розклад
елементiв якого в базисi має вигляд
|
|
|
де — уявна комплексна одиниця. Таблиця множення в новому базисi
набуває вигляду
|
|
|
Норма кватернiона
визначається рiвнiстю
|
|
|
(1) |
а
одиниця алгебри в цьому базисi є сумою iдемпотентiв: .
Розглянемо лiнiйнi функцiонали та покладаючи
|
|
|
|
|
|
Нехай
|
|
|
при — трiйка лiнiйно незалежних векторiв над полем дiйсних чисел (див. [1, с. 223]).
Це означає, що рiвнiсть
|
|
|
виконується тодi i тiльки тодi,
коли .
Видiлимо в алгебрi лiнiйну оболонку над полем дiйсних чисел
породжену векторами Областi
тривимiрного простору поставимо у вiдповiднiсть область в .
Введемо позначення Тепер елемент можна подати у
виглядi , i згiдно визначення (1)
|
|
|
(2) |
Позначимо через . Вiдмiтимо, що в подальшому iстотним є припущення:
.
Очевидно, що воно має мiсце тодi i тiльки тодi, коли
хоча б одне з чисел у кожнiй з пар , належить
.
Неперервне вiдображення (або ) називається
право--моногенним
(або лiво--моногенним) в областi
, якщо (або )
диференцiйовне за Гато у кожнiй точцi цiєї областi, тобто якщо для
кожного iснує елемент
(або ) алгебри
такий,
що виконується рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
Iз розкладу резольвенти (див. [6])
|
|
|
випливає, що точки якi вiдповiдають необоротним
елементам , лежать на прямих
|
|
|
|
|
|
в просторi . Прямим поставимо у вiдповiднiсть конгруентнi їм прямi в .
В роботах [2] — [4] для рiзних класiв функцiй кватернiонної змiнної встановлено аналоги класичних результатiв комплексного аналiзу, зокрема, доведено аналоги iнтегральних теорем Кошi, iнтегральної формули Кошi, теореми Морера та дослiджено розклади в степеневi ряди i ряди Лорана.
В роботi [5] для -моногенних вiдображень отримано аналоги iнтегральної теореми Кошi для криволiнiйного i поверхневого iнтегралiв та аналог iнтегральної формули Кошi.
В цiй роботi отримано розклади -моногенних вiдображень в ряди Тейлора i Лорана, а також здiйснено класифiкацiю особливих точок згаданих вiдображень.
2. Степеневi ряди i -моногеннi вiдображення.
Безпосереднє застосування способу розкладу голоморфних функцiй, що базується на розкладi в ряд ядра Кошi (див., наприклад,
[7, с. 107]), до право--моногенного в областi вiдображення
,
дозволяє отримати його розклад в степеневий ряд
|
|
|
(3) |
в кулi з центром у фiксованiй точцi
меншого радiуса, нiж вiдстань вiд точки до межi
; тут
|
|
|
а визначена в роботi [5]. Це пов’язано з тим, що в
нерiвностi константа
не може бути замiнена одиницею.
Проте, використовуючи представлення право--моногенного вiдображення
через аналiтичнi
функцiї комплексної змiнної, покажемо, що право--моногенне вiдображення в кулi
радiуса
з центром в довiльнiй точцi
подається у виглядi ряду (3).
Розглядаючи питання про розклад -моногенних вiдображень
i в степеневий ряд, без
обмеження загальностi будемо вважати, що область є обмеженою.
Нехай — довiльна фiксована точка областi i
, де
через позначено межу областi в .
Вiзьмемо кулю в радiуса з центром в точцi .
Позначимо через
i
точки комплексної площини, якi вiдповiдають точцi
за формулами i ,
а через i — областi в
, на якi куля вiдображається
вiдповiдно функцiоналами i .
Нехай , де через
i позначено
вiдповiдно межi областей
i . Через i позначимо круги радiуса в
комплекснiй площинi з центрами вiдповiдно в точках i
.
Покажемо, що представлення (див. [6])
|
|
|
(4) |
де i — деякi голоморфнi в
функцiї, а i — деякi
голоморфнi в функцiї, дозволяє отримати розклад право--моногенного
вiдображення в степеневий ряд
|
|
|
(5) |
в областi ,
а представлення
|
|
|
(6) |
де i — деякi голоморфнi в
функцiї, а i — деякi
голоморфнi в функцiї, дозволяє отримати розклад лiво--моногенного
вiдображення в степеневий ряд
|
|
|
(7) |
в областi .
Оскiльки за побудовою область є
опуклою в напрямку прямих i , то в нiй право--моногенне вiдображення подається у виглядi
(4), а лiво--моногенне вiдображення подається у виглядi
(6).
Теорема 1. Нехай , вiдображення — право--моногенне, а — лiво--моногенне в
довiльнiй обмеженiй областi i
. Тодi в областi вiдображення
подається у виглядi суми абсолютно збiжного степеневого ряду
(5), в якому
|
|
|
(8) |
i — коефiцiєнти рядiв Тейлора функцiй
|
|
|
(9) |
якi мiстяться у представленнi
(4) вiдображення при ,
а подається у виглядi суми абсолютно збiжного степеневого ряду
(7), в якому
|
|
|
(10) |
i — коефiцiєнти рядiв Тейлора функцiй
|
|
|
(11) |
якi мiстяться у представленнi
(6) вiдображення при .
