ВАРIЯЦIЙНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ
ВIЛЬНОЇ РЕЛЯТИВIСЬКОЇ ДЗИҐИ

(Iнститут прикладних проблем механiки i математики
iм. Я. С. Пiдстригача НАН України,
вул. Наукова, 3б, Львiв 79060
e-mail: matsyuk@lms.lviv.ua, romko.b.m@gmail.com
)

Показуємо, що добре знанi рiвняння руху першого порядку (за спiном, iмпульсом та координатою) для релятивiської дзиґи є рiвнозначними до рiвнянь третього порядку Матiсона усюди на поверхнi додаткової в’язi Матiсона-Пiранi. Опiсля розглядаємо цi рiвняння третього порядку в пласко́му просторi-часi та й винаходимо функцiю Ляґранжа для них. Коли дозволити фiзичну iнтерпретацiю усiєї множини екстремалей, то як наслiдок вiдкриємо цiлий спектр власної маси релятивiської дзиґи, параметризований значеннями власного моменту.

Редакцiя отримала статтю 11 листопада 2005 р. footnotetext: PACS numbers 04.25.-g, 03.30.+p, 03.65.Sq, 45.10.Db

1 Вступ

Поведiнку крутької буцiм-клясичної частки, надiленої скiсним тензором Sij=S[ij]superscript𝑆𝑖𝑗superscript𝑆delimited-[]𝑖𝑗S^{ij}=S^{{\left[{ij}\right]}}, можна описати вiдомою системою рiвнянь (гляди, наприклад, [1])

P˙i=12RjkliujSklsuperscript˙𝑃𝑖12subscriptsuperscript𝑅𝑖𝑗𝑘𝑙superscript𝑢𝑗superscript𝑆𝑘𝑙\displaystyle\dot{P}^{i}=-{}\dfrac{1}{2}R^{i}_{jkl}u^{j}S^{kl} (1)
S˙ij=PiujPjui.superscript˙𝑆𝑖𝑗superscript𝑃𝑖superscript𝑢𝑗superscript𝑃𝑗superscript𝑢𝑖\displaystyle\dot{S}^{ij}=P^{i}u^{j}-P^{j}u^{i}{\rm.} (2)

Цих рiвнянь недосить для знаходження свiтової лiнiї частки. Тому їх доповнюють рiжними додатковими умовами. Часто послуговуються умовою Тульчиєва

PjSij=0.subscript𝑃𝑗superscript𝑆𝑖𝑗0P_{j}S^{ij}=0{\rm.} (3)

Ми ж використовуватимемо умову Матiсона-Пiранi

ujSij=0.subscript𝑢𝑗superscript𝑆𝑖𝑗0u_{j}S^{ij}=0{\rm.} (4)

Рiжницю мiж умовами (3) i (4) трактуємо як рiжницю мiж способами встановлення залежности помiж змiнними 𝐏𝐏{\rm{\bf P}} та 𝐮𝐮{\rm{\bf u}}. Перехiд вiд швидкости до iмпульсу можна оцiнювати як впровадження фазового простору. У варiяцiйному численнi такий перехiд називають (узагальненим) перетворенням Лєжандра. Ми виконаємо цю проґраму в пласко́му просторi-часi. Додаткова умова Матiсона-Пiранi дозволить доволi швидко перейти до варiяцiйної форми рiвняння свiтової лiнiї частки. Вiдповiдна функцiя Ляґранжа задасть шукане перетворення Лєжандра. Правда, на цiй дорозi пiдвищиться порядок похiдних у варiяцiйному рiвняннi. Таким чином, йде мова про формалiзм механiки Остроградського.

Факт пiдвищення порядку похiдних у рiвняннi, яке описує динамiку просторових координат релятивiської дзиґи, зiстав наголошений ще у 1945му роцi Вайсенгофом [2] у його поклику на статтю Матiсона [3]. Матiсон, додатково послуговуючись в’яззю (4), отримав для свiтової лiнiї дзиґи в ґравiтацiйному полi таке рiвняння:

mu˙i=u¨jSij12RjkliujSkl.𝑚superscript˙𝑢𝑖subscript¨𝑢𝑗superscript𝑆𝑖𝑗12subscriptsuperscript𝑅𝑖𝑗𝑘𝑙superscript𝑢𝑗superscript𝑆𝑘𝑙m\dot{u}^{i}=\ddot{u}_{j}S^{ij}-{\frac{{1}}{{2}}}R^{i}_{jkl}u^{j}S^{kl}{\rm.} (5)

Побутує думка, що рiвняння (5) не є рiвнозначне до системи рiвнянь (12). Ми покажемо, що рiвнозначнiсть зберiгається усюди на поверхнi (4).

Повертаючись до вiльної дзиґи, ми запропонуємо варiяцiйне узагальнення рiвняння третього порядку (5), яке дозволить „розморозити“ значення „00“ iнтеґрала руху (в пласко́му просторi)

𝐬𝐮𝐮,𝐬𝐮norm𝐮{\frac{{{\rm{\bf{{s}}}}\cdot{\rm{\bf u}}}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}}}}{\rm,} (6)

де значком 𝐬𝐬{\rm{\bf{{s}}}} позначений деякий чотири-вектор „спiну“ (вертуна). Тiльки в цьому „розмороженнi“ i полягатиме нерiвнозначнiсть мiж узагальненим рiвнянням руху вiльної дзиґи (26) i системою (1, 2, 4) без ґравiтацiї. Наша тактика полягає в тiм, щоби, отримавши в пласко́му просторi варiяцiйне рiвняння третього порядку (26), яке мiстить усi розв’язки системи рiвнянь (5, 2, 4) при Rjkli=0subscriptsuperscript𝑅𝑖𝑗𝑘𝑙0R^{i}_{jkl}=0, i яке ми власне називаємо узагальненим, вiдважитись розглядати i всi решта розв’язкiв такого узагальненого рiвняння. Виявляється, що ця решта розв’язкiв не виходить за межi неперервного спектру iнтеґрала руху (6). Цiєї властивостi не добитись, просто вiдкидаючи умову (4) i залишаючись при рiвняннi (5). Можна сказати, що „розмороження“ iнтеґрала (6) є рiвнозначним до варiяцiйної модифiкацiї рiвняння (5). При цьому виявляється, що уся множина розв’язкiв узагальненого рiвняння складається з таких i тiльки з таких свiтових лiнiй, яких можна iнтерпретувати як рухи крутьких часток з деякою позiрною масою

m=μ(1(𝐬𝐮)2𝐬2𝐮2)3/2.𝑚𝜇superscript1superscript𝐬𝐮2superscript𝐬2superscript𝐮23/2m=\mu\left({1-{\frac{{\left({{\rm{\bf{{s}}}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)^{2}}}{{{\rm{\bf{{s}}}}^{2}{\rm{\bf u}}^{2}}}}}\right)^{{\raise 2.1097pt\hbox{${3}$}\!\mathord{\left/{\vphantom{{3}{2}}}\right.\kern-1.2pt}\!\lower 2.1097pt\hbox{${2}$}}}{\rm.} (7)

Частки з масою mμ𝑚𝜇m\neq\mu рухаються так, щоби чотири-вектор „спiну“ 𝐬𝐬{\rm{\bf{{s}}}}, завдяки iнтеґраловi руху (6), утворював постiйний кут з напрямом чотири-швидкости.

2 Рiвняння Матiсона

Розглянемо деякi рiвнозначнi перетворення системи рiвнянь (1, 2, 4).

Твердження. В областi 𝐮20superscript𝐮20{\rm{\bf u}}^{2}\neq 0 рiвняння (2) алґебрично рiвнозначне таким двом:

𝐮2Pi(𝐏𝐮)ui=ujS˙ijsuperscript𝐮2superscript𝑃𝑖𝐏𝐮superscript𝑢𝑖subscript𝑢𝑗superscript˙𝑆𝑖𝑗\displaystyle{\rm{\bf u}}^{2}P^{i}-\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\;u^{i}=u_{j}\dot{S}^{ij} (8)
εijklujS˙kl=0.subscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript𝑢𝑗superscript˙𝑆𝑘𝑙0\displaystyle\varepsilon_{ijkl}u^{j}\dot{S}^{kl}=0{\rm.} (9)

Доведення. Щоби переконатись в iмплiкацiї (89) \Rightarrow (2), потрiбно домножити рiвняння (9) зовнiшнiм чином справа на вектор 𝐮𝐮{\rm{\bf u}}, перейти до двоїстого рiвняння i вiдняти вiд цього подвоєний зовнiшнiй добуток рiвняння (8) на вектор 𝐮𝐮{\rm{\bf u}} (комбiнацiя 12eijklul(9)k2u[j(8)i]\frac{1}{2}\,e^{ijkl}u_{l}\left({9}\right)_{k}-2u^{{\left[{j}\right.}}\left({8}\right)^{{\left.{i}\right]}} дає рiвняння (2)ijsuperscript2𝑖𝑗\left({2}\right)^{ij}, де eijkl=δ0i3l1j2ke^{ijkl}=\delta_{0}^{i}{}_{1}^{j}{}_{2}^{k}{}_{3}^{l} – одиничний повнiстю скiсний (антисиметричний) контраварiянтний псевдотензор Левi-Чивiти). \blacksquare

Виходить, замiсть системи рiвнянь (12) можна розглядати систему (189).

Пустимо тепер в хiд в’язь (4) разом з її диференцiйним продовженням,

ujS˙ij=Sjiu˙j.subscript𝑢𝑗superscript˙𝑆𝑖𝑗superscript𝑆𝑗𝑖subscript˙𝑢𝑗u_{j}\dot{S}^{ij}=S^{ji}\dot{u}_{j}{\rm.} (10)

Са́ме рiвнiсть (10) дозволяє запровадити iнтеґрал руху

m=𝐏𝐮𝐮,𝑚𝐏𝐮norm𝐮m={\frac{{{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}}}}{\rm,} (11)

оскiльки алґебричним наслiдком рiвнянь (1810) є наступна рiвнiсть, яка у своїй лiвiй частинi пропорцiйна до упохiдненої правої частини виразу (11):

𝐮2(𝐏𝐮)12(𝐏𝐮)(𝐮2)=0.superscript𝐮2superscript𝐏𝐮bold-⋅12𝐏𝐮superscriptsuperscript𝐮2bold-⋅0{\rm{\bf u}}^{2}\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)^{{}^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}}-{\frac{{1}}{{2}}}\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\left({{\rm{\bf u}}^{2}}\right)^{{}^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}}=0{\rm.} (12)

Диференцiйна умова Матiсона-Пiранi (10) є вирiшальною для можливости повнiстю усунути члени, якi мiстять похiдну вiд тензора спiну i неявно є присутнi у лiвiй частинi рiвняння (1). З урахуванням умови (10) означення iмпульсу (8) прибере форми:

𝐮2Pi(𝐏𝐮)ui=u˙jSji,superscript𝐮2superscript𝑃𝑖𝐏𝐮superscript𝑢𝑖subscript˙𝑢𝑗superscript𝑆𝑗𝑖{\rm{\bf u}}^{2}P^{i}-\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\;u^{i}=\dot{u}_{j}S^{ji}{\rm,} (13)

з її алґебричним наслiдком

𝐮2(𝐏𝐮˙)=(𝐏𝐮)(𝐮𝐮˙).superscript𝐮2𝐏˙𝐮𝐏𝐮𝐮˙𝐮{\rm{\bf u}}^{2}\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf\dot{u}}}}\right)=\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\,\left({{\rm{\bf u}}\cdot{\rm{\bf\dot{u}}}}\right){\rm.} (14)

Справедливим, отже, є таке

Твердження. На многовидi (10) при 𝐮20superscript𝐮20{\rm{\bf u}}^{2}\neq 0 рiвняння (2) алґебрично рiвнозначне як зi системою рiвнянь (89), так i зi системою рiвнянь (139).