Доведення. Оскiльки у представленнi (4) функцiї голоморфнi в крузi
, а функцiї , голоморфнi в крузi
, то у вiдповiдних кругах ряди
(9) абсолютно збiжнi. Тодi при всiх
рiвнiсть (4)
набуває вигляду
|
|
|
|
|
|
Звiдси, враховуючи спiввiдношення
|
|
|
(12) |
для всiх i , приходимо до розкладу
(5), коефiцiєнти якого визначаються рiвнiстю
(8), при цьому ряд (5)
абсолютно збiгається в областi . Повнiстю аналогiчно доводиться рiвнiсть (7). Теорему доведено.
Тепер так, як i для голоморфних функцiй комплексної змiнної (див.,
наприклад, [7, с. 118]), встановлюється наступна теорема
єдиностi для -моногенних вiдображень, якi визначенi в областi
i приймають значення в алгебрi .
Теорема 2. Якщо два право--моногеннi вiдображення
,
в довiльнiй
областi спiвпадають в деякому околi
довiльної внутрiшньої точки областi , то вони тотожно
рiвнi у всiй областi .
Аналогiчна теорема справедлива i для
лiво--моногенних вiдображень.
Зазначимо, що спiвпадання вiдображень i на множинi точок, яка мiстить хоча б одну граничну точку областi , є недостатнiм для тотожної рiвностi цих вiдображень у всiй областi . Так, наприклад, значення -моногенних в вiдображень i спiвпадають для всiх , проте не спiвпадають тотожно.
3. Ряди Лорана i класифiкацiя особливих точок -моногенних вiдображень. Розглянемо питання про розклад право--моногенного вiдображення
i лiво--моногенного вiдображення
в ряд Лорана вiдносно точки , вважаючи, що
вiдображення задане в необмеженiй областi
|
|
|
Теорема 3. Нехай . Тодi кожне право--моногенне вiдображення
в областi
подається в нiй у виглядi суми абсолютно збiжного ряду
|
|
|
(13) |
де коефiцiєнти визначаються формулами (8), в яких — коефiцiєнти рядiв Лорана функцiй
|
|
|
(14) |
якi мiстяться в розкладi
(4) вiдображення ,
а лiво--моногенне вiдображення
подається в областi
у виглядi суми абсолютно збiжного ряду
|
|
|
(15) |
де коефiцiєнти визначаються формулами (10), в яких — коефiцiєнти рядiв Лорана функцiй
|
|
|
(16) |
якi мiстяться в розкладi (6) вiдображення при . При цьому
при в рiвностях (13), (15) визначається рiвнiстю .
Доведення. Оскiльки в поданнi (4) функцiї голоморфнi в кiльцi
, а функцiї ,
голоморфнi в кiльцi
то ряди
(14) у вiдповiдних кiльцях абсолютно
збiжнi. Використовуючи розклади (14), рiвнiсть
(4) набуває вигляду
|
|
|
|
|
|
Тепер, враховуючи спiввiдношення (12), якi
виконуються при всiх цiлих значеннях , отримуємо розклад
вiдображення в абсолютно збiжний в областi ряд
(13), коефiцiєнти якого визначаються
рiвностями (8). Повнiстю аналогiчно доводиться розклад у ряд Лорана лiво--моногенного вiдображення (6). Теорему доведено.
Сукупнiсть членiв ряду Лорана (13) (або (15)) з
невiд’ємними степенями називають його правильною частиною, а
сукупнiсть членiв цього ряду з вiд’ємними степенями — головною частиною ряду Лорана.
Компактифiкуємо алгебру , додаючи до неї нескiнченно
вiддалену точку , до якої прямує кожна послiдовнiсть
, де
, у випадку
коли хоча б одна з послiдовностей , ,
, збiгається до нескiнченно вiддаленої точки розширеної
комплексної площини.
Припустимо тепер, що право--моногенне вiдображення
i лiво--моногенне вiдображення
заданi в областi
|
|
|
Позначимо через
Справедлива наступна теорема.
Теорема 4. Нехай .
Якщо розклад (13) вiдображення :
1) не мiстить головної частини, то вiдображення має
скiнченнi границi
|
|
|
(17) |
2) мiстить лише скiнченне число доданкiв у головнiй частинi,
то хоча б при одному значеннi або вiдображення
має нескiнченнi границi
|
|
|
(18) |
в усiх точках
;
3) мiстить нескiнченне число доданкiв у головнiй частинi, то хоча б при одному значеннi вiдображення або має нескiнченну границю,
або не має нi скiнченної, нi нескiнченної границi в усiх точках
.
Аналогiчнi твердження справедливi для
лiво--моногенних вiдображень.
Доведення. Вiдображення в областi
подається у виглядi (4), де функцiї
голоморфнi в проколотому околi
точки ,
а функцiї , голоморфнi в проколотому околi
точки
.