Наступним кроком вилучiм змiнну величину 𝐏𝐏{\rm{\bf P}} iз системи рiвнянь (110, 913). З цiєю метою вдамося до першого диференцiйного продовження рiвняння (13):

Pi(𝐮2)+𝐮2P˙i(𝐏𝐮)u˙iui(𝐏𝐮)=Sjiu¨j+u˙jS˙ji.superscript𝑃𝑖superscriptsuperscript𝐮2bold-⋅superscript𝐮2superscript˙𝑃𝑖𝐏𝐮superscript˙𝑢𝑖superscript𝑢𝑖superscript𝐏𝐮bold-⋅superscript𝑆𝑗𝑖subscript¨𝑢𝑗subscript˙𝑢𝑗superscript˙𝑆𝑗𝑖P^{i}\left({{\rm{\bf u}}^{2}}\right)^{{}^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}}+{\rm{\bf u}}^{2}\dot{P}^{i}-\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\;\dot{u}^{i}-u^{i}\;\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)^{{}^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}}=S^{ji}\ddot{u}_{j}+\dot{u}_{j}\dot{S}^{ji}{\rm.} (15)

Замiсть рiвняння (1) розгляньмо таке:

12(𝐮2)[(𝐏𝐮)ui3Siju˙j]𝐮2(𝐏𝐮)u˙i+𝐮2Siju¨j=12(𝐮2)2RjkliujSkl.12superscriptsuperscript𝐮2bold-⋅delimited-[]𝐏𝐮superscript𝑢𝑖3superscript𝑆𝑖𝑗subscript˙𝑢𝑗superscript𝐮2𝐏𝐮superscript˙𝑢𝑖superscript𝐮2superscript𝑆𝑖𝑗subscript¨𝑢𝑗12superscriptsuperscript𝐮22subscriptsuperscript𝑅𝑖𝑗𝑘𝑙superscript𝑢𝑗superscript𝑆𝑘𝑙{\frac{{1}}{{2}}}\left({{\rm{\bf u}}^{2}}\right)^{{}^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}}{\left[{\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\;u^{i}-3\,S^{ij}\dot{u}_{j}}\right]}-{\rm{\bf u}}^{2}\left({{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\;\dot{u}^{i}+{\rm{\bf u}}^{2}S^{ij}\ddot{u}_{j}={\frac{{1}}{{2}}}\left({{\rm{\bf u}}^{2}}\right)^{2}R^{i}_{jkl}u^{j}S^{kl}{\rm.} (16)

Твердження. В областi 𝐮20superscript𝐮20{\rm{\bf u}}^{2}\neq 0 на многовидi (10) система рiвнянь (1215) алґебрично рiвнозначна зi системою (16913, 15, 12).

Доведення. Щоби переконатись у справедливостi iмплiкацiї (1215) \Rightarrow (169, 13, 15, 12), пiдставимо вираз для похiдної S˙ijsuperscript˙𝑆𝑖𝑗\dot{S}^{ij} з рiвняння (2) у рiвняння (15) i домножимо усе на 𝐮2superscript𝐮2{\rm{\bf u}}^{2}. Далi нагадаємо, що алґебричним наслiдком системи (1810) є рiвняння (12) i (13). Тому використаємо (12) i, замiнивши вираз 𝐮2𝐏superscript𝐮2𝐏{\rm{\bf u}}^{2}{\rm{\bf P}} з рiвняння (13), а вираз для 𝐏˙˙𝐏{\rm{\bf\dot{P}}} з рiвняння (1), одержимо рiвняння (16).

Щоби переконатися у справедливостi зворотньої iмплiкацiї, вiд рiвняння (16) вiднiмемо рiвняння (15) з коефiцiєнтом 𝐮2superscript𝐮2{\rm{\bf u}}^{2}. За допомоги спiввiдношення (10) вилучимо доданок 3u˙jSij3subscript˙𝑢𝑗superscript𝑆𝑖𝑗-3\,\dot{u}_{j}S^{ij}, а опiсля, ґрунтуючись на попередньому Твердженнi, замiнимо похiдну S˙ijsuperscript˙𝑆𝑖𝑗\dot{S}^{ij} з рiвняння (2). Далi скористаємо з наслiдка (14). Врештi, застосувавши (12), вiдразу отримаємо рiвняння (1). \blacksquare

Зауважимо, що до цього часу ми ще не користали з додаткової умови Матiсона-Пiранi (4), а тiльки з її диференцiйного продовження (10). Так само, як i не вибирали iще конкретного значення iнтеґрала руху 𝐏𝐮𝐮𝐏𝐮norm𝐮{\frac{{{\rm{\bf P}}\cdot{\rm{\bf u}}}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}}}} формулою (11).

Коли привести рiвняння (16) до натурального параметра та закрiпити значення величини маси формулою (11), тодi воно спiвпаде з рiвнянням третього порядку (5) для поступального руху буцiм-клясичної крутької частки, яке можна вичитати зi статтi Матiсона [3].

В системi рiвнянь (169, 13, 12) формула (13) просто дає означення iмпульса, тому її можна опустити з точки зору пошуку розв’язкiв.

Кiлькiсть рiвнянь у системi (169, 4, 10) можна значно зменшити, запровадивши чотири-векторну величину „вертуна“ (або буцiм-спiна)

si=|g|2𝐮εijklujSkl.subscript𝑠𝑖𝑔2norm𝐮subscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript𝑢𝑗superscript𝑆𝑘𝑙{{s}}_{i}={\frac{{\sqrt{{\left|{g}\right|}}}}{{2{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}}}}\varepsilon_{ijkl}u^{j}S^{kl}{\rm.} (17)

Умова Матiсона-Пiранi (4) дозволяє обернути формулу (17):

Sij=|g|𝐮εijkluksl.subscript𝑆𝑖𝑗𝑔norm𝐮subscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript𝑢𝑘superscript𝑠𝑙S_{ij}={\dfrac{\sqrt{{\left|{g}\right|}}}{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}}}\varepsilon_{ijkl}u^{k}{{s}}^{l}{\rm.} (18)

Тепер ми готовi подати систему рiвнянь Дiксона-Матiсона (124) на закрiпленiй формулою (11) масовiй оболонцi в иньшому рiвнозначному виглядi, куди входитимуть похiднi вiд координат частки до третього порядку включно. Еквiвалентнiсть порушиться тiльки в тiм випадку, коли ми забудемо про вихiдну умову Матiсона-Пiранi (4). Розгляньмо систему рiвнянь:

εijklu¨juksl3𝐮˙𝐮𝐮2εijklu˙juksl+m|g|[(𝐮˙𝐮)ui𝐮2u˙i]=𝐮22Rijεmnklmnujukslsubscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript¨𝑢𝑗superscript𝑢𝑘superscript𝑠𝑙3˙𝐮𝐮superscript𝐮2subscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript˙𝑢𝑗superscript𝑢𝑘superscript𝑠𝑙𝑚𝑔delimited-[]˙𝐮𝐮subscript𝑢𝑖superscript𝐮2subscript˙𝑢𝑖superscript𝐮22subscript𝑅𝑖𝑗superscriptsubscript𝜀𝑚𝑛𝑘𝑙𝑚𝑛superscript𝑢𝑗superscript𝑢𝑘superscript𝑠𝑙\displaystyle\begin{split}\varepsilon_{ijkl}\ddot{u}^{j}u^{k}{{s}}^{l}-3\,{\frac{{{\rm{\bf\dot{u}}}\cdot{\rm{\bf u}}}}{{{\rm{\bf u}}^{2}}}}\,\varepsilon_{ijkl}\dot{u}^{j}u^{k}{{s}}^{l}+{\frac{{m}}{{\sqrt{{\left|{g}\right|}}}}}{\left[{\left({{\rm{\bf\dot{u}}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)u_{i}-{\rm{\bf u}}^{2}\dot{u}_{i}}\right]}\\ ={\frac{{{\rm{\bf u}}^{2}}}{{2}}}R_{ij}{}^{mn}\varepsilon_{mnkl}u^{j}u^{k}{{s}}^{l}\end{split} (19)
u2𝐬˙+(𝐬𝐮˙)𝐮=0.superscript𝑢2˙𝐬𝐬˙𝐮𝐮0\displaystyle u^{2}{\rm{\bf\dot{{{s}}}}}+\left({{\rm{\bf{{s}}}}\cdot{\rm{\bf\dot{u}}}}\right)\;{\rm{\bf u}}=0{\rm.} (20)
𝐬𝐮=0.𝐬𝐮0\displaystyle{\rm{\bf{{s}}}}\cdot{\rm{\bf u}}=0{\rm.} (21)

Твердження. В областi 𝐮20superscript𝐮20{\rm{\bf u}}^{2}\neq 0 система рiвнянь (1920, 21, 18, (18)bold-⋅{}^{{}^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}}) алґебрично рiвнозначна системi (169, 4, 11, 17, (17)bold-⋅{}^{{}^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}}).

Доведення. З метою отримати рiвняння (18), домножимо означення (17) зовнiшнiм чином на вектор 𝐮𝐮{\rm{\bf u}}, перейдемо до двоїстого рiвняння i використаємо умову Матiсона-Пiранi (4). Навпаки, домноживши (18) зовнiшнiм чином на вектор 𝐮𝐮{\rm{\bf u}} i перейшовши до двоїстого рiвняння, одержимо, з використанням умови (21), рiвняння (17).

Рiвняння (19) i (16) рiвнозначнi з огляду на (18).

Рiвняння (9) записуємо у виглядi

(|g|εijklujSkl)|g|geijklu˙jSkl=0,superscript𝑔subscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript𝑢𝑗superscript𝑆𝑘𝑙bold-⋅𝑔𝑔superscript𝑒𝑖𝑗𝑘𝑙subscript˙𝑢𝑗subscript𝑆𝑘𝑙0\left({\sqrt{{\left|{g}\right|}}\,\varepsilon_{ijkl}u^{j}S^{kl}}\right)^{{}^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}}-{\frac{{\sqrt{{\left|{g}\right|}}}}{{g}}}e^{ijkl}\dot{u}_{j}S_{kl}=0{\rm,}

де (|g|)2g=1superscript𝑔2𝑔1\frac{\left(\sqrt{\left|g\right|}\right)^{2}}{g}=-1. У перший доданок пiдставляємо формулу (17), а у другий доданок – формулу (18) i одержуємо подвоєне рiвняння (20).