Розглянемо випадок, коли розклад (13) не
мiстить головної частини, тобто має вигляд (5). При
цьому коефiцiєнти рядiв Лорана (14)
пов’язанi з коефiцiєнтами ряду (5) спiввiдношеннями
(8), з яких, в силу рiвностей при
, слiдують рiвностi при всiх
вiд’ємних iндексах . Отже, ряди Лорана
(14) в околах вiдповiдних точок
, є рядами Тейлора своїх сум i тому функцiї
, , , з рiвностi (4) є
голоморфними у вiдповiдних областях чи
. Тому вiдображення (4) має
скiнченнi границi (17) в усiх точках
.
Розглянемо тепер випадок, коли головна частина розкладу
(13) мiстить лише скiнченне число
доданкiв, тобто в
(13) тiльки скiнченне число вiдмiнних
вiд нуля коефiцiєнтiв при вiд’ємних . Тодi iз
спiввiдношень (8), якi пов’язують
коефiцiєнти рядiв Лорана (14) з
коефiцiєнтами ряду (13), випливає, що
всi головнi частини рядiв (14) не
мiстять нескiнченної кiлькостi доданкiв i головна частина хоча б
одного з них вiдмiнна вiд тотожного нуля. Тому точка не
є iстотно особливою точкою для функцiй , а точка
— для функцiй i , але хоча б одна з функцiй ,
, , має полюс у вiдповiднiй точцi. Звiдси випливає, що
хоча б одна з функцiй ,
, , має нескiнченну границю
при чи при ,
тобто границя (18) є також нескiнченною
при або .
Розглянемо, нарештi, випадок, коли головна частина розкладу
(13) мiстить нескiнченно багато
вiдмiнних вiд нуля членiв, тобто iснує нескiнченно багато
вiдмiнних вiд нуля коефiцiєнтiв при вiдємних . Тодi iз
спiввiдношень (8) випливає, що головна
частина хоча б одного з рядiв (14)
мiстить нескiнченно багато доданкiв, а це, в свою чергу, означає,
що або точка є iстотно особливою для функцiй чи , або
точка є iстотно особливою, принаймнi, для однiєї з
функцiй: чи . Тому вiдображення не може мати
скiнченної границi в усiх точках множини
, але вона може мати в цих
точках нескiнченну границю.
Так, наприклад, якщо — полюс функцiї i iстотно особлива точка функцiї , а
— iстотно особлива точка функцiй , , то функцiя
має нескiнченну границю в точцi , а отже, границя
(18) є нескiнченною в усiх
точках .
У випадку, коли, наприклад, , , i точка є
iстотно особливою для функцiї , вiдображення не має нi
скiнченної, нi нескiнченної границi
(18) в усiх точках
. Теорему доведено.
Поняття усувної особливої точки, полюса або iстотно особливої
точки для -моногенного в областi вiдображення вводяться так, як i
вiдповiднi поняття для голоморфних функцiй в комплекснiй площинi
(див., наприклад, [7, с. 135]). А саме, точка
називається:
1) усувною особливою точкою вiдображення , якщо iснує скiнченна границя
|
|
|
2) полюсом функцiї , якщо iснує нескiнченна
границя
|
|
|
3) iстотно особливою точкою вiдображення , якщо вiдображення
не має нi скiнченної, нi нескiнченної границi при
i .
Повнiстю аналогiчно данi поняття вводяться i для лiво--моногенних вiдображень .
З теореми 1 випливає, що iзольована
особлива точка у -моногенного вiдображення може бути лише усувною, а у
випадку, коли вiдображення має неусувну особливiсть в точцi
, особливими є всi точки хоча б однiєї з множин
або .
Лiтература
-
[1]
Plaksa S. A., Pukhtaievych R. P. Constructive description of monogenic
functions in n-dimensional semi-simple algebra // An. Şt. Univ. Ovidius
Constanţa. — 2014. — 22, No. 1. — P. 221–235.
-
[2]
Moisil G. C., Theodoresco N. Functions holomorphes dans
l’espace // Mathematica (Cluj). — 1931. — 5. — P. 142—159.
-
[3]
Sudbery A. Quaternionic analysis // Math. Proc. Camb. Phil. Soc. — 1979. —
85. — P. 199—225.
-
[4]
Gentili G., Stoppato C., Struppa D. Regular Functions of a
Quaternionic Variable // Springer Monographs in Mathematics. — 2013.
-
[5]
Shpakivskyi V. S., Kuzmenko T. S. Integral theorems for the quaternionic -monogenic mappings //
accepted to An. Şt. Univ. Ovidius
Constanţa, http://arxiv.org/pdf/1412.5320v1.pdf
-
[6]
Шпакiвський В. С., Кузьменко Т. С. Про один клас кватернiонних вiдображень //
прийнята до друку в Укр. мат. журн., http://arxiv.org/pdf/1412.5142v1.pdf.
-
[7]
Шабат Б. В. Введение в комплексный анализ. — М.: Наука, 1976. — Ч.1. — 320 с.