Зворотнiй шлях довший. Спочатку домножуємо (20) зовнiшнiм чином на вектор 2𝐮2𝐮2{\rm{\bf u}} i переходимо до двоїстого рiвняння

𝐮2(|g|εijkluksl)𝐮2|g|εijklu˙ksl=0.superscript𝐮2superscript𝑔subscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript𝑢𝑘superscript𝑠𝑙bold-⋅superscript𝐮2𝑔subscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript˙𝑢𝑘superscript𝑠𝑙0{\rm{\bf u}}^{2}\left({\sqrt{{\left|{g}\right|}}\,\varepsilon_{ijkl}u^{k}{{s}}^{l}}\right)^{{}^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}}-{\rm{\bf u}}^{2}\sqrt{{\left|{g}\right|}}\,\varepsilon_{ijkl}\dot{u}^{k}{{s}}^{l}=0{\rm.}

У перший доданок пiдставляємо формулу (18), а у другий доданок – формулу (17). Одержимо:

𝐮3S˙ij+𝐮(ujSiku˙kuiSjku˙k)=0.superscriptnorm𝐮3subscript˙𝑆𝑖𝑗norm𝐮subscript𝑢𝑗subscript𝑆𝑖𝑘superscript˙𝑢𝑘subscript𝑢𝑖subscript𝑆𝑗𝑘superscript˙𝑢𝑘0{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}\dot{S}_{ij}+{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}\,\left({u_{j}S_{ik}\dot{u}^{k}-u_{i}S_{jk}\dot{u}^{k}}\right)=0{\rm.}

Знову домножуючи зовнiшнiм чином на вектор 2|g|𝐮2𝑔𝐮{\frac{{2}}{{{\left|{g}\right|}}}}{\rm{\bf u}} i перейшовши до двоїстого виразу, отримаємо (9).\blacksquare

Замiсть рiвняння (20) в систему (192021) можна вписати таке:

𝐬˙=|g|2m𝐮2εmnklRijujmnukslsi𝐮.˙𝐬𝑔2𝑚superscript𝐮2subscript𝜀𝑚𝑛𝑘𝑙subscript𝑅𝑖𝑗superscriptsuperscript𝑢𝑗𝑚𝑛superscript𝑢𝑘superscript𝑠𝑙superscript𝑠𝑖𝐮{\rm{\bf\dot{{{s}}}}}={\frac{{\sqrt{{\left|{g}\right|}}}}{{2m\,{\rm{\bf u}}^{2}}}}\varepsilon_{mnkl}R_{ij}{}^{mn}u^{j}u^{k}{{s}}^{l}{{s}}^{i}\,{\rm{\bf u}}{\rm.} (22)

У справедливостi вказаної замiни переконаємось, згорнувши рiвняння (19) з вектором 𝐬𝐬{\rm{\bf{{s}}}} i використавши (21).

В пласко́му просторi-часi вертун 𝐬𝐬{\rm{\bf{{s}}}} зберiгається весь, як бачимо з рiвняння (22).

3 Варiяцiйне узагальнення рiвнянь Матiсона
без ґравiтацiї

Зробiмо деякi алґебричнi перетворення над рiвнянням (19). Для спрощення запису використовуватимемо загальноприйнятi позначення скiсної векторної алґебри, а також позначимо праву частину рiвняння (19) лiтерою 𝐅𝐅{\rm{\bf F}}. Згортка рiвняння (19) з чотири-вектором 𝐬𝐬{\rm{\bf{{s}}}} одразу приводить до спiввiдношення

m(𝐬𝐮)(𝐮˙𝐮)=(𝐅𝐬),𝑚𝐬𝐮˙𝐮𝐮𝐅𝐬m\,\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)\cdot\left({{\rm{\bf\dot{u}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)=-\,\left({{\rm{\bf F}}\cdot{\rm{\bf{{s}}}}}\right){\rm,} (23)

де пiд величиною (𝐬𝐮)(𝐮˙𝐮)𝐬𝐮˙𝐮𝐮\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)\cdot\left({{\rm{\bf\dot{u}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right) розумiємо скалярний добуток бiвекторiв,

(𝐬𝐮)(𝐮˙𝐮)=𝐮2(𝐬𝐮˙)(𝐬𝐮)(𝐮𝐮˙).𝐬𝐮˙𝐮𝐮superscript𝐮2𝐬˙𝐮𝐬𝐮𝐮˙𝐮\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)\cdot\left({{\rm{\bf\dot{u}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)={\rm{\bf u}}^{2}\left({{\rm{\bf{{s}}}}\cdot{\rm{\bf\dot{u}}}}\right)-\left({{\rm{\bf{{s}}}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\,\left({{\rm{\bf u}}\cdot{\rm{\bf\dot{u}}}}\right){\rm.}

Оперуючи спiввiдношенням (23), легко переконатися у справедливостi ще й такого спiввiдношення, незалежно вiд умови (21):

(𝐮𝐮˙)𝐮2=(𝐬𝐮)(𝐬𝐮˙)(𝐬𝐮)2𝐬𝐮𝐮2(𝐬𝐮)2(𝐅𝐬)m.𝐮˙𝐮superscript𝐮2𝐬𝐮𝐬˙𝐮superscript𝐬𝐮2𝐬𝐮superscript𝐮2superscript𝐬𝐮2𝐅𝐬𝑚{\frac{{\left({{\rm{\bf u}}\cdot{\rm{\bf\dot{u}}}}\right)}}{{{\rm{\bf u}}^{2}}}}={\frac{{\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)\cdot\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf\dot{u}}}}\right)}}{{\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)^{2}}}}-{\frac{{{\rm{\bf{{s}}}}\cdot{\rm{\bf u}}}}{{{\rm{\bf u}}^{2}\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)^{2}}}}{\frac{{\,\left({{\rm{\bf F}}\cdot{\rm{\bf{{s}}}}}\right)}}{{m}}}{\rm.} (24)

Подiлiмо тепер рiвняння (19) на величину 𝐬𝐮3superscriptnorm𝐬𝐮3{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3} та скористаймо з наслiдку (24). Одержимо таке

Твердження. На поверхнi (21) рiвняння (19) є алґебрично рiвнозначним до такого:

εijklu¨juksl𝐬𝐮33(𝐬𝐮)(𝐬𝐮˙)𝐬𝐮5εijklu˙jukslm𝐬𝐮3(𝐮2u˙i(𝐮𝐮˙)ui)=Fi𝐬𝐮3subscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript¨𝑢𝑗superscript𝑢𝑘superscript𝑠𝑙superscriptnorm𝐬𝐮33𝐬𝐮𝐬˙𝐮superscriptnorm𝐬𝐮5subscript𝜀𝑖𝑗𝑘𝑙superscript˙𝑢𝑗superscript𝑢𝑘superscript𝑠𝑙𝑚superscriptnorm𝐬𝐮3superscript𝐮2subscript˙𝑢𝑖𝐮˙𝐮subscript𝑢𝑖subscript𝐹𝑖superscriptnorm𝐬𝐮3{\frac{{\varepsilon_{ijkl}\ddot{u}^{j}u^{k}{{s}}^{l}}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}}-3\,{\frac{{\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)\cdot\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf\dot{u}}}}\right)}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}^{5}}}}\varepsilon_{ijkl}\dot{u}^{j}u^{k}{{s}}^{l}-{\frac{{m}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}}\left({{\rm{\bf u}}^{2}\dot{u}_{i}-\left({{\rm{\bf u}}\cdot{\rm{\bf\dot{u}}}}\right)\;u_{i}}\right)={\frac{{F_{i}}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}} (25)

Розглянемо рiвняння (25) при вiдсутностi ґравiтацiї. Знаком „*“ позначимо операцiю переходу до двоїстого тензора.

Твердження. Рiвняння

𝐮¨𝐮𝐬𝐬𝐮33(𝐬𝐮)(𝐬𝐮˙)𝐬𝐮5𝐮˙𝐮𝐬+μ𝐬3𝐮3(𝐮2𝐮˙(𝐮𝐮˙)𝐮)=0absent¨𝐮𝐮𝐬superscriptnorm𝐬𝐮33𝐬𝐮𝐬˙𝐮superscriptnorm𝐬𝐮5˙𝐮𝐮𝐬𝜇superscriptnorm𝐬3superscriptnorm𝐮3superscript𝐮2˙𝐮𝐮˙𝐮𝐮0{\frac{{*\,{\rm{\bf\ddot{u}}}\wedge{\rm{\bf u}}\wedge{\rm{\bf{{s}}}}}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}}-3\,{\frac{{\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)\cdot\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf\dot{u}}}}\right)}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}^{5}}}}\;*{\rm{\bf\dot{u}}}\wedge{\rm{\bf u}}\wedge{\rm{\bf{{s}}}}+{\frac{{\mu}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}}\right\|}^{3}{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}}\left({{\rm{\bf u}}^{2}{\rm{\bf\dot{u}}}-\left({{\rm{\bf u}}\cdot{\rm{\bf\dot{u}}}}\right)\,{\rm{\bf u}}}\right)=0 (26)

при постiйних μ𝜇\mu та 𝐬𝐬{\rm{\bf{{s}}}} має варiяцiйне походження. Воно описує рух вiльної буцiм-клясичної дзиґи з масою (7). Величина (6) є першим його iнтеґралом.

Рiвняння (26) можна отримати вiд кожної з цiлого сiмейства функцiй Ляґранжа. Нехай {𝐞(k)}k=0, 3¯subscriptsubscript𝐞𝑘𝑘¯03{\left\{{{\rm{\bf e}}_{\left({k}\right)}}\right\}}_{k=\overline{0,\,3}} значить псевдоортонормовану базу в пласко́му просторi-часi. Нехай

L(k)=𝐮˙𝐮𝐬𝐞(k)(uk𝐬sk𝐮)2(𝐬𝐮)2(𝐬2uk+(𝐬𝐮)sk),k=0, 3¯.formulae-sequencesubscript𝐿𝑘absent˙𝐮𝐮𝐬subscript𝐞𝑘superscriptsubscript𝑢𝑘𝐬subscript𝑠𝑘𝐮2superscript𝐬𝐮2superscript𝐬2subscript𝑢𝑘𝐬𝐮subscript𝑠𝑘𝑘¯03L_{\left({k}\right)}={\frac{{*\,{\rm{\bf\dot{u}}}\wedge{\rm{\bf u}}\wedge{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf e}}_{\left({k}\right)}}}{{\left({u_{k}{\rm{\bf{{s}}}}-{{s}}_{k}{\rm{\bf u}}}\right)^{2}-\left({{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right)^{2}}}}\left({{\rm{\bf{{s}}}}^{2}u_{k}+\left({{\rm{\bf{{s}}}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\,{{s}}_{k}}\right){\rm,}\quad k=\overline{0,\,3}. (27)

Кожна з функцiй Ляґранжа

μ𝐬3𝐮+L(k)𝐬2𝐬𝐮𝜇superscriptnorm𝐬3norm𝐮subscript𝐿𝑘superscriptnorm𝐬2norm𝐬𝐮{\frac{{\mu}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}}\right\|}^{3}}}}{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}+{\frac{{L_{\left({k}\right)}}}{{\left\|{\rm{\bf{{s}}}}\right\|^{2}{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}}}} (28)

породжує рiвняння (26) (з постiйним чотири-вектором 𝐬𝐬{\rm{\bf{{s}}}}, який не пiдлягає варiяцiї).

Ми не знаємо, чи iснують Лоренц-iнварiянтнi та глобально означенi функцiї Ляґранжа для рiвняння (26). Вираз у лiвiй частинi рiвняння (26) теж не є iнварiянтом. Саме́ рiвняння (26), одначе, надiлене лоренцiвською симетрiєю в тому розумiннi, яке прийняте у теорiї диференцiйних рiвнянь. Це забезпечується векторним характером лiвої частини рiвняння (26). Якщо

X=Ωklukul+Ωklu˙ku˙l+Ωklu¨ku¨l+Ωklsksl𝑋superscriptΩ𝑘𝑙subscript𝑢𝑘superscript𝑢𝑙superscriptΩ𝑘𝑙subscript˙𝑢𝑘superscript˙𝑢𝑙superscriptΩ𝑘𝑙subscript¨𝑢𝑘superscript¨𝑢𝑙superscriptΩ𝑘𝑙subscript𝑠𝑘superscript𝑠𝑙X=\Omega^{kl}u_{k}{\frac{{\partial}}{{\partial u^{l}}}}+\Omega^{kl}\dot{u}_{k}{\frac{{\partial}}{{\partial\dot{u}^{l}}}}+\Omega^{kl}\ddot{u}_{k}{\frac{{\partial}}{{\partial\ddot{u}^{l}}}}+\Omega^{kl}{{s}}_{k}{\frac{{\partial}}{{\partial{{s}}^{l}}}}

є ґенератором псевдоортогональних перетворень, а 𝐯𝐯{\rm{\bf v}} – довiльний вектор, тодi

Xvi=ηijΩjkvk,𝑋superscript𝑣𝑖superscript𝜂𝑖𝑗subscriptΩ𝑗𝑘superscript𝑣𝑘Xv^{i}=-\eta^{ij}\Omega_{jk}v^{k}{\rm,}

де ηijsuperscript𝜂𝑖𝑗\eta^{ij} – це є постiйна дiяґональна матриця канонiчної контраварiянтної метрики псевдоевклiдiвського простору. В застосуваннi до рiвняння (26) бачимо, що множина свiтових лiнiй – розв’язкiв рiвняння (26) не змiнюється пiд дiєю лоренцiвських перетворень. При цiй нагодi згадаємо, що лоренц-iнварiянтних варiяцiйних рiвнянь третього порядку, якi б не мiстили жодних стороннiх векторних чи тензорних параметрiв, не iснує зовсiм [4].

Пригадавши означення варiяцiйного iмпульсу, 𝐩=L𝐮(L𝐮˙)𝐩𝐿𝐮superscript𝐿˙𝐮bold-⋅{\rm{\bf p}}={\frac{{\partial L}}{{\partial{\rm{\bf u}}}}}-\left({{\frac{{\partial L}}{{\partial{\rm{\bf\dot{u}}}}}}}\right)^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}} та вираз для рiвняння Ойлера-Пуасона, (L𝐮)+(L𝐮˙)=0superscript𝐿𝐮bold-⋅superscript𝐿˙𝐮bold-⋅absentbold-⋅0-\left({{\frac{{\partial L}}{{\partial{\rm{\bf u}}}}}}\right)^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}+\left({{\frac{{\partial L}}{{\partial{\rm{\bf\dot{u}}}}}}}\right)^{\displaystyle\boldsymbol{\cdot}\displaystyle\boldsymbol{\cdot}}=0, можемо з рiвняння (26) легко узрiти вираз для кiлькости руху частки (вибiр знаку реґулюється знаками доданкiв у формулi (28)):

𝐩=𝐮˙𝐮𝐬𝐬𝐮3+μ𝐬3𝐮𝐮.𝐩absent˙𝐮𝐮𝐬superscriptnorm𝐬𝐮3𝜇superscriptnorm𝐬3norm𝐮𝐮-{\rm{\bf p}}={\frac{{*\,{\rm{\bf\dot{u}}}\wedge{\rm{\bf u}}\wedge{\rm{\bf{{s}}}}}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}}+{\frac{{\mu}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}}\right\|}^{3}{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}}}}{\rm{\bf u}}{\rm.} (29)

Порiвняємо помiж собою вирази для кiлькости руху (29) i (13), скориставши з означення (18) для величини Sijsubscript𝑆𝑖𝑗S_{ij}. Узгодивши масу частки спiввiдношенням (7) та використовуючи означення (11), одержимо:

𝐏=𝐬𝐮3𝐮3𝐩.𝐏superscriptnorm𝐬𝐮3superscriptnorm𝐮3𝐩{\rm{\bf P}}=-{\frac{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}\wedge{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}}{\rm{\bf p}}{\rm.}

Множник пропорцiйности є сталим в пласко́му просторi-часi з огляду на збереження iнтеґралу руху (6) i постiйнiсть 444-вектора 𝐬𝐬{\rm{\bf{{s}}}}.

Зауваження. В однiй з попереднiх робiт [6] ми вказали на спосiб отримати рiвняння (26) iз загальної засади варiяцiйности в поєднаннi з вимогою лоренцiвської симетрiї.

4 Тривимiрний пласки́й простiр-час

Система рiвнянь (192021) при вiдсутностi ґравiтацiї допускає рух у площинi, коли u3=u˙3=u¨3=0superscript𝑢3superscript˙𝑢3superscript¨𝑢30u^{3}=\dot{u}^{3}=\ddot{u}^{3}=0. У три-вимiрному пласко́му просторi-часi рiвняння (19) прибере форми (гляди [5]):

s3(𝐮¨×𝐮𝐮33𝐮˙𝐮𝐮5𝐮˙×𝐮)+m𝐮3(𝐮2𝐮˙(𝐮˙𝐮)𝐮)=0.superscript𝑠3¨𝐮𝐮superscriptnorm𝐮33˙𝐮𝐮superscriptnorm𝐮5˙𝐮𝐮𝑚superscriptnorm𝐮3superscript𝐮2˙𝐮˙𝐮𝐮𝐮0{{s}}^{3}\left({{\frac{{{\rm{\bf\ddot{u}}}\times{\rm{\bf u}}}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}}-3{\frac{{{\rm{\bf\dot{u}}}\cdot{\rm{\bf u}}}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}^{5}}}}{\rm{\bf\dot{u}}}\times{\rm{\bf u}}}\right)+{\frac{{m}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}}\left({{\rm{\bf u}}^{2}{\rm{\bf\dot{u}}}-\left({{\rm{\bf\dot{u}}}\cdot{\rm{\bf u}}}\right)\;{\rm{\bf u}}}\right)=0{\rm.} (30)

В роботах [4] i [7] доведено, що рiвняння (30) з довiльними постiйними параметрами s3=η33s3superscript𝑠3superscript𝜂33subscript𝑠3{{s}}^{3}=\eta^{33}{{s}}_{3} та m𝑚m – це єдине релятивiське рiвняння третього порядку, яке ще може мати варiяцiйне походження. Вiдомi нам функцiї Ляґранжа для рiвняння (30), як i в попередньому випадку, утворюють цiле сiмейство, параметризоване вибором псевдоевклiдiвської 3-бази {𝐞(k)}k=0, 2¯subscriptsubscript𝐞𝑘𝑘¯02{\left\{{{\rm{\bf e}}_{\left({k}\right)}}\right\}}_{k=\overline{0,\,2}} в просторi-часi:

L(k)=s3uk[𝐮˙,𝐮,𝐞(k)]𝐮𝐮×𝐞(k)2+m𝐮,k=0, 2¯.formulae-sequencesubscript𝐿𝑘superscript𝑠3superscript𝑢𝑘˙𝐮𝐮subscript𝐞𝑘norm𝐮superscriptnorm𝐮subscript𝐞𝑘2𝑚norm𝐮𝑘¯02L_{\left(k\right)}={{s}}^{3}{\frac{{u^{k}{\left[{{\rm{\bf\dot{u}}},{\rm{\bf u}},{\rm{\bf e}}_{\left({{{k}}}\right)}}\right]}}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}\;{\left\|{{\rm{\bf u}}\times{\rm{\bf e}}_{\left({{{k}}}\right)}}\right\|}^{2}}}}+m{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}{\rm,}\quad k=\overline{0,\,2}.

Якщо компоненти s1superscript𝑠1{{s}}^{1} i s2superscript𝑠2{{s}}^{2} вiдсутнi, то з формули (21) видно, що i s0=0superscript𝑠00{{s}}^{0}=0, так що 𝐬=s3norm𝐬superscript𝑠3{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}}\right\|}={{s}}^{3}. Вираз для величини кiлькости руху частки i в цьому випадку добре проглядається у лiвiй частинi рiвняння (30) (гляди ще [5]). Вiн спiвпадає iз тим виразом, який пiзнiше розглядався в роботi [8]:

𝐩=𝐮˙×𝐮𝐮3+m𝐬𝐮𝐮.𝐩˙𝐮𝐮superscriptnorm𝐮3𝑚norm𝐬𝐮norm𝐮-{\rm{\bf p}}={\frac{{{\rm{\bf\dot{u}}}\times{\rm{\bf u}}}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}^{3}}}}+{\frac{{m}}{{{\left\|{{\rm{\bf{{s}}}}}\right\|}}}}{\frac{{{\rm{\bf u}}}}{{{\left\|{{\rm{\bf u}}}\right\|}}}}{\rm.}

Письмена́

  • [1] Dixon, W. G. The definition of multipole moments for extended bodies. GRG, 1973, vol. 4, no. 3, 199–209.
  • [2] Weyssenhoff, J. and Raabe, A. Relativistic dynamics of spin-fluids and spinparticles. Acta Phys. Polon., 1947, vol. 9, fasc. 1, 7–18.
  • [3] Mathisson, Myron. Neue Mechanik materieller Systeme. Acta Phys. Polon., 1937, vol. 6, fasc. 3, 163–200.
  • [4] Мацюк, Р. Пуанкаре-инвариантные уравнения движения в лагранжевой механике с высшими производными. дис.…к-та физ.мат. наук. Львов, 1984. 140 с.
  • [5] Мацюк, Р. Лагранжев анализ инвариантных уравнений движения третьего порядка в релятивистской механике классических частиц. ДАН СССР, 1985, том 282, № 4, 841–844 [MR0802859(87d:70028)].
  • [6] Мацюк, Р. Буцiм-гамiльтонiвський опис клясичного спiну. Фiзичний збiрник НТШ, 2001, том 4, 226–233.
  • [7] Matsyuk, R. Third-order relativistic dynamics: classical spinning particle travelling in a plain. Condensed Matter Phys., 1998, vol. 1, no. 3(15), 453–462. arXiv:1304.7494v1.
  • [8] Plyushchay, M. S. Relativistic massive particle with higher curvatures as a model for the description of bosons and fermions. Phys. Lett. B, 1990, vol. 235, no. 1, 47–51.

VARIATIONAL GENERALIZATION
OF FREE RELATIVISTIC TOP


Roman MATSYUK


Pidstryhach Institute for Applied Problems
in Mechanics and Mathematics,
Ukrainian National Academy of Sciences,
3-b Naukova Str., Lviv 79060

We prove that well known first-order (in spin, momentum, and space-time coordinates) equations of motion of relativistic top are equivalent to the third-order equations of Mathisson on the surface of the Mathisson-Pirani auxiliary constraint. We then consider these third-order equations in flat space-time with constant spin 444-vector and invent a Lagrange function for them. Allowing physical interpretation to be applied to the complete set of extremals yields a whole spectrum of spin-dependent effective ‘‘proper mass’’ of the relativistic top.